28 серпня 2019, 17:49

Яка доля кримінальних проваджень щодо «топ-корупції»?

220 з 450 судових засідань щодо справ «топ-корупції» просто не відбулися. Таким є результат моніторингу проваджень НАБУ-САП у судах.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


IMG_2641

Про це експерти розповіли сьогодні, 28 серпня 2019 р., під час оголошення результатів проведеного моніторингу, що проводився Секретаріатом Ради громадського контролю при НАБУ у партнерстві з Центром політико-правових реформ та громадською організацією «Платформа Громадський контроль».

«Ми контролюємо НАБУ. Але, щоб краще контролювати, нам потрібно знати, чим закінчилася вся їх робота. Детективи ведуть справу, розслідують, САП виходить до суду, а потім ми всі чекаємо, що вирішить суд. І побачити, в чому ж проблема, можна, лише зробивши моніторинг», - наголосила Тетяна Локацька, голова Ради громадського контролю НАБУ.

Як зазначається в самому звіті (з яким можна ознайомитися за посиланням), аналіз кримінальної статистики за 2017-2018 рр. свідчить про те, що кількість осіб, яких було засуджено за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення, продовжує скорочуватися - як в абсолютній кількості, так і у відсоткових значеннях. Також скорочується і кількість осіб, яких за останнім вироком засуджено до позбавлення волі (81 особа - у 2017 р., 45 осіб - у 2018 р.), а відсоток таких осіб серед усіх засуджених так само є незначним (8% від усіх засуджених за відповідні правопорушення у 2017 р.; 4,4% - 2018 р.). Таким чином, існують негативні тенденції у забезпеченні невідворотності покарання за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення.

За словами Вадима Валька, аналітика Секретаріату РГК НАБУ та координатора проекту моніторингу, було проаналізовано 25% проваджень, які були відправлені у суд. Це 55 проваджень із близько 200 (на кінець липня). «220 судових засідань з 450-и у цих провадженнях просто не відбулися. Це один з ключових показників моніторингу», - наголосив він. Водночас з цих 220-и основною причиною, чому засідання не відбулося, було відсутність складу суду і неможливість зібрати судову колегію.

«Кількість справ у судах велика, судді реально перевантажені роботою, а особливістю розгляду справ, досудове розслідування яких здійснювали детективи НАБУ, є те, що вони розглядаються колегією із трьох суддів, і судді повинні мати не менше 5-и років стажу на посаду. По суті більше 100 засідань не відбулося, тому що судді фізично не могли там зібратися», - зазначив пан Валько.

Вирішити цю проблему, на думку експертів, зможе новостворений Вищий антикорупційний суд, оскільки задля цього він і буде функціонувати.

«Змушені констатувати, що судова система виявилася неготовою до розгляду таких судових проваджень», - підсумував Олександр Скомаров, заступник керівника підрозділу детективів НАБУ.

(для перегляду натисніть на зображення)

28_08+-1

28_08+-2

28_08+-3

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати