За даними Центрального реєстру застрахованих осіб ZUS, які опублікувала «Річ Посполита» (Rzeczpospolita), кількість людей, що підлягають пенсійному страхуванню та страхуванню з інвалідності в Польщі, які також мають інше громадянство, у березні становила 932,1 тис. осіб. На сьогодні ZUS зареєстровано на 100 тис. осіб більше, ніж рік тому, і на 45 тис. більше, ніж у січні 2022 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Українці найчастіше обирають роботу на повний робочий день. Виходячи з цього, у березні працювало 57,2% застрахованих громадян України. 42,3% виконували замовлення, і тільки 0,2% працівників були найняті за контрактом на конкретну роботу. Важливо відзначити, що серед чоловіків переважала повна зайнятість — у березні 62,7% чоловіків були працевлаштовані за цією формою, тоді як кожна друга жінка мала замовлення.
Руки для роботи
«Збільшення кількості громадян України, про яке повідомляє ZUS, свідчить про поступальну стабілізацію перебування та працевлаштування українських громадян на території Республіки Польща, прагнення роботодавців до більш стабільних основ співпраці, — коментує Роберт Лісіцький, директор департаменту праці Конфедерації Левіатан (це колишня Польська конфедерація приватних роботодавців Левіатан — неурядова організація, створена в січні 1999 р., що представляє інтереси польських приватних підприємців). — Це пов'язано з ситуацією на ринку праці та зростаючим попитом на роботу в Польщі. Громадяни України стали важливою опорою для багатьох галузей економічної діяльності, таких як транспорт, будівництво, послуги та виробництво. Дані повинні дати нам зрозуміти, наскільки ми можемо покладатися на іноземців, коли у нашій економіці є кілька сотень тисяч робочих місць».
За словами Лісіцького, значна частка жінок, зайнятих за контрактами, може бути зумовлена специфікою їхньої роботи у сфері послуг або сезонних робіт.
Попереду — зростання
«Це число може бути ще вищим найближчими місяцями не лише через те, що громадяни України, які приїхали до Польщі у зв’язку з війною, шукатимуть роботу і потихеньку її знаходитимуть, особливо через покращення знання польської мови, а й завдяки тому, що міжнародні компанії розглядають рішення про переведення деяких підприємств та співробітників з України в Польщу, бажаючи забезпечити стабільність бізнесу та послуг і водночас безпеку та комфорт для співробітників, — додає партнер з юридичної канцелярії Sołtysiński, Kawecki та Szlęzak Агнешка Федор. — Ще до російської агресії проти України було запроваджено значні пільги у працевлаштуванні українських робітників, які дають змогу наймати таких людей з мінімальним бюрократичним навантаженням на строк до 24 місяців. Вже тоді ми прогнозували, що це сприятиме збільшенню кількості українських працівників на нашому ринку праці, який бореться зі значним дефіцитом».
За словами пані Федор, наразі адміністративні та правові бар’єри менші, тому єдиним обмеженням є ефективний підбір персоналу та можливість ефективної комунікації.
Підприємці з торгівлі все краще справляються з цими бар’єрами та дуже охоче наймають українських працівників.
Зростає кількість зареєстрованих біженців
Для деяких підприємців обмеженням, яке заважає їм працевлаштувати біженців з України, є відсутність номера PESEL (PESEL — це реєстр людей, які знаходяться на постійному чи тимчасовому проживанні, тобто тих, хто постійно перебувають у Польщі уже понад 3 місяці. Простіше кажучи, це «прописка»). Та згідно з діючими правилами, такий номер не є обов’язковим ні при повідомленні про такого співробітника в ZUS, ні при сплаті податкового внеску до податкової інспекції.
Водночас дані Міністерства цифровізації показують, що останніми днями реєстрація біженців у системі PESEL значно прискорилася. До 4 квітня цей ідентифікатор вже отримали 706 тис. біженців з України, з яких 49,3% — діти, 44,4% — жінки віком 18–65 років і лише 3,4% — чоловіки віком 18–65 років та 3,2% — старше 65 років.
Найбільше біженців, до 116 тис., було зареєстровано в Мазовецькому воєводстві. Та за оцінками варшавської влади, нині лише у столиці налічується близько 300 тис. біженців внаслідок війни. Президент ZUS Гертруда Устінська пояснює: «Поряд з російською агресією проти України, ми не зафіксували масового зняття з обліку громадян України з нашої системи соціального забезпечення. Можливо, роботодавці у цей період або надавали їм відпустку, або використовували інші рішення. Проте кількість українців, зареєстрованих у нашій системі, постійно зростає і за останніми даними становила 666,7 тис. осіб. Це більш ніж на 45 тис. більше, ніж у січні. Також варто звернути увагу на різні форми працевлаштування українців через стать. Серед чоловіків переважав трудовий договір як форма зайнятості — у березні ц.р. 62,7% чоловіків було працевлаштовано за цією формі, тоді як трохи більше половини жінок мали замовлення (50,4%). Загалом у нашій системі вже зареєстровано 932,1 тис. іноземців. Це на понад 150 тис. більше, ніж у грудні 2020 р.».
Бюро з працевлаштування повинні розглядати питання, пов’язані з легалізацією працевлаштування громадян України, у першочерговому порядку, позачергово та без невиправданих затримок.
Джерела: