Три регулятори фінансового сектора - Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, - та Міністерство фінансів України підписали Меморандум про впровадження в Україні нової системи підготовки та подання фінансової звітності в електронному форматі, яка базуватиметься на стандарті XBRL. У її основу покладено таксономію МСФЗ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Парламент Австралії звернув увагу на діяльність "великої четвірки"".
Про це розповідають у ПАБУ.
Як зазначається, XBRL (eXtensible Business Reporting Language) - це програмний стандарт, розроблений для поліпшення способу передачі фінансових даних, що полегшує компіляцію та обмін інформацією.
Мета XBRL - зробити автоматизований збір даних, який дозволяє регуляторам, аналітикам та інвесторам проводити більш складний аналіз. Так, XBRL дає змогу висловлювати за допомогою семантичних засобів загальні для учасників ринку й регуляторних органів вимоги до подання бізнес-звітності. Формат використовує теги, щоб ідентифікувати кожен фрагмент фінансових даних, який потім дозволяє використовувати його програмно за допомогою XBRL-сумісної програми й легко передавати дані між підприємствами.
Учасниками нової системи стануть усі підприємства, що згідно із законодавством подають звітність за МСФЗ і фінансова звітність яких підлягає обов’язковому оприлюдненню. Система фінансової звітності (СФЗ) у форматі XBRL почала діяти 18 червня 2019 р., коли було запущено програмний комплекс та спеціалізований вебсайт, на якому розміщено базову інформацію для користувачів СФЗ. Подання річної фінансової звітності в новому форматі стане обов’язковим з 1 січня 2020 р.
"Основними перевагами електронної системи фінансової звітності є можливість доступу всіх зацікавлених користувачів до уніфікованої, достовірної та якісної фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами. Український бізнес, зокрема, стане більш відкритим та зрозумілим потенційним інвесторам. Аналітики світових інвестиційних компаній, міжнародні експерти зможуть робити більш обґрунтовані та точні аналізи поточної ситуації й прогнози розвитку як окремих українських компаній, так і національної економіки загалом", - розповів член НКЦПФР Олександр Панченко.
Нагадаємо, до Кодексу етики пропонують внести чергові зміни.