Головне управління ДФС у м. Києві спільно з інтерактивною платформою податкових знань Taxlink, а також Асоціацією податкових радників, 19.04.2019 р. провели першу секцію TAXfORUM на тему: «Податковий контроль та податкові спори», метою якого була широка дискусія з питань, що виникають у платників податків у зв’язку з проведенням податкових перевірок та їх наслідками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку першої панелі з вітальними словами виступила голова Громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві, модератор заходу Юлія Дроговоз. Далі начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко розповіла про діяльність ДФС з перевірки платників податків. Зокрема, вона зазначила, що у Києві зареєстровано 605 тис. платників податків, або 17% від всієї України. «Якщо ж говорити про юридичні особи, то у Києві їх зареєстровано 373 тис. юридичних осіб, платників податку на додану вартість - 91 тис., або 35% від всіх платників, зареєстрованих в Україні», - розповіла вона.
Крім цього, пані Демченко навела такі види перевірок:
- документальні планові - коли тривалість перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів;
- документальні позапланові (у свою чергу поділяються на виїзні та невиїзні) – коли тривалість перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів;
- фактичні - коли тривалість перевірок не повинна перевищувати 10 днів.
Також вона навела основні підстави проведення позапланових перевірок:
- отримано інформацію про господарські відносини з фіктивними СГД;
- не подано в установчий строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції;
- порушення строків розрахунків за операціями в сфері ЗЕД;
- розпочато процедуру реорганізації, припинення банкрутства;
- заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ;
- отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.
«Коли ми виходимо на ці перевірки, то часто платник надає документи про те, що відповідні документи знищено, пошкоджено або втрачено тощо. Тоді податкова має прийняти рішення стосовно того, чи можна призупинити перевірку на 90 днів, - розповіла пані Демченко. - Тут є багато проблемних питань, оскільки ми говоримо про те, що платник мав про це повідомити у визначений термін (5 днів) в податкову службу; відповідне звернення має бути зареєстроване; крім цього, платник мав подати про це заяву й до правоохоронних органів. Лише на таких підставах надається можливість платнику впродовж 90 днів поновити відповідні документи і після цього виходимо на перевірку».
Водночас підставами проведення фактичних перевірок є:
- при перевірках інших платників виявлено факти, які свідчать про можливі порушення законодавства;
- наявна інформація від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства;
- порушення платником вимог щодо виробництва, обліку та зберігання алкогольних та тютюнових виробів;
- не подано звітність з використання PPO;
- використання найманих працівників без відповідного оформлення;
- письмове звернення покупця (споживача).
У свою чергу експерт Taxlink, президент АПР Данило Гетманцев розповів про тему захисту платників податків, а також парадигми змін в адміністративному та судовому оскарженні. Серед іншого, він зазначив цифри щодо динаміки результатів адміністративного оскарження впродовж 2015-2018 рр., навівши статистику оскарження ППР (податкові повідомлення-рішення - прим. ред.). Так, якщо у 2015 р. кількість оскаржених ППР складала 13 217, то у 2018 р. - 25 366; залишено без змін: 2015 р. - 12 834, 2018 р. - 19 510; скасованих повністю: 2015 р. - 383, 2018 р. - 3060; скасованих частково: 138 та 683 відповідно.
На думку пана Гетманцева, покращити процедуру адміністративного оскарження можна:
- запровадивши мотиваційну частину ППР;
- запровадивши можливість подачі скарги та документів до неї в електронній формі (наразі, згідно п. 56.3 ст. 56 ПКУ, це лише письмова форма);
- запровадивши відкритий реєстр рішень ДФС за результатами розгляду скарги за принципом ЄДР судових рішень.
Крім цього, Данило Гетманцев навів динаміку результатів судового оскарження впродовж 2015-2018 рр. Зокрема, кількість розглянутих справ у 2015 р. складала 17 971, 2018 р. – 9370, з яких:
- вирішених на користь ДФС: 2015 р. - 6279, 2018 р. - 3813;
- вирішених на користь платника податку: 2015 р. - 11 692, 2018 р. - 5557.
Також він розповів про те, що змінилося у розгляді спорів судом. Так, було введено нові форми позовного провадження – розгляд зразкових/типових справ та за правилами спрощеного провадження для малозначних спорів. Крім цього, було:
- обмежено кількість процесуальних документів, у межах яких сторони можуть викласти свої доводи;
- введено процесуальні вимоги - можливість обґрунтування контролюючим органом свого рішення лише тими документами, що були покладені в основу такого рішення;
- обмежено можливість витребування від платника податків доказів, що однозначно будуть свідчити на користь контролюючого органу;
- розширено види доказів, якими сторони можуть підтверджувати свою позицію, - електронні докази та висновок експерта у галузі права.
На другій панелі заходу з темою актуальних питань та типових порушень під час планових перевірок; дисконтування виступили Олена Кравчук та Ольга Кахерська з департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві, а Світлана Носенко з цього ж департаменту розповіла про перевірки зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД). За її словами, змінами в ЗЕД було скасовано санкції у вигляді припинення ЗЕД; відмінено ліцензії на здійснення валютних операцій; припинено обов’язкову реєстрацію договорів про надання кредитів та позик нерезидентам; скасовано валютний нагляд для експортних/імпортних операцій розміром до 150 тис. грн; відмінено обов’язковість декларування майна та цінностей за кордоном.
Водночас пані Носенко навела приклади того, що дозволено змінами в ЗЕД. Зокрема, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту було збільшено з 180 до 365 днів; операції за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України; купівля онлайн іноземної валюти фізичними особами; відкриття рахунків юридичних осіб за кордоном; інвестиції в Україну також у валютах 2-ї групи класифікатора.
Тему «Планові та позапланові перевірки ФОП і фізичних осіб, типові порушення» поділили між собою начальник відділу начальник відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб Оксана Терещенко та начальник відділу КПР фізичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Марина Міюс.
Так, за словами пані Терещенко, типовими порушеннями, які виявляються під час перевірок платників-«спрощенців», є декларування не в повному обсязі доходів від здійснення підприємницької діяльності, недотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування (платники 1-3 групи) - перевищення обсягу доходу, а також нереєстрація або несвоєчасна реєстрація платником ПДВ у разі перевищення обсягу операцій з постачання товарів, встановленого для обов’язкової ПДВ-реєстрації відповідно п. 183.4 ПКУ.
У свою чергу пані Міюс розповіла про типові порушення перевірок фізичних осіб. Серед них:
- недекларування доходів, отриманих платником податків як додаткове благо у вигляді прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту);
- недекларування доходів у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, отриманого від фізосіб, що не є членами сім’ї I та II ступенів споріднення;
- завищення інвестиційних витрат у податкових деклараціях при відсутності розрахункових документів на придбання інвестиційних активів.
З темою «Бюджетне відшкодування. Особливості перевірки та судова практика» виступила начальник управління спецаудиту департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Олена Верба. За її словами, типовими порушеннями при декларуванні сум до бюджетного відшкодування є:
- хронологія списання від’ємного значення (додаток 2 до декларації з ПДВ);
- реальність проведених операцій з придбання ідентифікованого товару (робіт, послуг);
- відсутність залишків ТМЦ, що брали участь у формуванні від’ємного значення по ПДВ та в розрахунку бюджетного відшкодування на дату проведення перевірки;
- взаємозалік заборгованості (зарахування однорідних зустрічних вимог між підприємствами).
Наприкінці заходу тему актуальної судової практики в питаннях процедур податкового контролю розкрив експерт Taxlink Костянтин Чарторийський. Серед іншого, він розповів про вимоги до запиту контролюючого органу.
Так, запит має бути підписаний керівником (заступником керівника) контролюючого органу та повинен містити:
- підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
- перелік інформації, яка запитується, та документів, які пропонується надати;
- печатку контролюючого органу.
За словами пана Чарторийського, якщо платник податків не надає відповідь на законний запит, це є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Водночас підставою для допуску до проведення планової перевірки є вручення платнику податків під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення за 10 календарних днів до дня проведення перевірки:
- письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої операції;
- копії наказу про проведення перевірки.
Проведення другої (завершальної) секції форуму заплановано на 14.05.2019 р.