Мешканець с. Біла Чернівецького району звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівців з позовом до АТ «Чернівціобленерго», в якому просив стягнути на його користь 1 850 грн, витрачених на ремонт холодильника, 200 грн за недотримання стандартів розгляду його скарги відповідачем та 10 000 грн моральної шкоди. Крім того, просив зобов’язати енергопостачальну компанію відремонтувати інші прилади – домашній кінотеатр, кавову машину, роутер, водяний насос, світлодіодний світильник і лампи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Обрано голову Господарського суду Закарпатської області»
Про це повідомляє Чернівецький апеляційний суд.
Як він пояснив, у листопаді минулого року в його селі стався різкий стрибок напруги в мережі, внаслідок чого вийшла з ладу побутова та господарська техніка мешканців села, а в закладі дошкільної освіти – опалювальний котел і система відеонагляду та охорони.
Аварію спричинила несправність трансформатора – напруга в мережі зросла до 350-400 вольт, а електроенергія потрапила на дві фази.
Наступного після інциденту дня староста села звернувся до Кіцманського РЕМ АТ «Чернівціобленерго» щодо вирішення питання про відшкодування вартості завданих збитків.
У свою чергу, 26 мешканців села, чиї будинки були підключені до аварійного трансформатора, також подали колективне звернення та заяви з переліком великої кількості зіпсованої техніки.
Проте енергопостачальна компанія відмовила у відшкодуванні, заявивши, що аварія сталася без її вини.
У зв’язку з цим він звернутися до суду за захистом своїх прав.
Першотравневий районний суд м.Чернівців частково задовольнив позов. Стягнув з АТ «Чернівцібленерго» на користь позивача 1 850 грн як компенсацію вартості ремонту холодильника, що був підтверджений документально, та 5 000 грн моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовив через брак доказів понесених витрат.
Представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову з огляду на недоведеність вини. Стверджував, що фахівці, які прибули на огляд, не встановили факту завищеної напруги та пошкоджень на лінії, а вихід у мешканців села техніки з ладу не може слугувати підтвердженням причини виникнення проблеми з електрикою, на яку посилається позивач, а лише свідчить про наявність одномоментної проблеми з постачанням електроенергії. Вважав, що причиною могли стати сильні пориви вітру в той день, коли були пошкоджені побутові прилади.
Проте апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів визнала доводи апелянта про відсутність відхилень в напрузі такими, що не заслуговують на увагу - протокол, на який посилався представник АТ «Чернівціобленерго», як на підтвердження відсутності вини, був складений його працівниками не в день аварії, а на наступний, коли на місце події виїжджала бригада. Водночас запис в оперативному журналі Кіцманської дільниці, в якому був зафіксований виїзд ремонтної групи в день аварії із виявленими помилками та прийнятими мірами, свідчив про те, що саме несправності трансформатора спричинили різкий перепад напруги і, як наслідок, пошкодження техніки.
Також суд відхилив і посилання відповідача на погані погодні умови : за даними гідрометеорологічного центру, посилення вітру того дня відбулося в іншому регіоні, а ремонтна бригада не виявила жодних обривів ліній електропередач.
Таким чином, апеляційний суд підтвердив, що відповідальність за перепад напруги та пошкодження техніки несе саме АТ «Чернівціобленерго».
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення постанови районного суду без змін, колегія суддів визнала обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача завданої майнової шкоди.
Апеляційний суд у своїй постанові зазначив: «З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у завданні шкоди майну позивача та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком».