Батько позивача за життя отримував страхові виплати як травмована на виробництві особа. З грудня 2014 року він отримував їх у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа (ВПО).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Проте в листопаді 2017 року виплати припинили через закінчення терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач просив суд зобов’язати УВД ФССУ в Донецькій області здійснити нарахування страхових виплат батькові з листопада 2017 року по день смерті та виплатити нараховані кошти йому як спадкоємцю, який прийняв спадщину.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову, вказавши, що страхові виплати припинено потерпілому за його життя через скасування довідки ВПО і неоформлення за місцем проживання, проте ці дії відповідача він не оспорював. Страхові суми батькові позивача за життя не нараховувались, у зв’язку з чим вони не можуть входити до складу спадщини після його смерті. Відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував постанову апеляційного суду та змінив рішення суду першої інстанції в частині періоду нарахування страхових виплат, зробивши такі правові висновки.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов’язків, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).
Потрібно розмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім’ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, і випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Висновок про застосування норми права:
Припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).