 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
18 жовтня в Києві відбувся довгоочікуваний захід для всіх правників, дотичних до податкового права: офлайн-зустріч з Державною податковою службою України “ТЦУ та KIK: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?”.
Генеральним партнером заходу виступила компанія ID Legal Group, організатором – ГО “Всеукраїнський бухгалтерський клуб”. Кошти, отримані як благодійні внески, спрямували БФ “Повернись живим”.
Модерувала захід Анна Ігнатенко, КЕН, заслужений економіст України, партнер ID Legal Group.
На початку заходу із вітальним словом виступив директор ГО “Всеукраїнський бухгалтерський клуб” Денис Позов. Він подякував співорганізаторам, партнерам та учасникам обговорення за можливість прямого спілкування держави та бізнесу.
З боку ДПС на заході були присутні:
- Катерина Риженкова - Директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України; Олександр Гюржи - Начальник управління контролю міжнародної діяльності Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС;
- Юлія Кушнарьова - Начальник управління контрольованих операцій Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України;
- Олександр Гюржи - Начальник управління контролю міжнародної діяльності Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС.
ТЦУ 2024: ризики та проблемні питання
На першій сесії обговорювалися ризики та проблеми, пов'язані з трансферним ціноутворенням. Спікери, зокрема Катерина Риженкова, директорка Департаменту трансферного ціноутворення, та Юлія Кушнарьова, начальник управління контрольованих операцій, представили ключові аспекти нових вимог у цій сфері та проаналізували результати кампанії із декларування.
Модератором сесії виступила Тетяна Савчук, керівник практики з ТЦУ та аудиту компанії ID Legal Group.
Катерина Риженкова почала з подяки організаторам та учасникам і наголосила на важливості спільної роботи для вирішення питань ТЦУ. Катерина також підкреслила, що трансфертне ціноутворення є частиною євроінтеграційного процесу України, і цей напрямок буде лише посилюватися.
Було зазначено, що кампанія звітування завершилася 1 жовтня, і на цьому етапі суттєвих змін не відбулося. Незважаючи на агресію з боку росії, українська економіка продовжує функціонувати. Учасники кампанії декларували приблизно 24-25 трильйонів гривень, а кількість резидентів, що беруть участь у міжнародних операціях, також залишилася стабільною.
Учасники звернули увагу на структуру контрольованих операцій, де основна частина припадає на товари (49%), банківські послуги (28%), а також фінансові інструменти та цінні папери (8%). Внутрішньогрупові послуги та операції з нематеріальними активами стали пріоритетними для податкових органів у перевірках.
Катерина підкреслила, що податкова служба активно моніторить випадки прихованої економічної пов'язаності між підприємствами. Вона зазначила, що аналітика, яку проводять податкові органи, часто виявляє справжніх бенефіціарів компаній навіть тоді, коли формально вони не декларуються. Це є важливою частиною контролю за ТЦУ.
Спікери наголосили на зростаючому ризику маніпуляцій під час реструктуризації компаній. Особливо це стосується випадків, коли компанії штучно створюють структури для оптимізації податкового навантаження. В таких випадках Державна податкова служба буде звертати особливу увагу на фактичний контроль над операціями та бенефіціарів.
Щодо методів трансфертного ціноутворення зауважили, що пріоритетним залишається метод порівняння чистого прибутку, який займає близько 35% у використанні методів. Однак, все більше уваги приділяється методу витрати плюс, оскільки він стає перспективним у складних умовах воєнного часу.
Під час сесії обговорювали приклади операцій з роялті, де платники податків сплачували за користування торговими знаками та технологіями. Катерина навела приклад дистриб'ютора, який не повинен був сплачувати роялті за технології виробництва, оскільки такі платежі повинні здійснюватися заводами-виробниками, а не дистриб'юторами.
Податківці наголосили, що ДПС активно впроваджує IT-рішення для автоматизації аналізу контрольованих операцій. В системі передбачено понад 100 алгоритмів для оцінки ризиків, що дозволяє ефективно виявляти відхилення та потенційні маніпуляції.
Учасники мали можливість задавати питання під час сесії, що дозволило додатково висвітлити практичні аспекти застосування норм ТЦУ. Це також допомогло розкрити конкретні кейси та рекомендації податкової служби щодо виправлення звітів та уникнення штрафів.
КІК: напрацьована практика, практичні рекомендації, ризики та контроль
На другій сесії заходу обговорювались питання, пов'язані з контрольованими іноземними компаніями (КІК).
Модератор сесії - адвокат, керуючий партнер LAW GUIDE, cпівзасновник проекту BEPS.space, голова комітету з приватного капіталу IAA Олена Кузнєчикова - відкрила дискусію, нагадавши про важливість дотримання міжнародних стандартів та вимог українського податкового законодавства щодо КІК. Було зазначено, що за останній рік спостерігався зростаючий інтерес до цього питання з боку бізнесу та державних органів.
Спікери акцентували увагу на тому, що основна мета впровадження КІК – забезпечити прозорість у податкових відносинах та зменшити можливості для ухилення від сплати податків. Податкові органи посилюють контроль за операціями з КІК, використовуючи як міжнародні стандарти, так і власні алгоритми аналізу.
Було детально обговорено, як перевіряється економічна активність контрольованих іноземних компаній. Податківці наголосили на важливості розмежування між активними та пасивними доходами, оскільки від цього залежить застосування податкових пільг.
Олена Кузнєчикова звернула увагу на питання фактичного контролю над КІК, адже відсутність належного контролю або приховування реальних бенефіціарів можуть призвести до санкцій. Податкові органи продовжують відстежувати ці моменти, звертаючи увагу на структури, де контроль здійснюється через номінальних власників.
Також учасники обговорили проблеми та особливості подання звітів по КІК. Було зазначено, що декілька компаній мають можливість надавати звіти одночасно, якщо мають спільні економічні інтереси. У таких випадках важливо дотримуватись правил декларування для уникнення подвійного оподаткування.
Спікери підкреслили необхідність правильної структури звітів для захисту інтересів компаній у разі перевірок. Це особливо актуально для українських компаній, які працюють із іноземними партнерами та мають свої представництва за кордоном.
Окрему увагу було приділено практичним кейсам, де учасники розповідали про реальні ситуації, пов'язані з роботою КІК. Один із прикладів стосувався компанії, що зареєстрована на Кіпрі та здійснювала операції через низку інших компаній для зниження податкового навантаження. Очевидно, що така практика викликає багато питань з боку податкових органів.
Один із аспектів, що викликав значну дискусію, був пов'язаний з трастовими структурами. Учасники обговорювали, як такі утворення можуть прирівнюватись до КІК та які правила застосовуються до звітності за ними. Особливо це стосується ситуацій, де бенефіціари не мають прямих прав на управління активами, але мають вигоду від їх використання.
Було акцентовано увагу на санкціях, які можуть бути застосовані до компаній, що не дотримуються вимог щодо звітування або спотворюють інформацію. Учасники заходу дізналися про нові алгоритми розрахунку штрафів та про те, як уникнути потенційних фінансових втрат.
Завершенням сесії стало обговорення майбутніх змін у законодавстві щодо КІК, які можуть ще більше посилити податковий контроль та зробити звітування більш прозорим.
Міжнародні інструменти запобіганню податкових ухилень: чи залишаться шанси сховати свої прибутки
На третій сесії заходу, що стосувалася міжнародних інструментів для запобігання податковим ухиленням, обговорювалися важливі аспекти податкового контролю та нові правила реєстрації представництв нерезидентів в Україні. Основна увага була приділена змінам у нормативній базі, яка посилює контроль над такими структурами. Модератором виступив Володимир Чижиков - керуючий партнер компанії A1 Consulting.
Обговорення почали з новацій у трансферному ціноутворенні та цифровізації податкового контролю. Представники Державної податкової служби наголосили на тому, що зараз розроблено новий інструмент — додаток для моніторингу трансферного ціноутворення. Цей застосунок дозволяє контролювати операції за допомогою більш ніж 100 алгоритмів, які аналізують ризики на макро- і мікроекономічному рівні.
Було підкреслено важливість цифровізації у процесах податкового контролю. Новий додаток також дає можливість краще координувати роботу податкових інспекторів, дозволяючи слідкувати за виконанням завдань і строками, а також контролювати виявлені ризики в реальному часі.
Далі порушили питання щодо постійних представництв нерезидентів. Відтепер процедура реєстрації цих представництв буде проходити через Єдиний державний реєстр, що спрощує процес. Контроль за діяльністю таких представництв, однак, буде значно посилено, що закріплюється в нових законопроектах.
Податківці детально пояснили новий порядок обчислення податків для постійних представництв нерезидентів. Особлива увага зверталася на зміни у використанні принципу "витягнутої руки", який використовується як для контрольованих, так і для неконтрольованих операцій.
Нові правила передбачають чітке визначення податкових різниць, які можуть враховуватися під час обчислення податків для постійних представництв нерезидентів. Ці норми спрямовані на посилення прозорості податкового середовища та забезпечення рівних умов для українських і міжнародних компаній.
Учасники також обговорювали, як нові податкові правила вплинуть на звітність нерезидентів. Податкові декларації для постійних представництв нерезидентів повинні будуть відповідати новим стандартам та враховувати функціональний аналіз відповідно до 39-ї статті Податкового кодексу України.
Окремо наголошувалося на важливості податкової дисципліни для нерезидентів, оскільки контроль за дотриманням правил податкового законодавства значно посилюється. Це включає більш жорсткий моніторинг міжнародних конвенцій і договорів щодо уникнення подвійного оподаткування.
Державна податкова служба України також представила результати роботи за останні два роки, підкресливши важливість міжнародної співпраці в боротьбі з податковими ухиленнями. Було проведено численні перевірки щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення, що дозволило донарахувати значні суми до державного бюджету.
Учасники заходу отримали можливість ознайомитися з результатами аудиту щодо застосування пільгових конвенцій. Ці перевірки також виявили значні недоліки, що призвели до донарахувань у розмірі 11 млрд гривень.
Загальний підсумок сесії полягав у тому, що нові правила та посилений контроль з боку податкових органів спрямовані на підвищення прозорості та ефективності міжнародного оподаткування, що має створити справедливі умови для ведення бізнесу як для українських, так і для міжнародних компаній
Повну трансляцію заходу можна переглянути за посиланням.