У сучасному світі технології розвиваються з неймовірною швидкістю, і з ними змінюються правові виклики. 18 червня 2025 року Асоціація правників України провела онлайн VIII конференцію з IT-права, де провідні експерти обговорили нові можливості та реальні виклики для юристів і підприємств у цифрову епоху.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривав захід президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко, який зазначив, що у світі, де технології розвиваються швидше, ніж законодавство встигає на них реагувати, роль правників у сфері IT стає надзвичайно важливою.
«Саме такі заходи, як наш сьогоднішній день, дають простір для обговорення нових регуляторних підходів, кращих практик, кейсів і рішень, які вже зараз формують цифрове майбутнє», – сказав він.
ШІ та активи
Першу сесію щодо ШІ та віртуальних активів модерувала Вероніка Мильцева, членкиня Комітету АПУ з ІТ, медіа та захисту персональних даних, PhD, MBA, юристка з понад 10-річним досвідом у сфері міжнародного корпоративного та податкового структурування, юридичного супроводу IT-проєктів та інтелектуальної власності.
У фокусі сесії були такі питання:
- поточне та майбутнє регулювання штучного інтелекту в Україні та світі;
- розвиток правового поля у сфері віртуальних активів.
Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, експертка Експертного комітету з питань штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України, вказала, що ШІ до кінця не замінить юристів, однак із його використанням існують багато викликів (серед них: проблеми з людськими ресурсами, фейками та дезінформацією).
За її словами, наразі юрист шукає точку рівноваги між застосуванням ШІ в усіх процесах (включно з написанням текстів) і, навпаки, обережністю в його використанні, побоюючись, що під час роботи можна щось порушити (наприклад, випадково використавши конфіденційну інформацію).
Юридичний консультант із розвитку правового регулювання ШІ при Мінцифрі Олег Дубно вказав, що наразі у світі є тренд на впровадження конкретних рішень (особливо на рівні держави). Зокрема, він навів приклад ОАЕ, який активно впроваджує ШІ в усі державні процеси, а також нагадав, що Мінцифри запустило центр передового досвіду з розробки та інтеграції ШІ, який впроваджуватиме штучний інтелект у державні процеси та ключові сфери життя: оборону, медицину, освіту та бізнес.
Також він розповів, що наразі робить Мінцифри в питанні ШІ, вказавши, що місія міністерства – до 2030 року Україна має ввійти в трійку країн за рівнем розробки та впровадження АІ-рішень у публічному секторі. Акцент, зокрема, робиться на регулюванні, розвитку екосистеми ШІ в Україні, а також впровадженні ШІ в публічному просторі.
Крім цього, міністерство активно співпрацює з компаніями, проводячи дослідження АІ-екосистеми України (243 компанії, 5200 спеціалістів), та ініціювало підписання Добровільного кодексу поведінки ШІ-компаніями (підписали 14 українських компаній). Також Мінцифри долучилося до розробки та затвердження Конвенції Ради Європи з ШІ та методології HUDERIA та почало роботу над законом-аналогом AI Act.
Петро Білик, партнер практики АІ Юскутум, член експертного комітету по розвитку АІ, підкреслив, що існують ситуації, коли до юристів приходять клієнти й аргументують свою позицію, посилаючись на те, що сказав ШІ. Експерт вказав, що ШІ трансформує юридичну сферу, оскільки добре працює з текстом, а юристи під це підв’язані (наприклад, під час роботи із законами, документами тощо).
На думку Станіслава Бориса, керуючого партнера АО «Відар», заступника голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, ШІ можна використовувати там, де це необхідно. Він зазначив, що в ШІ немає емоційного інтелекту, тому до заміни людини в усіх процесах ще далеко, однак вказав, що ШІ допомагає в аналітиці, пошуку даних (але не більше).
Окремо він вказав, що криптовалюта в Україні досі не врегульована законодавчо: «Прийняття законопроєктів – це лише початок, тому що є сотні (якщо не тисячі) необхідних змін будуть прийняті в усіх нормативно-правових актах. Починаючи, наприклад, із методик для судових експертів (для проведення того чи іншого виду дослідження) й завершуючи (як на мене, давно назріло) п’ятим джерелом доказів у кримінальному провадженні, а саме цифровими доказами. Це не можна ігнорувати – останні мають свою специфіку, відмінності. Тому нам, правникам, потрібно зважати на це й допомагати державі, щоб це все працювало на практиці».
Головний юрист Проєктного офісу з розвитку цифрової економіки Мінцифри Дмитро Ніколаєвський наголосив на тому, що штучний інтелект є чудовим інструментом, який підвищує ефективність у роботі. На його думку, світ із ШІ стане набагато швидшим, однак посилиться й конкуренція: ті, хто використовуватимуть його, матимуть перевагу.
Дія Сіті
Другу сесію щодо питань Дія Сіті і викликів модерувала Євгенія Гаркуша, PhD, Head of Legal, AltexSoft, перша заступниця голови Комітету АПУ з ІТ, медіа та захисту персональних даних.
У фокусі сесії були такі питання:
- механізми бронювання працівників ІТ-сектору;
- особливості та переваги резидентства в Дія.Сіті.
Анна Бєлолипецьких, керуюча партнерка BELPART, розповіла, що нормативно-правовими актами, які регулюють процедуру бронювання, є закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанова КМУ від 27 січня 2023 р. №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 p. №1332).
Серед критеріїв визначення підприємств критично важливими вона виділила два обов'язкові – це відсутній борг по сплаті податків і коли середній розмір зарплати більше або дорівнює 2,5 мінімальним зарплатам. Інші критерії: коли підприємство є резидентом Дія.City, сума надходжень за звітний податковий рік становить 32+ млн євро, а сума податків за звітний податковий рік – 1,5+ млн євро.
За її словами, для підтвердження подання податкової звітності за останній календарний квартал разом зі зверненням про критичність підприємство обов’язково подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за останній календарний квартал із відміткою про її прийняття контролюючим органом. Але є особливі випадки:
- підприємства, для яких встановлений річний звітний період:
- додають останню річну декларацію з податку на прибуток підприємств;
- у зверненні зазначають обґрунтування про подання річної декларації з податку на прибуток підприємств;
- підприємства, для яких встановлений річний звітний період та для яких строк подання першої податкової декларації не настав:
- у зверненні зазначають обґрунтування щодо неможливості подання зі зверненням податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
- підприємства-платники ПнВК:
- додають податкову декларацію з ПнВК (якщо строк подання першої податкової декларації з ПнВК не настав, то додається остання податкова декларація з податку на прибуток підприємств);
- у зверненні зазначають обґрунтування в довільній формі про подання декларації з ПнВК;
- підприємства платники єдиного податку:
- додають податкову декларацію з єдиного податку;
- у зверненні зазначають обґрунтування про подання декларації з єдиного податку.
Також Анна Бєлолипецьких розповіла, як можна подати клопотання та додатки до Мінцифри про визнання підприємства критично важливим для економіки. Для цього потрібно подати лист до Мінцифри (hello@thedigital.gov.ua) та засвідчені керівником додатки, а також обов'язково вказати відповідність підприємства одночасно мінімум трьом критеріям, два з яких обов'язкові.
«Потрібно обов'язково долучати копії підтверджувальних документів про відповідність обраним критеріям та надавати підтвердження про подання податкової звітності», – наголосила вона.
Окремо керуюча партнерка BELPART розповіла про процедуру бронювання, вказавши, що бронювання військовозобов'язаних працівників та військовозобов'язаних кінцевих бенефіціарних власників здійснюється виключно через портал Дія. Обробка заяви на бронювання займає 72 години.
Ірина Поліщак, засновниця та керуюча АБ «Ірини Поліщак», розповіла про можливості, виклики щодо Дія.City. За її словами, резидентом можуть стати юридичні особи, зареєстровані в Україні, які здійснюють визначені види діяльності з ІТ чи іновацій; водночас умови вступу наступні:
- мінімум 9 працівників або гіг-контракторів із середньою зарплатою 1200 євро;
- мінімальна виручка – 7 млн грн за рік.
Переваги резиденства є спрощене оподаткування, прозорість для інвесторів, а також можливість бронювання ІТ-спеціалістів під час воєнного стану. Пані Поліщак вказала, що щоб забронювати фахівців, резидент готує пакет документів, подає заявку через Мінцифри й погоджує з Міноборони, а в разі позитивного рішення отримує бронювання на шість місяців із можливістю продовження.
Типовими викликами тут є бюрократія, неузгодженість процедур, складність підготовки документів. За словами експертки, серед кейсів є часті відмови без пояснень, а також потреба в юридичному супроводі.
Крім цього, Ірина Поліщак назвала ключові виклики та ризики резидентства, серед яких:
- юридичні нюанси:
- гіг-контракти с новим форматом, не протестованим у судовій практиці;
- високий ризик перекваліфікації у трудові відносини при перевірках;
- податкові складності:
- нестабільність законодавства – є ризик скасування пільг;
- різне трактування норм контролюючими органами:
Також, за її словами, питання виникають з іноземними партнерами, оскільки деякі з них не розуміють суть гіг-моделі, вимагаючи класичних трудових договорів.
Питання структурування
Віталій Лабадін, старший юрист INTEGRITES, модерував третю сесію на тему структурування та оподаткування.
У фокусі сесії були такі питання:
- вибір оптимальних моделей корпоративного структурування;
- податкові аспекти діяльності ІТ-компаній та стартапів;
- операційні та холдингові компанії: компас юрисдикцій для ІТ проєктів;
- вплив податкової прозорості на реструктуризацію ІТ-бізнесу.
Олександр Голод, Head of Legal у Headway Inc., виступив із темою: «Операційні та холдингові компанії: компас юрисдикцій для ІТ проєктів». За його словами, вибір юрисдикції холдингу насамперед залежить від стратегічних цілей бізнесу і схеми підйому прибутку на рівень холдингу.
Також він вказав, що операційна компанія, яка сплачуватиме податки з суттєвої частини прибутку, потребуватиме економічної присутності в країні реєстрації. Водночас дедалі більше країн запроваджують withholding tax (податок, що накладається на певні види доходів, які отримують іноземні компанії та фізособи з країни, де вони не є резидентами, – ред.) при операціях у низькооподатковуваній юрисдикції, а також дедалі важче працювати компаніям із країн «чорного» та «сірого» списку FАТF.
На сесії виступили Тарас Литовченко, Chief Legal and Compliance Officer, Trinetix, розповів про особливі корпоративні аспекти структурування бізнесу, серед яких – вибір організаційно-правової форми, вартість підтримки структури та строки її впровадження тощо, та Юлія Ракович, Head of Tax Intellias, яка розповіла про вплив податкової прозорості на реструктуризацію IT-бізнесу
За її словами, згідно з OECD Transfer Pricing Guidelines, реструктуризація бізнесу не має єдиного визначення, однак згідно з ОЕСР передбачає транскордонну реорганізацію комерційних чи фінансових відносин між асоційованими підприємствами, що може включати припинення або зміну угод. Також вона зазначила, що часто операції з реструктуризації не відображаються в даних обліку, проте мають вплив на фінансові показники компанії: «Оскільки строк позовної давності для таких операцій значний (зазвичай це аспекти трансфертного ціноутворення) і тренд зміни помітний за декілька фінансових років (від 3-х), то комунікація після реструктуризації починається пізніше».
Крім цього, вона навела практичні поради щодо управління реструктуризацією:
- комунікація: обговорення бізнес-потреб і змін з усіма стейкхолдерами, щоб забезпечити злагоджене впровадження змін;
- аналіз: оцінка впливу реструктуризації на майбутні грошові потоки і рентабельність (до та після змін) та калькуляція ризиків;
- ухвалення рішення: оцінка всіх аспектів реструктуризації та ухвалення рішень на основі всебічного аналізу;
- документування: підготовка захисних файлів і належна фіксація всіх етапів процесу для забезпечення відповідності вимогам.