Сучасні великі міста необхідно переосмислити та перепланувати, щоб до усіх важливих об’єктів людина могла дістатися пішки не більше ніж за чверть години.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Як захистити інвестиції у житло"
Про концепцію «15-хвилинного міста» професора Сорбонни Карлоса Морено розповів заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Юрій Тацій.
Концепцією стверджується, що необхідність пристосовуватися до великих відстаней і щодня марнувати час на переїзди у сучасному місті погіршують якість життя. Натомість пропонується змінити міську логістику таким чином, щоб робота, житло, їжа, освіта, медицина, відпочинок та решта речей, які складають міське життя, знаходилися на відстані 15 хвилин одне від одного.
«За задумом Карлоса Морено життя в «місті 15 хвилин» буде значно комфортнішим та ефективним. Щоб почати втілювати концепцію в життя, необхідно перепланувати місто навколо чотирьох головних ідей. Перша – місто має бути екологічним та збалансованим. Друга – все, що потрібно, має знаходитися поруч. Третя – між членами громади повинні бути тісні зв’язки. Четверта – до процесу перетворення міста необхідно активно залучати самих мешканців», - деталізував Юрій Тацій.
Також науковець формулює три золотих правила проектування «15-хвилинного міста». По-перше, ритм міста має йти за людьми, а не автомобілями. По-друге, кожен квадратний метр території має бути багатофункціональним. По-третє, райони треба планувати, щоб можна було успішно жити без необхідності кудись їздити.
Він додав, що популярності ідеї Морено допоміг карантин: «Минулого року запроваджувати концепцію «міста 15 хвилин» почали у Парижі, Лондоні, Таллінні, Оттаві та інших великих містах. Так, наприклад, у Нью-Йорку обговорюється можливість створення «гнучких» будівель, які можуть виконувати різні функції в залежності від ситуації - офісу, домівки чи магазину. А Париж експериментує з ідеєю децентралізованих екологічно трансформованих мініцентрів».
Посадовець також окреслив ситуацію, яка склалась у Києві. Так, зранку мешканці околиць прямують до центру, ввечері ж – навпаки. І ситуація із трафіком щороку погіршується, адже житло та комерційні приміщення в місті будуються швидше, аніж створюється відповідна інфраструктура – мости, дороги, розв'язки тощо. Досить негативну роль у цій ситуації відіграло незбалансоване управління внеском пайової участі та його подальше скасування.
«Якщо ж говорити про банальне побутове та соціальне забезпечення (продовольчі магазини, школи, дитсадки), то тут «перекіс» в інший бік. На Троєщині та Осокорках ці об'єкти знаходяться у місцях старої квартальної забудови, натомість у нових житлових районах їх недостатньо. А от у центрі столиці – ми маємо дуже мало продовольчих маркетів, натомість кількість дитсадків та шкіл тут дуже значна, незважаючи на нижчі обсяги житлової забудови», - підкреслив Юрій Тацій.
Він також наголосив на тому, що інвестори нерухомості повинні вкладати кошти не просто у квадратні метри, а у функціонал: коли поряд будинок передбачає цілі комплекси зручностей, необхідних для життя. Це обов'язкова зелена зона поряд, спортивні майданчики та зали, місця для вигулу тварин.
«Саме інвестори створюють попит на зручне житло. Лише після переосмислення інвестування наш Київ стане містом «15 хвилин», - заявив Юрій Тацій.