Генеральна Асамблея ООН оголосила 6 листопада Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів (Резолюція 56/4). Саме сьогодні відбулася міжнародна конференція "Захист навколишнього середовища крізь призму міжнародного гуманітарного права", що була організована Товариством Червоного Хреста України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "«МГП — це передусім про гуманність». Червоний Хрест України провів інтенсив для тренерів із міжнародного гуманітарного права".
Розпочала конференцію Наталія Хендель, дослідниця Женевської академії міжнародного гуманітарного права і прав людини. Вона зазначила, що ще однією "жертвою збройного конфлікту" є природне середовище.
"Наслідки відчуваються незалежно від кордонів, віку та стадії. Саме через це Товариство Червоного Хреста України ініціювало цю конференцію, щоб ще раз підкреслити значення захисту міжнародного гуманітарного права в природному середовищі", – сказала вона.
На початку заходу з вітальним словом виступив Генеральний директор Національного комітету Товариства Червоного Хреста України Максим Доценко (онлайн) заявив, що наслідки для природного середовища будуть проявлятися навіть після завершення воєнних дій: "Тут важливо зазначити, що ця шкода не знає ані державних кордонів, ані часових термінів. На неї звертатимуть увагу майбутні покоління українців та всі, хто зараз перебуває в Україні. Тому на сьогодні для України це проблема набула надзвичайної актуальності. Збройна агресія російської федерації призвела до масштабного знищення різноманітних природних середовищ на значних площах української території, включно з натуральними ландшафтами, водними ресурсами, родючими ґрунтами, рослинним і тваринним світом, сільськогосподарськими територіями, енергетичною та водною інфраструктурою, сховищами небезпечних відходів, хімічними та ядерними об'єктами".
Він зазначив, що та зброя, що зараз застосовується, залишає мільйони тонн уламків, що забруднюють землю та приносять страждання громадянам України. Крім цього, це шкодить живим організмам, середовищам їхнього проживання та різноманіттю живої природи, зокрема водним багатофункціональним системам, лісам, прибережним екосистемам і затокам. Це призвело своєю чергою до суттєвої втрати біорізноманіття та завдало шкоди чутливим і важливим екосистемам по всій Україні.
За словами пана Доценка, навмисне руйнування Каховської дамби є лише одним із прикладів того, як атака проти навколишнього середовища приводить до прямої та побічної (але завжди катастрофічної) шкоди різним ділянкам системи. Це, зокрема, й масштабне забруднення Чорного моря, втрата тисяч гектарів родючої землі та загроза глобальній продовольчій безпеці та вразливим групам населенням по всьому світу.
До учасників та гостей конференції звернулися Краснолуцький Олександр, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України та Сергій Дубовицький, керівник служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
Про шкоду довкіллю від міжнародного збройного конфлікту говорили на сесії, яку модерував Захар Тропін. Серед спікерів були: Юлія Овчинникова, народний депутат України, Олена Колобродова, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з соціальних та економічних прав, Дмитро Заруба, заступник директора Державної екологічної інспекції України, Сергій Дубовицький, керівник служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Ольга Буткевич, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президентка Української асоціації міжнародного права, Андрій Андрусевич, старший аналітик ресурсно-аналітчного центру «Суспільство і довкілля»
Спікери зазначили, що збройна агресія рф проти України з лютого 2014 року виявила цілу низку прогалин у міжнародному праві, це і питання членства держави-агресора в ООН, питання обміну військовополоненими, зокрема це і питання злочинів проти довкілля, злочину екоциду. У національному законодавстві є ст. 441 ККУ. У міжнародному праві давно розглядається питання включення норми про екоцид у конвенцію про геноцид (1948), працює спеціальна робоча група. Зараз найбільш активно розглядається питання про екоцид у межах включення цього злочину до Римського статуту МКС як самостійного злочину, хоча Римський статут має ст. 8, де є перелік дій, які вважаються воєнними злочинами. "Я переконана, що злочини проти довкілля мають розглядатися саме як самостійний вид злочинів поряд із злочинами проти людяності та воєнним злочинами", зазначила у своєму виступі Ольга Буткевич.
Особливу увагу спікери приділи тому, що перші рішення по злочину екоциду з належним аргументуванням повинні дати національні суди. Та особливо важливим є належний збір доказів. Говорили про інститут абсолютної відповідальності держави, коли держава у будь-якому разі понесе відповідальність за шкоду довкіллю, яку вона нанесла іншій країні. Андрій Андрусевич розглянув питання репарацій та реституцій — матеріальної відповідальності за шкоду завдану навколишньому середовищу. Окремими питанням розглянули світовий досвід та як Україна може врахувати світовий досвід у частині матеріальної відповідальності та відшкодування шкоди, завданої довкіллю. "Якщо ми подивимося на практику компенсаційної комісії ООН, це щодо вторгнення Іраку до Кувейту, чи були там екологічні компенсації? — Були. В чому полягала екологічна шкода? Так ось, 95 % всі присуджених компенсацій полягали в компенсації заходів, пов’язаних з оцінкою і виявленням цієї шкоди; проведення досліджень, спрямованих на довгостроковий моніторинг подальшого стану навколишнього середовища і стану здоров’я населення; заходи, пов’язані з очищенням та відновленням довкілля", — зазначив Андрій Андрусевич.
Наступну сесію конференції: "Міжнародний збройний конфлікт в Україні: наслідки для довкілля" модерував Дмитро Кириченко. На сесії виступили: Олексій Василюк, голова правління ГО Українська природоохоронна група, Чевганюк Ольга, керівниця міжнародного відділу UAnimals, Альона Варуха, наукова співробітниця Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, Юлія Мархель, лідерка ГО Let`s do it Ukraine, д-р Саба Піпіа, представник центру МГП «Дияконія» в Єрусалимі; грузинсько-американський університет у Тбілісі.
Обговорили питання злочинів проти довкілля, питання фіксації злочинів, моніторингові дослідження на півдні України забруднень та токсичних металів, які потрапили у Чорне море після підриву Каховської ГЕС, загалом які зміни відбуваються в природі, у звязку із військовими діями. Є три наукових експедиції, які досліджують екологію постраждалих регіонів Херсонщини, Одещини та Миколаївщини, беруть проби води, ґрунту.
З доповіддю виступили наукові представники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Вони зазначили, що в Україні є багато об’єктів, які мають ядерну або радіаційну небезпеку, зокрема АЕС, зона відчуження, дослідні структури та велика кількість енергетичних та промислових джерел іонізуючого випромінювання. Повномасштабна війна створює загрози через використання всіх видів зброї масового ураження та окупації цих зон, зокрема окупація та деокупації зони відчуження, яка є об’єктом підвищеного радіаційного контролю, окупація ЗАЕС.
Модератором сесії "Засоби компенсації та кваліфікація порушень проти навколишнього середовища під час міжнародного збройного конфлікту" була Інна Берднік. На сесії виступили: Кейт Макінтош, школа права Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, Наталія Хендель, Іван Городиський, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Софія Шутяк, адвокатка, заступниця голови комітету земельного, аграрного та довкілевого права НААУ, Ольга Турченко, начальниця відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генерального прокурора.
Обговорювали питання кваліфікації й розслідування екоциду за національним законодавством та з використанням норм МГП. За даним Офісу генерального прокурора до ЄРДР внесено 25 кримінальних проваджень за фактом екоциду. На міжнародному рівні порушується питання криміналізації екоциду саме в РС МКС. 25 січня 2023 року була прийнята резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи "Вплив збройних конфліктів на навколишнє середовище" в якій наголошено про необхідність кодифікації екоциду на національному та міжнародному рівні. Кейт Макінтош розглянула питання тенденцій криміналізації екоциду в Римському Статуті МКС. Наталія Хендель розповіла про зв'язок екоциду з МГП. "За будь-яку шкоду від агресії відповідає саме держава-агресор, за імперативною нормою загального міжнародного права… вона має компенсувати всю шкоду від агресії, включно з шкодою, завданою природному середовищу та для цього не потрібно додатковї кваліфікації за МГП", — зазначила пані Наталія. На сесії розглянули питання визначення поняття екологічної катастрофи з погляду міжнародного права.
Іван Городиський у своєму виступі окреслив головні виклики, які сьогодні постають перед державою під час відшкодування шкоди проти довкілля й які компенсаційні механізми адвокатує уряд. Одним із викликів є визначення реальних джерел наповнення Компенсаційного Фонду. "У випадку збитків, заподіяних війною у Затоці, 1990-1991 рр, агресія Іраку, було чітке джерело фінансування …це спецмито на експорт нафти Іраку. Розмір був різний, Ірак виплачував довго. У випадку України, джерело більш-менш зрозуміле … єдиним реальним джерелом залишаються російські активи, які зараз заморожені за кордоном", заначив спікер.
Одним із викликів, про які зазначив Іван Городиський, є питання суверенних імунітетів держави та усталені світові підходи до них. Зараз, зважаючи на збройну агресію росії проти України та завдану шкоду, є активне міжнародне обговорення, але на сьогодні немає однозначної відповіді на те, чи можливо подолати суверенний імунітет рф за кордоном.
У межах конференції відбулися два Круглих столи:
-
МГП та охорона навколишнього середовища — модератор Наталія Хендель. Думками обмінялися: д-р Анн Дінельт, Гамбурзький університет, Д-р Ставрос Пантазопулос, TMC Asser Institute; Університет Гельсінкі Д-р Мод Сарлієв, наукова співробітниця «Institute of Commonwealth Studies» Ольга Буткевич, Ян Ромер, керівник юридичного департаменту МКЧХ в Києві
-
Кризове реагування в умовах підриву Каховської ГЕС та забруднення мінами: гуманітарний та правовий виміри. Учасниками Круглого столу були: Павло Бузник, командир загону швидкого реагування Миколаївської області, Андрій Скороход, голова Миколаївської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, Григорій Базенко, заступник директора Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, Денис Вишневський, завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, Юрій Усманов, докторант Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Андрій Познякевич, координатор з підтримки оперативної діяльності і реагування Національного Комітету Товариства Червоного Хреста України. Учасники заходу обговорили, зокрема, питання засобів компенсації та кваліфікації порушень проти навколишнього середовища під час міжнародного збройного конфлікту, а також кризового реагування в умовах підриву Каховської ГЕС та забруднення мінами тощо.
Крім цього, на заході Наталія Хендель, Захар Тропін, к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Тимур Короткий, провідний науковий співробітник державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», та Марина Медведєва, д.ю.н., професорка кафедри міжнародного права НН Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, презентували книгу "Міжнародно-правовий захист природного середовища під час міжнародного збройного конфлікту: український вимір". Видання містить науково-аналітичний огляд міжнародного та національного права і практики його застосування щодо захисту природного середовища під час збройного конфлікту України та рф.
Матеріал у книзі викладено з урахуванням законодавства України, яке забезпечує імплементацію норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту природного середовища та відповідальність за його порушення.
Сама книга складається з чотирьох розділів, зокрема, про загальну характеристику міжнародно-правового захисту довкілля у зв'язку зі збройним конфліктом, особливість злочину "екоцид" та його юридичну кваліфікацію тощо.