У грудні Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи". Документ викликав чимало дискусій та поширив різні міфи навколо себе, так Мінцифри розвіяли найпоширеніші з них.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "На порталі Дія.Бізнес навчать підприємців переходити в онлайн".
1. Один з найбільш тиражованих міфів навколо законопроєкту "Про віртуальні активи” апелює до думки, що нормативно-правові зміни відкривають нові "схеми" для держави. Мовляв, щойно держава почне регулювати сферу криптовалют — українські компанії та стартапи покинуть нашу країну, ринок віртуальних активів буде приречений на подальшу тінізацію, а учасники місцевої криптоіндустрії — на переслідування з боку податкових органів та силових структур.
Правове регулювання визначить статус віртуальних активів
Зареєстровані постачальники послуг, пов'язаних з обігом криптовалют (криптообмінники, біржі), ідентифікуватимуть та ізолюватимуть чисту криптовалюту від тієї, що була задіяна у грошових потоках з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та іншими злочинами. Практика відстежування походження криптоактивів витіснить недобросовісних гравців з регульованого ринку віртуальних активів. Обіг криптовалюти, що перебуває поза легальним середовищем підпадає під відкрите порушення закону.
Потрібно розуміти, що невизначеність походження нерегульованих криптоактивів безпосередньо впливає на їхню ринкову вартість. Криптовалюта, помічена у сумнівних фінансових операціях, не може повноцінно функціонувати.
І навпаки, регуляторні вимоги, що визначають статус криптокапіталу, допоможуть компаніям та фізичним особам юридично доводити походження власних активів, збільшуючи їхню цінність як довгострокових інвестицій. Відтак — регулювання важливе не тільки для держави, але й для учасників місцевої криптоіндустрії.
Законопроєкт захистить володіння віртуальними активами
Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.
Через попередню негативну правоохоронну практику, коли місцеві учасники криптоіндустрії зазнавали переслідувань з боку правоохоронних органів, й відсутність відповідного законодавства в сфері криптовалют, наша держава дійсно до певного часу залишалась на периферії високотехнологічних галузей.
Ухвалення законопроєкту "Про віртуальні активи" дозволить прибрати ризики для українського криптобізнесу, а власникам криптовалют — не тільки декларувати власні доходи у віртуальних активах, але й захистити особистий капітал та вкладення від можливих зловживань чи шахрайства.
Нормативно-правові зміни дозволять не тільки блокувати підозрілі транзакції, але й скасовувати зловмисні транзакції криптовалюти постфактум. Наприклад, якщо правоохоронними органами буде встановлено, що віртуальний актив було викрадено, або актив був помічений у фінансових потоках, пов'язаних з торгівлею людьми, відмивання грошей чи фінансування тероризму.
Державне регулювання захистить майнерів від вилучень обладнання силовими структурами і надасть доступ до банківських послуг.
Визначені правила гри стимулюватимуть інвестиції та інновації
Для міжнародних компаній та фінансових інвесторів важливе розуміння регуляторного середовища, в якому функціонуватиме новий клас активів і пов'язані з ним фактори ризику, перш ніж зацікавлені сторони зайдуть в українську юрисдикцію. Чим більше правової прозорості та визначеності, тим менше фінансового ризику для всіх гравців криптоіндустрії.
Важливо розуміти, що фінансові установи та компанії не можуть працювати і створювати нові інструменти на ринку, який не дозволяє підтверджувати походження власних активів.
Для кращого розуміння уявімо, що банк продав клієнту криптовалюту, яка попередньо була пов'язана зі зломом криптобіржі. Відтак — банк підпадає під кримінальне розслідування або колективний позов. Відкриття кримінального провадження призведе до репутаційних збитків та цілковито паралізує роботу фінансової установи.
Законопроєкт "Про віртуальні активи" потрібен, щоб створити безпечні та привабливі умови для ведення бізнесу в Україні.
2. Держава змусить криптокомпанії платити великі податки
Законопроєкт "Про віртуальні активи" дозволить легалізувати ринок ВА, який зараз працює повністю в сірій зоні.
Від створення одного з найсприятливіших середовищ для бізнесу у сфері віртуальних активів Україні виграють усі — користувачі та учасники ринку матимуть юридичний захист, компанії залучатимуть іноземні інвестиції, а держава отримає додаткові надходження до бюджету за рахунок податків.
Також Мінцифри розробляє проєкт змін до Податкового кодексу, що передбачає лояльніше оподаткування учасників ринку ВА (відсутність ПДВ, зменшення ставки податку з прибутку, отриманого від діяльності на ринку ВА).
Визначивши правила оподаткування операцій з криптовалютою, базовий законопроєкт №3637 дозволить легалізувати криптокапітали та запустити один із найінноваційніших у світі напрямів економіки.
3. Україна ризикує стати державою, що легалізувала тіньові активи з усього світу, попри міжнародні обмеження та вимоги. Внаслідок цього імідж держави на геополітичній арені значно погіршиться. Країна втратить можливість у майбутньому отримувати фінансову допомогу від Європейського Союзу.
Якщо прийняти закон, то це негативно відобразиться на протидії “сірим” грошам, фінансуванню тероризму тощо.
Насправді існують вимоги 15-ї Рекомендації FATF для ринку віртуальних активів, які були враховані при розробці нового Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення" (далі — Закон № 361-IX). Щоб норми, закладені в Закон № 361-IX, працювали, необхідно, щоб постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів діяли в правовому полі, був створений реєстр і було можливе застосування до них AML норм. Відтак необхідне прийняття Закону України “Про віртуальні активи”. Без такого Закону ринок продовжить працювати в сіру, результатом чого буде внесення України до чорного списку країн FATF.
Наразі вимоги Закону № 361-IX щодо віртуальних активів не виконуються, тому що в правовому полі України немає базового закону, що визначає статус віртуальних активів і статус постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів. Таким чином діяльність постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, станом на сьогодні не регулюється.
Законопроєкт ніяк не послабляє поточний порядок моніторингу. Навпаки, прийнятий Закон України "Про віртуальні активи" створить правове поле для застосування норм Закону № 361-IX. Без прийнятого закону "Про віртуальні активи" норми Закону № 361-IX, що стосуються віртуальних активів, не зможуть бути застосовані, оскільки без базового закону в правовому полі віртуальні активи не будуть існувати.
4. Закон легалізує ICO, не передбачаючи при цьому положення про захист прав інвесторів.
Законопроєкт «Про віртуальні активи» передбачає так звані фінансові віртуальні активи (активи, які надають права власників фінансових інструментів, або забезпечені грошима). Операції з фінансовими віртуальними активами підпадають під регулювання законодавства України про фінансові послуги, що прямо зазначено в законопроєкті. Таким чином постачальники послуг, пов'язаних з обігом фінансових віртуальних активів, будуть підпадати під регулювання НКЦПФР (в разі, якщо віртуальні активи надають права власників фінансових інструментів) і Нацбанку (якщо такі активи забезпечені грошима).
Відтак обіг фінансових віртуальних активів регулюється також регуляторами на ринку фінансових послуг. Таким чином на них поширюються положення законодавства про захист інвесторів такі самі, як і на ринку фінансових послуг.
Що стосується забезпечених віртуальних активів, які не є фінансовими, то слід зазначити таке.
Технологія в основі віртуальних активів побудована таким чином, що будь-хто може випустити певну кількість токенів. Технологічно обмежити це неможливо. Відповідно законодавчі обмеження тим більше не будуть ефективними.
Українці вже користуються послугами іноземних криптобірж. Законопроєкт "Про віртуальні активи" дотримується балансу між регулюванням і привабливістю ведення бізнесу в Україні для того, щоб постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, реєструвалися в нашій юрисдикції та українці користувалися послугами українських постачальників послуг. Якщо українці, зважаючи на складність проведення операцій з віртуальними активами в Україні, продовжать працювати через іноземні криптобіржі, то ринок віртуальних активів не вийде з тіні і Україна втратить не тільки податки, а й гроші, які будуть виводитися в інші юрисдикції.
Після прийняття закону України "Про віртуальні активи" професійні учасники ринку віртуальних активів будуть зобов'язані зареєструватися в Мінцифрі. Таким чином на них буде поширено дію Закону № 361-IX як на суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вони зобов'язані будуть відслідковувати спірні і підозрілі операції і припиняти надання послуг відповідним користувачам.
Мінцифра як суб'єкт державного фінансового моніторингу зі свого боку володіє достатньою експертизою та командою для якісної реалізації функцій моніторингу й контролю на ринку віртуальних активів.
Наразі немає наявних положень законодавства України для того, щоб інвестор міг захистити свої права.
У Мінцифри проілюстрували можливість інвестора захистити свої права на прикладі.
Інвестор купує токени на суму еквівалентом 100 тисяч доларів. При цьому інвестор або приймає відповідну публічну оферту, або підписує договір купівлі-продажу токена з емітентом. І проводить розрахунки. Отже, в інвестора є документальне підтвердження купівлі таких токенів у конкретного емітента.
Інвестор дізнається, що його права порушені. При цьому він розуміє, що може подати до господарського позов на відшкодування збитку розміром 100 тисяч доларів, використовуючи прийняту ним публічну оферту або договір як одні з доказів у суді. Прийнята публічна оферта як доказ використовується сьогодні, наприклад, у сфері електронної комерції.
Також інвестор розуміє, що порушення його прав і заволодіння його майном є шахрайством. Знаючи, що шахрайство кримінально переслідуване в Україні, він подає заяву в правоохоронні органи, а також користується можливістю подати цивільний позов у кримінальному провадженні для отримання відшкодування збитків у розмірі 100 тисяч доларів.
При цьому інвестор може використовувати будь-який з двох зазначених вище варіантів.
5. Право учасників ринку віртуальних активів самостійно обирати ціни віртуальних активів, за якими здійснюються операції з ними, призведе до заниження податкового зобов'язання
Найперше потрібно зазначити, що таке право учасників ринку віртуальних активів повністю відповідає принципу свободи договору, передбаченому Цивільним кодексом України, згідно з яким сторони мають право вільно укладати договір, вибирати контрагента та визначати умови договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Питання податкового декларування доходів будуть вирішені в наступному законопроєкті про внесення змін до Податкового кодексу України, розробка і прийняття якого також можливі тільки за умови прийняття базового закону України "Про віртуальні активи".
Державна податкова служба України на підставі загальних положень Податкового кодексу може довести заниження податкового зобов'язання, так само, як і з акціями, предметами мистецтва, одягом, коштовностями та ін. У законопроєкт не потрібно додавати спеціальних інструментів. Таким чином, в законопроєкт немає необхідності додавати спеціальні норми, адже відповідні положення вже існують і функціонують у правовому полі України.
Нагадаємо, Мінцифра представила оновлену Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
У грудні Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №3637 “Про віртуальні активи”. Документ викликав чимало дискусій та поширив різні міфи навколо себе. У цій статі розвінчуємо найпоширеніші з них.
1. Один з найбільш тиражованих міфів навколо законопроєкту “Про віртуальні активи” апелює до думки, що нормативно-правові зміни відкривають нові «схеми» для держави. Мовляв, щойно держава почне регулювати сферу криптовалют — українські компанії та стартапи покинуть нашу країну, ринок віртуальних активів буде приречений на подальшу тінізацію, а учасники місцевої криптоіндустрії — на переслідування з боку податкових органів та силових структур.
Що зміниться в результаті ухвалення законопроєкту №3637?
Правове регулювання визначить статус віртуальних активів
1. Зареєстровані постачальники послуг, пов'язаних з обігом криптовалют (криптообмінники, біржі), ідентифікуватимуть та ізолюватимуть чисту криптовалюту від тієї, що була задіяна у грошових потоках з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та іншими злочинами. Практика відстежування походження криптоактивів витіснить недобросовісних гравців з регульованого ринку віртуальних активів. Обіг криптовалюти, що перебуває поза легальним середовищем підпадає під відкрите порушення закону.
Потрібно розуміти, що невизначеність походження нерегульованих криптоактивів безпосередньо впливає на їхню ринкову вартість. Криптовалюта, помічена у сумнівних фінансових операціях, не може повноцінно функціонувати.
І навпаки, регуляторні вимоги, що визначають статус криптокапіталу, допоможуть компаніям та фізичним особам юридично доводити походження власних активів, збільшуючи їхню цінність як довгострокових інвестицій. Відтак — регулювання важливе не тільки для держави, але й для учасників місцевої криптоіндустрії.
Законопроєкт захистить володіння віртуальними активами
Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.
Через попередню негативну правоохоронну практику, коли місцеві учасники криптоіндустрії зазнавали переслідувань з боку правоохоронних органів, й відсутність відповідного законодавства в сфері криптовалют, наша держава дійсно до певного часу залишалась на периферії високотехнологічних галузей.
Ухвалення законопроєкту “Про віртуальні активи” дозволить прибрати ризики для українського криптобізнесу, а власникам криптовалют — не тільки декларувати власні доходи у віртуальних активах, але й захистити особистий капітал та вкладення від можливих зловживань чи шахрайства.
Нормативно-правові зміни дозволять не тільки блокувати підозрілі транзакції, але й скасовувати зловмисні транзакції криптовалюти постфактум. Наприклад, якщо правоохоронними органами буде встановлено, що віртуальний актив було викрадено, або актив був помічений у фінансових потоках, пов'язаних з торгівлею людьми, відмивання грошей чи фінансування тероризму.
Державне регулювання захистить майнерів від вилучень обладнання силовими структурами і надасть доступ до банківських послуг.
Визначені правила гри стимулюватимуть інвестиції та інновації
Для міжнародних компаній та фінансових інвесторів важливе розуміння регуляторного середовища, в якому функціонуватиме новий клас активів і пов'язані з ним фактори ризику, перш ніж зацікавлені сторони зайдуть в українську юрисдикцію. Чим більше правової прозорості та визначеності, тим менше фінансового ризику для всіх гравців криптоіндустрії.
Важливо розуміти, що фінансові установи та компанії не можуть працювати і створювати нові інструменти на ринку, який не дозволяє підтверджувати походження власних активів.
Для кращого розуміння уявімо, що банк продав клієнту криптовалюту, яка попередньо була пов'язана зі зломом криптобіржі. Відтак — банк підпадає під кримінальне розслідування або колективний позов. Відкриття кримінального провадження призведе до репутаційних збитків та цілковито паралізує роботу фінансової установи.
Законопроєкт “Про віртуальні активи” потрібен, щоб створити безпечні та привабливі умови для ведення бізнесу в Україні.
2. Держава змусить криптокомпанії платити великі податки
Законопроєкт “Про віртуальні активи” дозволить легалізувати ринок ВА, який зараз працює повністю в сірій зоні.
Від створення одного з найсприятливіших середовищ для бізнесу у сфері віртуальних активів Україні виграють усі — користувачі та учасники ринку матимуть юридичний захист, компанії залучатимуть іноземні інвестиції, а держава отримає додаткові надходження до бюджету за рахунок податків.
Також Мінцифри розробляє проєкт змін до Податкового кодексу, що передбачає лояльніше оподаткування учасників ринку ВА (відсутність ПДВ, зменшення ставки податку з прибутку, отриманого від діяльності на ринку ВА).
Визначивши правила оподаткування операцій з криптовалютою, базовий законопроєкт №3637 дозволить легалізувати криптокапітали та запустити один із найінноваційніших у світі напрямів економіки.
3. Україна ризикує стати державою, що легалізувала тіньові активи з усього світу, попри міжнародні обмеження та вимоги. Внаслідок цього імідж держави на геополітичній арені значно погіршиться. Країна втратить можливість у майбутньому отримувати фінансову допомогу від Європейського Союзу.
Якщо прийняти закон, то це негативно відобразиться на протидії “сірим” грошам, фінансуванню тероризму тощо.
Насправді існують вимоги 15-ї Рекомендації FATF для ринку віртуальних активів, які були враховані при розробці нового Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» (далі — Закон № 361-IX). Щоб норми, закладені в Закон № 361-IX, працювали, необхідно, щоб постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів діяли в правовому полі, був створений реєстр і було можливе застосування до них AML норм. Відтак необхідне прийняття Закону України “Про віртуальні активи”. Без такого Закону ринок продовжить працювати в сіру, результатом чого буде внесення України до чорного списку країн FATF.
Наразі вимоги Закону № 361-IX щодо віртуальних активів не виконуються, тому що в правовому полі України немає базового закону, що визначає статус віртуальних активів і статус постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів. Таким чином діяльність постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, станом на сьогодні не регулюється.
Законопроєкт ніяк не послабляє поточний порядок моніторингу. Навпаки, прийнятий Закон України "Про віртуальні активи" створить правове поле для застосування норм Закону № 361-IX. Без прийнятого закону "Про віртуальні активи" норми Закону № 361-IX, що стосуються віртуальних активів, не зможуть бути застосовані, оскільки без базового закону в правовому полі віртуальні активи не будуть існувати.
4. Закон легалізує ICO, не передбачаючи при цьому положення про захист прав інвесторів.
Законопроєкт «Про віртуальні активи» передбачає так звані фінансові віртуальні активи (активи, які надають права власників фінансових інструментів, або забезпечені грошима). Операції з фінансовими віртуальними активами підпадають під регулювання законодавства України про фінансові послуги, що прямо зазначено в законопроєкті. Таким чином постачальники послуг, пов'язаних з обігом фінансових віртуальних активів, будуть підпадати під регулювання НКЦПФР (в разі, якщо віртуальні активи надають права власників фінансових інструментів) і Нацбанку (якщо такі активи забезпечені грошима).
Відтак обіг фінансових віртуальних активів регулюється також регуляторами на ринку фінансових послуг. Таким чином на них поширюються положення законодавства про захист інвесторів такі самі, як і на ринку фінансових послуг.
Що стосується забезпечених віртуальних активів, які не є фінансовими, то слід зазначити таке.
Технологія в основі віртуальних активів побудована таким чином, що будь-хто може випустити певну кількість токенів. Технологічно обмежити це неможливо. Відповідно законодавчі обмеження тим більше не будуть ефективними.
Українці вже користуються послугами іноземних криптобірж. Законопроєкт "Про віртуальні активи" дотримується балансу між регулюванням і привабливістю ведення бізнесу в Україні для того, щоб постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, реєструвалися в нашій юрисдикції та українці користувалися послугами українських постачальників послуг. Якщо українці, зважаючи на складність проведення операцій з віртуальними активами в Україні, продовжать працювати через іноземні криптобіржі, то ринок віртуальних активів не вийде з тіні і Україна втратить не тільки податки, а й гроші, які будуть виводитися в інші юрисдикції.
Після прийняття закону України "Про віртуальні активи" професійні учасники ринку віртуальних активів будуть зобов'язані зареєструватися в Мінцифрі. Таким чином на них буде поширено дію Закону № 361-IX як на суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вони зобов'язані будуть відслідковувати спірні і підозрілі операції і припиняти надання послуг відповідним користувачам.
Мінцифра як суб'єкт державного фінансового моніторингу зі свого боку володіє достатньою експертизою та командою для якісної реалізації функцій моніторингу й контролю на ринку віртуальних активів.
Наразі немає наявних положень законодавства України для того, щоб інвестор міг захистити свої права.
Проілюструємо можливість інвестора захистити свої права на прикладі.
Інвестор купує токени на суму еквівалентом 100 тисяч доларів. При цьому інвестор або приймає відповідну публічну оферту, або підписує договір купівлі-продажу токена з емітентом. І проводить розрахунки. Отже, в інвестора є документальне підтвердження купівлі таких токенів у конкретного емітента.
Інвестор дізнається, що його права порушені. При цьому він розуміє, що може подати до господарського позов на відшкодування збитку розміром 100 тисяч доларів, використовуючи прийняту ним публічну оферту або договір як одні з доказів у суді. Прийнята публічна оферта як доказ використовується сьогодні, наприклад, у сфері електронної комерції.
Також інвестор розуміє, що порушення його прав і заволодіння його майном є шахрайством. Знаючи, що шахрайство кримінально переслідуване в Україні, він подає заяву в правоохоронні органи, а також користується можливістю подати цивільний позов у кримінальному провадженні для отримання відшкодування збитків у розмірі 100 тисяч доларів.
При цьому інвестор може використовувати будь-який з двох зазначених вище варіантів.
5. Право учасників ринку віртуальних активів самостійно обирати ціни віртуальних активів, за якими здійснюються операції з ними, призведе до заниження податкового зобов'язання
Найперше потрібно зазначити, що таке право учасників ринку віртуальних активів повністю відповідає принципу свободи договору, передбаченому Цивільним кодексом України, згідно з яким сторони мають право вільно укладати договір, вибирати контрагента та визначати умови договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Питання податкового декларування доходів будуть вирішені в наступному законопроєкті про внесення змін до Податкового кодексу України, розробка і прийняття якого також можливі тільки за умови прийняття базового закону України "Про віртуальні активи".
Державна податкова служба України на підставі загальних положень Податкового кодексу може довести заниження податкового зобов'язання, так само, як і з акціями, предметами мистецтва, одягом, коштовностями та ін. У законопроєкт не потрібно додавати спеціальних інструментів. Таким чином, в законопроєкт немає необхідності додавати спеціальні норми, адже відповідні положення вже існують і функціонують у правовому полі України.