Сьогодні будівельні афери та скандали, жертвами яких стають тисячі людей, – на кожному кроці. Тому до придбання нерухомості необхідно підходити з усією відповідальністю, зокрема, обов’язково проводити ретельну перевірку всієї інформації про будівництво.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Як можуть посилити захист прав інвесторів в житлову нерухомість"
Про те, що саме необхідно проконтролювати на етапі купівлі квартири, розповів заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Юрій Тацій на своїй сторінці у Facebook.
«Придбання нерухомості чимось подібне до походу в супермаркет. Коли ви там бачите акції з неймовірною знижкою до 50%, це наводить на підозру щодо якості продуктів. І, як правило, такі підозри обґрунтовані. Так само при купівлі житла. Вартість квадратного метру суттєво нижча від середньоринкової – це тривожний дзвіночок, привід задуматися – чи варто купувати таке житло і чи не є це тим «безкоштовним сиром», що буває лише у мишоловці», - зауважив Юрій Тацій.
Тож, за словами посадовця, якщо об’єкт інвестування вже обраний, то найперше треба дізнатися:
- Хто є власником чи користувачем землі, на якій зводиться будинок;
- Яким є цільове призначення земельної ділянки (чи можна взагалі там будувати житло);
- Чи отримав забудовник містобудівні умови та обмеження (вони визначають рамки дозволеного в будівництві);
- Чи є у забудовника проект і чи він зареєстрований в Містобудівному кадастрі та на інших публічних ресурсах;
- Чи має забудовник дозвільну документацію (дозвіл або зареєстровану декларацію про початок будівельних робіт);
- На кого видана вся ця документація (чи все це одна компанія, чи кілька).
«Українське законодавство гарантує, що будь-який громадянин може подати запит на доступ до публічної інформації до державної установи і отримати відповідь не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання. Основні установи – Держгеокадастр, Держархбудінспекція, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, Департамент земельних ресурсів КМДА, Департамент містобудування та архітектури КМДА, є розпорядниками відповідної інформації і нададуть її на вашу вимогу», - підкреслив Юрій Тацій.
Він додав, що для отримання даних інвестор також може також проконтролювати наступне:
- Через Єдиний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців дізнатися, чи давно компанія працює на ринку, хто її засновники та чи відповідає статутний капітал вимогам законодавства.
- Промоніторити відкриті джерела, аби вивчити історію забудовника: що він побудував, скільки об’єктів незавершених, а скільки «заморожених».
- Скористатися послугою онлайн-сервісів моніторингу новобудов. Там зможете дізнатися про статус будівництва конкретних об’єктів та пов’язані з ними ризики.
- Перевірити дані забудовника, генпідрядника та фінансової установи у реєстрі судових рішень. Звертайте увагу як на завершені справи, так і на поточні судові суперечки.
- В Реєстрі судових рішень або в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно перевірити наявність або відсутність арештів на земельну ділянку.
«Але пам’ятайте – навіть дотримання усіх цих вимог не дає 100% гарантії! На жаль, сфера будівництва урегульована так, що жодним чином не захищає інтереси інвестора. Він потрапляє у цілковиту залежність від забудовника. А пошуки інформації в реєстрах теж не панацея, бо є приклади тимчасового виведення небажаних даних звідти, аби ошукати людину», - зазначив Юрій Тацій.