У березні 2007 року 70-річна Ліля Греміна вирішила взяти участь в забороненому владою "Марші незгодних". Її зупинила поліція і оскільки пенсіонерка відмовилася виконувати вимоги, правоохоронці застосували силу і посадили її до машини.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: коли вб’ють, тоді і приходьте: якщо чиновники не реагують на домашнє насильство".
Зазначається, що згодом для складання протоколу про адміністративне правопорушення жінку доставили до поліцейського відділення, де її допитали. Через скарги на погане самопочуття Греміну відвезли в лікарню, де та відмовилася госпіталізації і пішла додому.
За скаргами пенсіонерки про незаконний арешт та застосування сили слідчі прокуратури та слідчий комітет провели перевірку, але відмовилися відкривати кримінальне провадження, виявивши, що службові особи діяли законно.
Так, у листопаді 2009 року Л.Греміна ініціювала судове провадження проти різних державних органів для відшкодування шкоди, завданої внаслідок протиправних дій поліції. Суд першої інстанції виявив, що її затримання не було законним, оскільки було непропорційним, і було проведене з порушенням процесуального права. Він присудив їй 30 000 рублів. Але постраждала подала апеляцію стверджуючи, що суд першої інстанції помилково визнав, що дії поліції повинні були не допустити скоєння нею адміністративного правопорушення. Поліція порушила її конституційне право на свободу ще до того, як вона почала брати участь у мітингу. Сума, яку їй присудили, була недостатньо для компенсації за її страждання.
Але апеляційний суд підтримав початкове рішення. Він визнав, що жінка була позбавлена свободи пересування протягом більш ніж трьох годин і зазнала психічних та фізичних страждань, проте зменшив компенсацію до 10 тис. рублів.
Тоді Л.Греміна звернулася до Європейського суду з прав людини, передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Вона скаржилася відповідно до статті 5§ 1 (право на свободу та безпеку) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на те, що її незаконно доправили до відділка поліції. Заявник уважала, що не було підстав для супроводу її в відділення поліції, оскільки вона не вчинила адміністративного правопорушення. Також не було зроблено жодного запису про супровід або протоколу про арешт відповідно до вимог національного законодавства.
Також, посилаючись на ст. 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), вона скаржилася на те, що застосована проти неї сила під час арешту означала, що вона зазнала такого, що принижує гідність, поводження, а також на те, що не було проведене ефективне розслідування за її скаргою.
Таким чином, суд у Страсбурзі визнав порушення прав людини за всіма пунктами та присудив заявниці 5 тис. євро компенсації моральної шкоди.
Читайте також: "ЄСПЛ: зґвалтування і побиття в камері: адміністрація має зважати на співкамерників"
З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі "Греміна проти Росії" (заява № 17054/08) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.