Українських правників нічого не зупинить, аби бути дієвими у ці складні часи. 7 грудня у Києві представники судових інституцій, міжнародні та національні експерти обговорили важливі питання функціонування судової системи в Україні в умовах воєнного стану на щорічному Судовому форумі АПУ. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Перша сесія судового форуму стосувалася теми: «Виклики судової системи України в умовах воєнного часу». Співмодераторами сесії виступали голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України Наталія Богацька та партнер, керівник практики вирішення спорів ЮК MORIS Андрій Савчук. Зокрема, учасники розглядали питання судової реформи України, функціонування судової системи під час війни (успіхи, існуючі загрози, рекомендації), а також необхідні кроки для електронного суду та дистанційного правосуддя. За словами Андрія Савчука, поняття «судова реформа» в багатьох викликає втому, оскільки триває дуже довго. «Я не знайшов жодну державу у світі, де б судова реформа тривала так довго. В межах судових форумів АПУ ми говоримо на тему судової реформи вже 9-й рік поспіль. Але перебуваємо в точці неповернення, коли, як кажуть, треба взяти та зробити», – сказав він, зазначивши, що судова реформа зараз – це, по суті, створення та належне формування Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Заступник голови Конкурсної комісії з добору кандидатів у члени ВККС, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Іван Міщенко нагадав, що до конкурсу долучилися 301 кандидат. Із них комісія обере 64 кандидати, яких буде запрошено до інтерв’ю онлайн. Наразі комісія проаналізувала 13 828 документів кандидатів, а саме майнові декларації, довідки НАБУ, громадянського суспільства тощо. За словами Івана Міщенка, принципом конкурсу є «позитивний відбір», суть якого полягає в тому, що комісія налаштована обрати кращих із кращих серед 301 кандидата. Далі після етапу інтерв’ю будуть обрані 32 кандидати, яких рекомендуватимуть ВРП для призначення, з яких уже ВРП обере 16 членів ВККС. Іван Міщенко повідомив, що список з 64-х кандидатів планується оприлюднити до кінця 2022 року, а етап інтерв’ю – провести в січні-лютому 2023 року. «Сподіваємося, що в березні ми вийдемо на той результат, на який усі очікуємо – це ті самі 32 кандидати, які рекомендуємо ВРП», – сказав він. Заступник голови Конкурсної комісії також розповів, як відбуватиметься етап інтерв’ю. Зокрема, робота проходитиме в ZOOM, а кожне інтерв’ю планують транслювати в YouTube. Кожному кандидату, який отримає запрошення на інтерв’ю, хочуть надіслати так звану «пам’ятку» – документ, який розкриватиме, як проходитиме інтерв’ю. «Наша мета – зробити так, щоб інтерв’ю було цікавою розмовою з цікавою особистістю. Ми плануємо поговорити про те, що таке функціонування ВККС, судова система, верховенство права, як кандидати це розуміють, яким вони бачать майбутнє судової системи», – пояснив Міщенко. Водночас комісія хоче «звести до мінімуму» питання щодо квартир і машин, земельних ділянок тощо кандидатів. «Не тому, що вважаємо, що це не важливо, а тому що орієнтуємося на те, щоб у цих кандидатів (один із критеріїв відбору є критерій доброчесності) або не було питань або з точки зору майнового стану взагалі, або щоб ці питання були прояснені в нашому попередньому спілкуванні з кандидатами. Однак цьому буде також приділена величезна увага», – розповів він. За словами Міщенка, запитання на етапі інтерв’ю носитимуть відкритий характер – комісія хоче почути думки, бачення кандидатів, що зараз відбувається, щоб вони могли розкритися та продемонструвати, що «дійсно претендують стати членами ВККС». На думку члена ВРП, члена Громадської ради доброчесності ГО ВО «Автомайдан», екс-члена правління фундації DEJURE, екс-голови Ради громадського контролю НАБУ Романа Маселка, судова реформа може зробити так, щоб Україна остаточно «відірвалася» від свого минулого та пішла в сторону демократично-правової держави, де суди здійснюватимуть правосуддя, а довіра до них суспільства буде значною. Також він висловив очікування, що в січні ВРП запрацює на повну силу, та зазначив, що ВРП повинна демонструвати найвищі стандарти поведінки, бути об’єктивною, неупередженою та незалежною, прикладом для суддів та мати нульову толерантність до будь-яких недоброчесних практик. За словами Маселка, ВРП має займати проактивну позицію, хоча це є дискусійним питанням: «Є позиція, що ВРП – це суд над суддями, а отже це має бути арбітр, а отже вони не можуть якимось чином реагувати на якісь недоброчесні практики. Я вважаю, що ВРП все-таки має виконувати свої функції шляхом активних дій – якщо є факти, які ВРП бачить, то вона має можливість на це реагувати». Голова Ради суддів України Богдан Моніч розповів про те, коли може відбутися наступний з’їзд суддів України, на якому мають обрати членів ВРП. За його словами, розглядалися дати проведення з’їзду суддів у грудні, але більш оптимальними та реальними наразі датами є тиждень з 9 по 13 січня або «наступний тиждень». «14 грудня планується, що Рада суддів проведе своє засідання, де будуть визначені конкретні дати з’їзду суддів. Це буде або 10, або 11 січня – перший день з’їзду. Сам з’їзд ми плануємо на три дні – відповідна робота вже проведена, приміщення оглянуті, практично все необхідне обладнання закуплене», – розповів Моніч. Крім того, РСУ працює над проведенням марафону з кандидатами до ВРП, щоб вони могли представити свою візію та бачення роботи. Попередньо кандидатам надішлють анкети. Головна міжнародна експертка, керівниця компоненту Судова реформа Проєкту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська Галлант погодилася з Андрієм Савчуком у тому, що судова реформа в Україні триває дуже довго. На її думку, це вже третя судова реформа, в якій вона бере участь. Проте вона висловила сподівання, що наразі в суспільства, судовій системі та політиків є загальне розуміння того, що треба судову реформу завершити і дати спокійно працювати судовій системі, оскільки вона потребує сталості, а не постійних змін. «Я впевнена, що зараз Україна на дуже доброму шляху і що процеси дуже розвинуті… Я хочу підкреслити, що в Україні в судів дуже високий рівень самоврядування, а це високий рівень відповідальності – не тільки за судову систему, а й за державу… Ми всі за кордоном у шоці, що судова система в Україні постійно працює – навіть не було перерви з початку цієї повномасштабної війни. Це показує, що судова система України є відповідальною», – підкреслила Галлант. Крім того, експертка зазначила, що український досвід проведення реформи за участю міжнародних експертів може бути цікавим і корисним для інших країн. Наприклад, український досвід, за її словами, використовують у Молдові. Також вона висловила впевненість, що Україна переможе у війні, скоро стане членом Європейського Союзу, а судова реформа – закінчиться з успіхом. Судова система під час війни Богдан Моніч не погодився з думкою, що судова система після початку повномасштабної війни росії проти України «буксувала». Він зазначив, що 24 лютого серед органів, які залишилися в системі правосуддя, чи не єдиною залишилася РСУ, яка провела засідання, на якому дали найперші рекомендації організації роботи судів. Крім того, він повідомив і про спірні та невирішені питання під час війни, зокрема, чи має право суддя працювати віддалено: «Немає на сьогодні відповідного законодавства. Для мене відповідь проста, що, мабуть, може, але не точно не з-за кордону». Також Богдан Моніч пояснив, що невирішені питання пов’язані, зокрема, з моментами візії та баченнями суддів: «Нам потрібно переглянути до певної міри повноваження між органами, зокрема між ВРП і РСУ. Ми надаємо рекомендації та ухвалюємо рішення щодо організації роботи судів. Водночас законодавчо це настільки не визначено, що не є обов’язковими для всіх судів, на жаль, наші рекомендації. Сьогодні продовжують виникати питання зарахування-відрахування зі штату суддів, які у відрядженні». Він пояснив, що Рада суддів намагається вирішувати всі питання, однак потрібно провести дискусію, щоб переглянути ряд повноважень та чітко визначити зони відповідальності – за що буде відповідати ВРП, за що – РСУ тощо. Голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України Наталія Богацька зазначила, що коли розпочалася повномасштабна агресія росії проти України, потрібно було ухвалювати важливі рішення. Зокрема, вона навела приклад свого апеляційного округу (Південно-західний апеляційний господарський суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які розташовані в межах апеляційного округу, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області – ред.) – коли стало відомо про те, що Херсон окупований, судді та апарат суду не змогли виїхати. «Як ухвалювати (рішення – ред.), хто буде це робити? ВРП не існує. Тобто всі прийшли до того, що почали звертатися до РСУ, яка мобільно з головою ВС ухвалили рішення. Законодавці до цього приєдналися та надали повноваження голові ВС, який у ручному режимі кожен день ухвалював рішення щодо переміщення територіальної підсудності судів, щодо розміщення судів. Для цього ми мали якось спілкуватися», – розповіла вона. Керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери», медіатор, голова Благодiйного фонду «Олега Горецького» Олег Горецький розповів, що українська судова система під час війни зарекомендувала себе з позитивної сторони, підлаштувалася під умови та функціонує у звичному для себе режимі. За його словами, для адвокатів, юридичної спільноти не було складнощів для отримання інформації у суді чи телефонному режимі, чи за допомогою Telegram-каналів. Крім того, адвокати ефективно використовували програму EASYCON, яка, на думку Олега Горецького, стала проривом ще у 2020 році під час дії карантину. Також він розповів і про недоліки в роботі судів, пов’язані насамперед із блекаутами, оскільки відсутність електроенергії в суді не дає можливість ефективно працювати. Є також проблеми, пов’язані з недофінансуванням, – судам не вистачає марок, а також коштів для відправки кореспонденції. Член Комітету ВРУ з питань правової політики, голова робочої групи з питань цифровізації правосуддя Роман Бабій зазначив, що також є важливими питання про притягнення до відповідальності за воєнні злочини, які пізніше будуть обговорювати, судового імунітету держави-агресора тощо. Крім того, він розповів про питання електронного суду: «В умовах війни питання електронного суду заграло новими барвами, тому що іноді – з урахуванням тих викликів, з якими стикнулася Україна, її громадяни, бізнес, – електронний суд і засоби електронної комунікації – це чи не єдиний спосіб захистити свої права в суді». Також важливу роль відіграє безпекова складова, оскільки засоби електронного суду покращують можливість, зокрема, дистанційного доступу до правосуддя. На думку Романа Бабія, засоби електронного суду дозволяють у певних випадках зробити судове провадження асинхронним – зокрема, якщо буде застосовуватися більш активно письмове провадження: «Тобто особа зможе спілкуватися з судом, надсилати процесуальні документи, коли відповідно буде доступ до електроенергії. Так само і суд зможе опрацьовувати ці документи, коли також з’явиться електроенергія та будуть нормальні умови для роботи». За словами Романа Бабія, зараз, зокрема в робочій групі з питань цифровізації, на порядку денному – питання стимулювання до використання електронних кабінетів ЄСІТС, а також дистанційного судочинства. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська заявила, що під час війни необхідно належно реагувати на виклики в судовій системі, вносити необхідні корективи та запроваджувати оптимальний законодавчо закріплений формат відправлення правосуддя. За її словами, насамперед це питання дистанційної форми правосуддя. «Саме цього важливого кроку від парламенту чекає юридична спільнота. Нагадаю, що відповідні звернення робила АПУ, окремі адвокати у своїх статтях», – зазначила вона, додавши, що гостро стоїть, зокрема, забезпечення здійснювати віддалене та легальне підписання процесуальних документів.
08 грудня 2022, 13:39