Необхідність судового захисту інтересів держави саме прокурором від імені суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтована і підтверджена належними доказами. За відсутності належних підстав для звернення прокурора до суду скарга підлягає поверненню.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Таким є висновок Верховного Суду в результаті перевірки касаційної скарги прокурора на постанови судів нижчих інстанцій за позовом фізичної особи до районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Повідомляє прес-служба ВС.
Читайте також: «У ЄСПЛ нагадали про порядок вручення судових повісток».
Відтак, прокурор обґрунтував потребу звернутися з касаційною скаргою необхідністю захистити порушені інтереси держави при розпорядженні земельною ділянкою державної форми власності, яку, за доводами прокурора, незаконно передано у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів. Прокурор вказав на відсутність реагування на судове рішення з боку РДА, яка уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку, що підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави немає, а вказана скарга підлягає поверненню.
У рішенні зазначено, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах (зокрема, касаційне оскарження судових рішень) можливе за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме повинно бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб’єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 ст. 53 КАС України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Суд пояснює, що прокурор не може вважатися альтернативним суб’єктом звернення до суду і замінювати належного суб’єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб’єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб’єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб’єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб’єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд врахував, що, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо
вимагають захисту реальні державні інтереси або майно. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін.
Ухвала Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17.