Сьогодні у Києві відбувся XV форум розвитку юридичних послуг, організований АПУ. Андрій Стельмащук, президент Асоціації, відкрив захід та представив keynote speaker Олександра Хвощинського, старшого експерта LS Institute (Центру вивчення професійних юридичних послуг та перспективних правових досліджень). Він розповів про глобальний ринок юридичних послуг та місце України на ньому, посилаючись на численні дослідження, що проводяться шляхом застосування різних методик.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами експерта, глобальний ринок юридичних послуг зароджується там, де юристи надають свої послуги «на експорт». Тригером для появи глобального ринку юридичних послуг був розвиток міжнародної торгівлі. Хоча сьогодні ринок юрпослуг позиціонує себе як глобальний, він все одно «коригується» ринками окремих країн.
«Український ринок юридичних послуг непогано було б підрахувати, – зауважив спікер, зважаючи на відсутність певних однозначних цифр та статистики. – Ринок юридичних послуг інколи складно відрізнити від ринку організованої злочинної діяльності. Коли ця межа туманна, то його складно виміряти».
Якщо керуватися деякими дослідженнями, глобальний ринок юридичних послуг представлений 7-8 юридичними фірмами з недосяжним для інших компаній рівнем виручки на партнера. Ці компанії обслуговують величезний капітал. Київ навряд чи може бути точкою для розвитку бізнесу такого масштабу.
Також є другий «ешелон» міжнародних ЮФ. Вони менш перебірливі у виборі своїх клієнтів. Ці компанії намагаються налаштувати свої управлінські дії таким чином, щоб працювати на глобальному ринку. Однак вони не завжди «витримують» стандарти його гри (наприклад, такі компанії як Dеntons, DLA Piper, Baker).
Окрім того, в цьому «світі» є місце для національних компаній, які нарощують свої сили. Big4 зі своєї конкуренцією юридичному бізнесу також відіграє певну роль, але ця конкуренція не така загрозлива, адже комплексність послуг – це те, чим вони не можуть конкурувати з юридичним ринком.
На думку пана Хвощинського, юристи повинні «підсвічувати» ідею щодо верховенства права в державі. Адже вони знають стандарти роботи, спілкуючись із західними клієнтами, та мають діалог з представниками влади.
М&А в юридичному океані
Модерував сесію про злиття на юридичному ринку Андрій Стельмащук, провівши огляд найбільш гучних злиттів на юридичному ринку України. Зокрема, він згадав останні злиття Trusted Adisors з «Алєксєєв, Боярчуков і партнери» (місяць тому стало відомо, що компанії вже «розлучилися»), AVELLUM і AGA Partners, Asters і ЄПАП Україна. Представники цих компаній виступили на сесії. Розглянемо її у форматі прямої мови.
- Злиття – це тренд чи ні?
Сергій Боярчуков, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери»: Ідея злиття полягає в тому, що ефективніше знайти не одного юриста, а цілу команду, яка здатна виконувати деякі завдання. З Trusted Adisors ми припинили партнерство через різні підходи та цінності. Вони більш молоді. Це той урок, який я виніс за 2 роки партнерства. Я постарів, а вони залишилися молодими. Що стосується тренду, то це просто бізнес-рішення. Просто ми маємо таку потребу.
Гліб Бондар, старший партнер AVELLUM: Час покаже, тренд це чи ні. Ми не керувалися трендом. А просто вирішили, що об’єднання допоможе нам досягти певних цілей.
Амінат Сулейманова, співкеруючий партнер AVELLUM: В таку турбулентність як злиття не можна лише йти за трендами. Це не сумочку купити, тому що всі таку носять.
Ігор Свечкар, партнер Asters:. Ми не слідували за трендами, у нас був власний тренд стратегічного бачення та росту. Добре, що домовилися з ЄПАП, хоча розглядали й інші компанії.
Маркіян Ключковський, партнер Asters: У кожного своя історія, свої цілі та свої причини. Ми проходили низку об’єднань, в кожному з яких була своя історія та свій контекст.
- Як виникла ідея об’єднання? Як був організований процес інтеграції?
Гліб Бондар: У нас була «сваха». Ми спілкувалися з консультантами, перебирали варіанти, один з яких – AGA Partners. Вони виявилися готовими. Зараз у нас у компанії є партнер, який відповідає за процес інтеграції.
Амінат Сулейманова: Ідею запропонувала Ірина Нікітіна.
Сергій Боярчуков: У нас була така ж сама «сваха».
Маркіян Мальський: Все розпочалося з розмов Сергія Свириби та Олексія Дідковського. Пройшло швидко й безболісно.
Ігор Свечкар: У нас існує 7 робочих груп для забезпечення процесу інтеграції в компанії.
Маркіян Ключковський: ЄПАП Україна залишається, деякі колеги прийняли рішення залишитися в компанії.
Також у межах сесії обговорювалося питання щодо проблеми конфлікту інтересів у компаніях, що пройшли об’єднання. Гліб Бондар зазначив, що підхід у всіх компаній (навіть в учасників об’єднання) в цьому аспекті різний. Тому в Україні потрібно створити єдині правила щодо уникнення конфлікту інтересів.
Код професії: етика та естетика
Про етичні питання в юридичній професії говорили учасники наступної сесії. Керуючий партнер RULG-Ukrainian Legal Group Ірина Паліашвілі розповіла про важливість rule of law у контексті зв’язку з етичними цінностями. За її словами, не випадково і не дивно, що попередній президент IBA поставив rule of law за основу розвитку асоціації. Це не репресивний механізм, а те, що допомагає будувати бізнес. Він складається із системи законів, які захищають суди.
«Чому ми лояльність клієнта інколи ставимо вище, ніж професійну етику? Ми повинні бути лояльні до rule of law. Якщо лояльність до клієнта вимагає порушення, ми повинні відмовитися від такого клієнта. В іншому випадку ми повернемося до 90-х, коли юрист був носієм грошей», – зазначила Ірина Паліашвілі. Вона порадила юристам виховувати своїх клієнтів в аспекті сприяння етичним стандартам.
Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк у своїй доповіді зауважила, що юристи повинні перевіряти своїх клієнтів, щоб знати, кого вони захищають, чи є вони політично значущою особою. «Якщо походження їхніх коштів сумлінне, то потрібно відмовитися від таких клієнтів», – наголосила спікер.
Маргарита Карпенко, керуючий партнер київського офісу DLA Piper, зазначила, що в її компанії існує цілий спектр процедур, які необхідно пройти, щоб взяти в роботу клієнта.
Про перспективи врегулювання гонорарів успіху розповів партнер Baker McKenzie Ігор Олехов. За його словами, це складне питання, адже його компанія не може погоджуватися на гонорари успіху, на відміну від українських юридичних фірм. «Ми зобов’язані працювати в певних встановлених межах. У 95% роботи з клієнтами ми не працюємо за нормами гонорару успіху. Позиція фірми полягає в тому, що гонорари успіху можуть вплинути на нашу упередженість. Тому це виключно питання етики».
Адвокатура в житті юридичного ринку
Наступну сесію організатори присвятили питанням перспектив реформування адвокатури. Зокрема, член Правління АПУ Андрій Вишневський розповів про тіньовий звіт «Адвокатура України: уроки перших кроків самоврядності». Тіньові звіти – це альтернативні аналізи реалізації державної політики в певній сфері. В цьому звіті питання адвокатури розглядається як питання державної політики. «Після прочитання звіту я зробив висновок, що сьогоднішня конструкція адвокатського самоврядування не може забезпечити гарантії захисту адвокатів та екологічності адвокатської спільноти», – зазначив доповідач.
Також він представив три опції-варіанти реагування на проблеми адвокатури. По-перше, лідерство у сфері етичних стандартів бере на себе вища ліга юридичного бізнесу. По-друге, поступове проникнення в органи адвокатського самоврядування нових облич з того ж юридичного бізнесу. По-третє, АПУ могла б здійснювати м’який тиск на НААУ, пропонуючи рішення окремих проблем.
В результаті, на думку пана Вишневського, ми можемо отримати схожу ситуацію як у США та Канаді, зробивши акцент на якості професії. Ще один варіант розвитку – створити декілька асоціацій адвокатів. «Тоді адвокат зможе сам обирати, в яку асоціацію вступати, а клієнт вирішувати, з якої асоціації обирати свого адвоката», – підсумував експерт.
Про очікування щодо реформи адвокатури розповів президент АПУ (2013-2017 рр.) Денис Бугай. Він назвав кілька ключових викликів професії: ототожнення адвоката з клієнтом, відсутність впливу адвокатури на правові процеси в державі, слабкість професійних прав та гарантій, відстороненість адвокатів від питань самоврядування, а також недостатній професійний та етичний рівень деяких адвокатів. На його думку, три останні проблеми можна вирішити негайно, на це спрямований законопроект №9055.
Щодо професійних прав та гарантій, які є слабкими, законопроект №9055 передбачає фіксацію слідчих дій, доступ до клієнта в будь-який час. Щодо проведення обшуків, згідно з проектом закону, отримані докази не можуть бути використані проти клієнта. Що стосується відсторонення адвокатів від питань самоврядування, законопроект також дозволяє вирішили цю проблему: починаючи від децентралізації повноважень та завершуючи забороною приймати ключові рішення на адвокатських зборах.
Також важливим моментом законопроекту є ротація керівництва (не більше 2-х строків поспіль протягом 3-х років). Питання недостатнього професійного рівня в проекті закону пропонується врегулювати шляхом проведення анонімного тестування знань і навичок адвокатів.
Президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош, говорячи про реформування адвокатури та новий законопроект, зазначила, що до парламенту вносилося багато законопроектів, жоден з яких не був прийнятий.
«Можливо, державі не цікава наявність саморегулівної організації, а їй потрібно створити чергове міністерство?», – припустила спікер.
Окрім того, вона згадала проблему стосовно функціонування двох рад адвокатів м. Києва: обидві видають свідоцтва, адвокати не знають, в яку з них йти для отримання свідоцтва. За її словами, така ситуація – це сором для адвокатури.
Вимір регіонального ринку
В сесії про роботу регіональних ЮК Тарас Бачинський, керуючий партнер «Бачинський та партнери» (Львів), розповів про критерії успішності ведення справ для регіональної юридичної фірми. «Нещодавно ми розробили систему вирощування партнерів. Серед усіх партнерів компанії ми маємо одного, якого виростили зсередини. Його шлях до партнерства тривав 5 років», – зазначив доповідач.
Сергій Матвіїв, керуючий партнер «Матвіїв і Партнери» (Львів), розповів про нещодавно проведений ребрендинг компанії. «Я не маю концепту успішного ведення бізнесу в західному регіоні, але не вважаю нас не успішними», – підкреслив спікер. Він розповів, що коли його компанія відкривала київський офіс, то не планувала робити його повністю «розрахунковим підрозділом», повністю функціональним, а лише для зручності. Якщо компанія є лідером у своєму регіоні, то вона має більше переваг, ніж розпорошені представництва. Відкриваючи офіс у столиці, автоматично втрачаєш переваги, які мав будучи лідером у певному регіоні.
«Бути там, де наш клієнт», – принцип, якого дотримувалася керуючий партнер Legrant, що спеціалізується на морському праві, відкриваючи офіс в Одесі. За її словами, вони мають офіс у Києві, але він має технічне значення. «Переді мною як перед керуючим партнером постало непросте завдання: 3 роки тому переїхати з Києва в регіон, знайти людей, познайомитися з менталітетом регіону», – зазначила спікер. Конкуренція у Південному регіоні достатньо серйозна, там є «мастодонти» юридичного ринку України. Також вона згадала питання кадрової проблеми в Південному регіоні та наголосила, що компаніям потрібно приділяти увагу розвитку HR-бренду.
«Сьогодні нам 12 років. Рік тому ми відкрили офіс у Києві», – розпочав свою доповідь керуючий партнер Legal Partner Олександр Рябець. Таке рішення було прийняте як атрибут росту (хотілося рухатися далі).
Інтерв’ю з гравцями ринку: злиття чи поглинання
Ірина Нікітіна, консультант зі стратегії та розвитку, провела публічне інтерв’ю зі співкеруючими партнерами Asters Сергієм Свирибою та Олексієм Дідковським. На питання щодо прибутків в об’єднаній компанії партнери відзначили, що перебувають у процесі злиття, і після завершення інтеграційних процедур можна буде говорити про фінансові аспекти.
Сергій Свириба повідомив, що за його підрахунками, компанія займе 10% ринку. Щодо планів на майбутнє, за його словами, з 2020 р. можна буде розглядати експансію компанії на національному рівні (Львів, Одеса).
На питання Ірини Нікітіної про причину управління компанією у вигляді «тріумвірат» (комітет з 3-х партнерів) Олексій Дідковський відповів, що це добре працює та надає можливість кожному партнеру не витрачати весь свій час на управління компанією, а робити це по можливості та наявності часу.
Також актуальним було питання щодо розміру фірми. Адже після злиття була утворена найбільша юридична фірма України. Зараз Asters налічує 155 юристів. За словами Олексія Дідковського, це хороша можливість подивитися на роботу всіх цих юристів і зробити висновок, хто в чому сильний, а хто – ні. Тому ситуація йде на перспективу. Сергій Свириба додав, що наразі Asters має 337 клієнтів. Для того щоб обслуговувати такий пул, потрібна насправді потужна команда.
На п’ятій сесії керуючий партнер АО «Головань і партнери» Ігор Головань, керуючий партнер «EXPATPRO» Любомир Кузюткін та старший партнер київського офісу CMS Cameron McKenna Nabarro Оswald Олександр Мартиненко разом з модераторами СЕО Axon Partners Дімою Гадомським та співзасновником Kyiv Legal Hackers Денисом Івановим визначали, де зараз знаходиться LegalTech на шляху між луддизмом і хайпом. Дійшли висновку, що зараз він десь посередині, а майбутнє – ближче, ніж здається.
Також були проведені пітчі трьох стартапів, обраних аудиторією в першому турі. У другий тур пройшли Law&Events, WOODPCKR та Monitor.Estate. За підсумками глядацького голосування, грошовий приз від Axon Partners виграв WOODPСKR – сервіс, що допомагає правовласникам боротися з порушенням авторських прав у мережі Інтернет.
Завершували форум обговоренням питання захисту даних у кіберпросторі. Чому кібергігієна обов`язкова для сучасного юриста? Як захищають дані за допомогою «етичних хакерів»? Що робити, коли атакують клієнтів? На ці та інші питання учасники отримали відповіді на останній сесії.
КОМЕНТАРІ:
Ірина Паліашвілі, керуючий партнер RULG-Ukrainian Legal Group
Що потрібно, щоб в Україні працювали етичні стандарти?
По-перше, однією з основ демократичного суспільства вважається етика. По-друге, я не погоджуюся з думкою, що в Україні вона не впливає на юридичну професію. Навпаки, її вплив з кожним роком підвищується. Процес протікання всіх етичних стандартів у нашій професії своєчасний.
Якщо молода національна юридична компанія хоче себе зарекомендувати та довго продовжувати свою діяльність на ринку, то має брати до уваги гасло, яким поділилась під час панельної дискусії Амінат Сулейманова: «Ми на юридичному ринку не на один день».
Я погоджуюся з такою думкою, адже з першого дня моє ім’я було найбільшою етичною цінністю для мене та компанії загалом. Нещодавно стало відомо, що навіть у США є юристи, які порушують норми етики. Отже, в усьому світі домінує людський фактор, але тенденції на українському юридичному ринку вважаю достатньо правильними.
Амінат Сулейманова, співкеруючий партнер Avellum
- Об'єднання на ринку – це тренд? Як ці об'єднання впливають на юридичний ринок?
- Що таке тренд? Це тенденція. Тенденція – це, напевно, якийсь об'єктивно-констатаційний рух. Можливо, цей тренд має певне значення, але це не означає, що хтось починає об'єднання внаслідок того, що це тренд, що наявність тренду є причиною об'єднання. Це абсолютно неправильна та незріла причина для об'єднання, це не те, як партнери повинні приймати рішення.
Однак, однозначно, є така тенденція. В чому її причина? Мені складно сказати. З одного боку, це зрілість ринку. З іншого боку, напевно, подивившись на злиття, які відбулися, хтось подумав: «А що, так можна було?». Потім замислився над тим, що ця опція взагалі існує, та почав робити якісь кроки. Безперечно, цей рух існує на ринку, проте я не ризикнула б якимось чином його оцінювати.
- Поки ще зарано говорити про вплив?
- Звичайно, зарано. Потрібна історія успішних злиттів. Не одного чи двох, а цілих кейсів, які необхідно вивчити та зрозуміти, чому ці злиття відбулися. Наразі ми маємо "злиття" компанії «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» з адвокатською фірмою Trusted Advisors, яке, по-суті, не вдалось. Про злиття AVELLUM, Астерс, ST Partners поки що зарано щось говорити. Ми всі дорослі люди та усвідомлюємо, що має пройти певний час. В AVELLUM ми вважаємо, що злиття відбулося, однак ми повинні так вважати, адже це наше переконання, що змушує нас діяти в тому напрямку, в якому ми діємо. Однак є об'єктивні процеси. Час покаже.
- Коли Астерс об'єднався з ЄПАП, якою була реакція ринку? Його “напружило”?
- Звичайно, це викликало величезну цікавість, що буде далі. Чи напружило це когось? Мені легше говорити про себе, про наше партнерство. Нас це не напружило, оскільки ми не побачили для себе жодних загроз. Скажімо так, наш портфель клієнтів завжди був поділений. До того ж ми побачили неочевидну перевагу, яка полягає в тому, що внутрішній конфлікт інтересів двох таких фірм, які об'єдналися, може привести на ринок клієнтів, які в іншому випадку туди не вийшли б.
Чи це цікаво? Шалено цікаво! Наше злиття, напевно, єдине на ринку, в якому немає жодного накладення. Жоден фахівець в пулі AVELLUM чи AGA Partners не накладається за кваліфікаціями. Навіть у тих працівників, які були в dispute resolution в AVELLUM, інший напрямок професійного розвитку, ніж у тих, які прийшли з AGA Partners. Повністю відсутня внутрішня конкуренція, очевидно, у партнерів та юристів.
В Астерс ситуація інша. Є конкуренція практик, є конкуренція партнерів. Вони про це сказали, про це говорить весь ринок, і нам всім дуже цікаво. Поки що, як ми бачимо, їм вдається якимось чином це регулювати. В динаміці буде цікаво спостерігати за цією ситуацією. Це дуже цікаво як кейс, коли дві фірми з однойменними практиками зливаються всередині.
Маргарита Карпенко, керуючий партнер київського офісу DLA Piper
- Чи впливає етика на юридичний бізнес?
- Звичайно, впливає. Можу сказати, що в юридичному бізнесі фактично не працює enforcement. Якщо адвокат надає свої послуги, порушуючи правила етики, то є можливість поскаржитися на нього в колегію адвокатів чи інший відповідний орган, який видав йому свідоцтво. Однак існує дуже багато лазівок, які дозволяють адвокату вийти з такого становища. Наразі юридична професія стає частково регульованою в певних сегментах. Вважаю, що на зміну сьогоднішньому закону про адвокатуру має прийти більш сучасний та складніший, який регулював би ці питання.