Російські правоохоронці чомусь не встигли отримати рішення ЄСПЛ про застосування тимчасового заходу (призупинення вислання) та депортували засудженого до Узбекистану, де він зазнав поганого поводження.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Захист ВІЛ-інфікованих клієнтів в ЄСПЛ".
Хто завинив у цій ситуації, розбирався ЄСПЛ у справі "O.O. проти Росії" (заява №36321/16), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".
Так, через два роки перебування у Росії громадянина Узбекистану О.О. було засуджено за участь у екстремістській організації, підробку документів та спробу незаконного перетину кордону. Для відбування покарання він був переведений у виправну колонію.
Як зазначається, міграційні органи видали наказ про депортацію О.О. Цей документ було оскаржено до суду на тій підставі, що обвинувачені у релігійному екстремізмі в Узбекистані належали до вразливої групи і він міг зазнати жорстокого поводження у випадку повернення. Суди відхилили цю вимогу, постановивши, що будь-який ризик був заснований на припущенні.
О.О. був звільнений і негайно заарештований з метою депортації. Адвокати зверталися до органів прокуратури, поліції та міграційних органів, аби повідомити про те, що ЄСПЛ застосував відповідно до Правила 39 Регламенту тимчасовий захід, щоб призупинити вислання під час провадження у справі. Тим не менше, О.О. був депортований до Узбекистану.
Так, у поліції стверджували, що прибули до аеропорту занадто пізно, щоб зняти О.О. з літака, який готувався до зльоту, а органи прокуратури повідомили, що вони були проінформовані про тимчасовий захід лише після депортації. Після прибуття до Узбекистану О.О. заарештували. Зараз він відбуває покарання у виправній колонії і стверджує, що зазнав поганого поводження під час розслідування в Узбекистані, а також те, що умови його тримання під вартою є нелюдськими.
Посилаючись на ст. 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, О.О. поскаржився на те, що органи влади Росії не сприйняли його аргументи про реальний ризик жорстокого поводження у випадку його депортації в Узбекистан. Він також стверджував, що в процедурі депортації не був врахований тимчасовий захід, вказаний ЄСПЛ, що становило порушення ст. 34 (право на індивідуальне звернення) Конвенції.
Читайте також: "ЄСПЛ може зняти з розгляду питання, якщо з’явилася можливість його вирішення на національному рівні".
У результаті у Страсбурзі констатували порушення статей 3, 34 Конвенції та призначили справедливу сатисфакцію за спричинену моральну шкоду у розмірі 20 тис. євро.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "O.O. проти Росії" (заява №36321/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової можна ознайомитися тут.