Нещодавно відбулося довгоочікуване підписання Кодексу про процедури банкрутства, що набуде чинності через півроку. Які зміни очікуються в процедурах банкрутства і як це вплине на бізнес, розповів на черговому занятті Правничої школи EBA-Asters суддя Верховного Суду Сергій Жуков.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Порівняно з чинним законом про відновлення платоспроможності нове законодавство має чимало відмінностей, які мають покращити інвестиційну привабливість України і вивести її на новий щабель в рейтингу Doing Business. «У ВС ми всі працюємо над тим, щоб практика відповідала основним тенденціям цього рейтингу, - зазначив пан Жуков, - Якщо цей рейтинг низький, то країни розглядаються як ризиковані і ніяке інвестування не відбувається. Україна в 2019 р. посідає в ньому 71 місце, але після прийняття Кодексу про процедур банкрутства ми вважаємо, що ситуація суттєво поліпшиться і Україна може дуже суттєво піднятися у рейтингу. Проте щодо врегулювання неплатоспроможності - Україна наразі на 145-му місці. Це дуже поганий показник. Німеччина, наприклад, на 4-му місці».
Загалом індикатор врегулювання неплатоспроможності складається з таких критеріїв:
- тривалість процедури банкрутства;
- вартість - витрати на процедуру у відсотках від вартості майна боржника;
- коефіцієнт повернення заборгованості - скільки центів на долар заявленої заборгованості одержить кредитор;
- індекс ефективності нормативно-правової бази.
Роль ВС у формуванні практики з питань банкрутства
Наразі при прийнятті постанов ВС використовує практику ЄСПЛ і намагається досягти правової визначеності й єдності в судовій практиці. Раніше в справах про банкрутство основною проблемою було те, що неможливо було спрогнозувати, який буде результат.
За словами пана Жукова, це відбувалося тому, що в Вищому господарському суді було 4 колегії, які розглядали справи, тому передбачити результат було дуже складно, адже у кожного була своя особлива думка. Наразі попередні постанови ВС мають враховуватися при прийнятті рішення як судами першої та другої інстанцій, так і самим ВС.
Про витрати
Найбільш показовим критерієм того, що потрібно щось негайно змінювати, виявилася витратність процедури банкрутства. Так, вартість процедур банкрутства вимірюється у відсотках від власності майна боржника. В Україні цей показник складає 40,5%, водночас у Німеччині - 8%, Польщі - 15%, Грузії - 10%, Молдові - 15%. Сергій Жуков зазначив, що велика частина витрат йде на оплату послуг арбітражного керуючого, який є розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором. Разом з цим у процедурі банкрутства сплачується особливий судовий збір за майновими вимогами відповідно до особливості процедури банкрутства, тобто він менше, ніж у загальному позовному порядку.
Також пан Жуков наголосив, що з новим Кодексом цікавою виявиться ситуація, коли величезна кількість справ буде розглядатися в межах процедури банкрутства. «Якщо стороною в справі є боржник, який знаходиться в банкрутстві, то всі ці справи розглядатимуться виключно в межах процедури банкрутства, тобто не буде ніяких окремих позовних проваджень. Це прямо передбачено кодексом. Якщо наразі до боржника позов розглядається в межах справи про банкрутство, а по всім іншим існують спірні моменти, що розглядаються в окремому провадженні, то після того, як набуде чинності Кодекс, всі справи, де є боржник, що знаходиться в процедурі банкрутства, розглядатимуться тільки в межах процедури банкрутства», - зазначив він.
Процедура банкрутства не для ліквідації
Ще одним невтішним показником рейтингу Doing Business є коефіцієнт повернення заборгованості. В Україні він складає 9,6 (центів на долар), водночас у Німеччині - 80,4, Польщі - 60,8, Грузії - 40,2. Щодо цього пан Жуков зазначив наступне: «Зараз робиться все, щоб процедура банкрутства не мала виключний ліквідаційний нахил, адже в нас 70% процедур банкрутства закінчуються ліквідаційною процедурою, а більшість банкрутств порушуються для того, щоб ліквідувати юридичну особу. Це відбувається тому, що велика частина представників бізнесу не розуміє, що банкрутство - це не тільки ліквідація. Так, санація насправді може бути дуже корисною».
За його словами, відтепер процедура банкрутства буде торкатися всіх, хто має заборгованість, яка призводить до того, що боржник не може розрахуватися зі всіма кредиторами. Якщо виникає така ситуація, то треба буде порушувати процедуру банкрутства і здійснювати заходи, направлені на відновлення платоспроможності. Якщо їх не здійснити, то директор може отримати субсидіарну або солідарну відповідальність у майбутньому.
«Це ноу-хау цього Кодексу, що має посприяти персоніфікації процедур банкрутства. Зараз вважають, що можна «забанкрутити» підприємство і забути про нього. Але після того, як Кодекс набуде чинності, можна буде і засновників притягнути до субсидіарної відповідальності, і директора знайти, а потім на різницю між майном і незадоволеними вимогами заявити до них вимоги в процедурі банкрутства і стягнути цю нестачу з них персонально», - розповів він.