Минуло майже два тижні з моменту реєстрації у Верховній Раді урядового законопроєкту, яким у тому числі пропонується підвищити податки. Хоч бізнес-середовище ставиться з розумінням до потреби посилення фінансування оборони України, після публікації тексту законопроєкту профільні експерти (Американська торговельна палата в Україні, Центр економічної стратегії, інші аналітичні центри) висловились з його конструктивною критикою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ТПП України закликає утриматися від посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни: що відомо"
Свою позицію опублікувала й Рада бізнес-омбудсмена.
Левову частку надходжень пропонується отримати з двох джерел:
- 1% військового збору від доходів юридичних осіб на загальній системі (по суті це податок з обороту в додаток до існуючого податку з прибутку),
- підвищений з 1.5% до 5% військовий збір із доходів громадян.
"Таким чином, законопроєкт створює умови для непропорційного тиску на добросовісний бізнес і працівників. При цьому новий вид податку з обороту передбачатиме ускладнення і так непростого адміністрування податків і зборів, створюючи нові корупційні ризики", - зазначають у РБО.
Не заглиблюючись до дискусії стосовно шляхів і джерел наповнення бюджету, Рада бізнес-омбудсмена звертає увагу законотворців на висновки, що лягли в основу двох останніх розслідувань Ради за власною ініціативою. Рада закликає врахувати наступні рекомендації у подальших законодавчих змінах:
1) Аналіз та прогнозування. Перед прийняттям будь-яких змін (у власному розслідуванні щодо СМКОР йшлося про порядки реєстрації ПН/РК, але це правило можна вважати універсальним) необхідно проводити ґрунтовний аналіз та прогнозування впливу запропонованих змін, особливо – можливих негативних наслідків для бізнесу, спираючись на фактичні дані. При цьому важливо проводити не тільки математичні обрахунки, а і моделювання потенційної реакції як добросовісного, так і недобросовісного бізнесу, складність адміністрування, тощо.
2) Впровадження принципу "спершу консультування", основною метою якого у власному розслідуванні щодо податкових перевірок є своєчасна та постійна комунікація із платниками податків. Як показала реакція бізнесу і експертного середовища, грубих прорахунків можна б було уникнути, якби спершу провели обговорення із залученням наших експертів, яким довіряє як Міністерство фінансів, так і профільний комітет Верховної Ради.
Задекларована в Національній стратегії доходів відбудова довіри до фіскальних органів має осягатися відкритістю та зрозумілістю рішень.
"У цьому ключі красномовною є офіційна відповідь Міністерства фінансів Раді бізнес-омбудсмена про неможливість залучення наших спеціалістів, як і будь-яких інших зовнішніх експертів, до роботи з аудиту системи СМКОР (ініційованої рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) лише на підставі відсутності статусу центрального органу виконавчої влади у Ради. Консенсус розбудовується відкритістю", - наголошують у РБО.