Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду за квітень 2025 року. Про це повідомили в Суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Неякісна гуманітарка — уряд дозволив знищення під час воєнного стану»
У документі зібрано ключові правові позиції, сформовані у спорах, що належать до господарської юрисдикції. Огляд охоплює важливі висновки суду, які можуть бути корисними для практикуючих юристів, суддів та представників бізнесу.
Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
- відмінності між вирішенням судом «спору про право» та вирішення судом про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- відсутності повноважень розпорядника майна боржника (за відсутності припинення повноважень органів управління заявника) звертатися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство іншої особи.
У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок щодо:
- застосування забезпечення позову у спорі про заборону вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу, та відмову в державній реєстрації лікарського засобу.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки стосовно:
- правових наслідків невнесення до ЄДР відомостей щодо змін у складі учасників товариства;
- неефективності вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів АТ, яке стало підставою для обов’язкового викупу акцій, за умови, що спірним є лише питання про вартість акцій;
- прав учасника ПП на отримання інформації про діяльність підприємства і проведення аудиту фінансової звітності останнього під час дії арешту корпоративних прав ПП у кримінальному провадженні.
У постанові у справі щодо земельних відносин та права власності викладено правовий висновок про:
- можливість витребування трансформаторної підстанції як самостійного об’єкта власності.