У Києві 23 жовтня відбулася зустріч української спільноти з питань інтелектуальної власності та країн Європейського Союзу. Метою зустрічі було посилення діалогу між Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та IP офісами держав-членів із Польщі, Естонії, Литви, Латвії та Молдови з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) та представниками української IP-сфери.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою візиту також є підписання дворічного Робочого плану на 2024-2025 роки в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного 5 липня 2023 року між EUIPO та УКРНОІВІ.
Читайте також: «ЄС та Україна домовилися про підтримку інтеграції України до системи інтелектуальної власності ЄС».
На початку заходу з вітальними словами виступили Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки України, Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ, Ремі Дюфло, заступник голови Представництва ЄС в Україні, Жоао Неграу, виконавчий директор EUIPO.
За словами Віталія Кіндратіва, Україна у сфері ІВ показала найвищий рівень виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – 98% імплементації нормативних актів: «Ми вдячні та цінуємо надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Попри агресію, наша держава приділяє велику увагу розвитку IP-сфери. За останній рік було проведена велика реформа».
Також він розповів про оновлення складу Ради з питань ІВ при Кабміні. Так, Рада напрацьовуватиме відповідні стратегічні та глобальні проблемні питання, які мають бути вирішені Урядом. Зокрема, наступного місяця планується провести перше засідання цієї Ради, а зараз іде робота над порядком денним.
Ремі Дюфло зазначив, що Україна та Молдова отримали конкретні задачі та кроки щодо вступу до Європейського Союзу. На його думку, це є новим рівнем співпраці між усіма країнами. Також заступник голови Представництва ЄС в Україні наголосив на відбудові України, зазначивши, що важливим тут є, зокрема, інвестиції і створення передбачуваного середовища, якого так шукають інвестори.
Олена Орлюк подякувала всім учасникам заходу та, зокрема, Жоао Неграу, для якого це був перший закордонний візит із моменту обрання його на посаду виконавчого директора EUIPO.
«Ми всі чудово розуміємо, які наслідки для сфери ІВ несе війна. Вийшовши з ковіду та потрапивши у війну, ми отримали величезне падіння нашої активності – інноваційної та інтелектуальної. Але завдяки тим, крокам, що здійснювалися Урядом, та підтримці нашого бізнесу, тим кредитним програмам, які сьогодні в Україні надаються Мінекономіки, величезній підтримці міжнародної спільноти, відданості професіоналів у сфері інтелектуальної власності, щоденній (іноді щоночній) роботі нашого IP офісу ми маємо сьогодні набагато кращі результати. Ми вийшли на показники, які свідчать про рівень до початку повномасштабного вторгнення», – вказала вона.
Окремо пані Орлюк акцентувала на важливості підтримки IP-суду та культури ІВ загалом. Також важливим є допомога експертному середовищу (зокрема, його посилення), покращення державних сервісів і підвищення рівня захисту прав ІВ.
Своєю чергою Жоао Неграу заявив, що його вражає як сама Україна, так і робота, яку виконують зараз, під час повномасштабної війни, в нашій державі. Він зазначив, що дуже важливим є те, що є можливість напряму обговорювати всі важливі питання, вказавши, що задачею EUIPO є, зокрема, підтримка бізнесу в Україні, а також суб’єктів господарювання.
Виклики для системи ІВ в умовах війни
На першій панельній дискусії (модератором якої виступив Сандріс Лагановскіс, директор департаменту інституційного співробітництва (ICD) EUIPO) учасники заходу, зокрема, обговорили питання останніх розробок у сфері ІВ, підтримку ЄС України, двосторонньої та багатосторонньої співпраці в IP-сфері, підтримки IP офісів ЄС, ролі IP офісів у сприянні зв’язкам між стейкхолдерами інтелектуальної власності з України та їхніми колегами в Польщі, Естонії, Латвії, Литві та Молдові тощо.
Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ, сказала, що IP офіс уже має досвід, який формувався ще з початком незалежності України та яким можна ділитися з європейськими партнерами.
«Ми не говоримо про статистику, а говоримо про якість того, з чим працюємо. Це не процес заради отримання охоронних документів, а процес заради розуміння, що таке ІВ, як її можна охороняти та комерціоналізувати. Одним із завдань IP офіс бачить у тому, щоб максимально доносити до суспільства та працювати з інноваційним середовищем над тим, що це не просто папірець, а наслідок, який може мати великі економічні та позитивні ефекти», – розповіла вона.
Читайте також: «Ми хочемо забезпечити умови для зростання та розвитку України як креативної нації та держави».
Жоао Неграу, виконавчий директор EUIPO, вказав, що з початком повномасштабної війни було припинено співпрацю з російськими IP-відомствами: «Ми зосередилися на тому, як саме потрібно підтримати Україну, зокрема, як підтримати бізнес напряму, а також на санкційних механізмах».
Окремо він нагадав про створення фонду підтримки малого та середнього бізнесу, яку реалізує EUIPO. Так, з 26 червня 2023 року українські малі та середні підприємства (МСП) мають можливість подати заявку на отримання фінансування через 2023 Ideas Powered for Business від SME Fund. Як зазначалося в повідомленні: «Українському підприємництву буде надано безпрецедентну можливість отримати доступ до фінансових ресурсів для захисту своєї інтелектуальної власності».
Пан Неграу вказав, що МСП можуть користуватися запропонованими інструментами, щоб, зокрема, захистити торговельну марку. Водночас, як зазначали в представництві ЄС в Україні, також можна захистити промислові зразки у межах ЄС (на національному, регіональному рівнях та на рівні ЄС) в обсязі 75% від усіх зборів до максимальної суми 1000 євро, патенти, сорти рослин тощо.
Крім цього, виконавчий директор EUIPO наголосив на важливості альтернативних методів вирішення спорів, зокрема медіації. На його думку, не всі спори мають іти через суд – і цей метод є корисним для МСП, які можуть мати, наприклад, проблеми з доступом до правосуддя.
Едита Дембі-Сівек, президентка Патентного відомства Республіки Польща, нагадала про масштабну допомогу від Польщі для України на початку повномасштабного вторгнення й надалі. Зокрема, вона розповіла про допомогу українцям у Польщі, які хочуть заснувати свій бізнес, зокрема про спеціальний центр щодо створення бізнесу у Варшаві, який, серед іншого, розв’язує питання, пов’язані з інтелектуальною власністю.
Генеральний директор Державного агентства інтелектуальної власності Республіки Молдова Еудженіу Русу заявив про підтримку українських заявників у Молдові щодо питань ІВ.
«Маємо одну й ту ж саму ціль – стати членами Європейського Союзу. Якщо ми будемо разом (Україна та Молдова – ред.), то цього буде простіше досягти», – вказав він, додавши, що в напрямі ІВ в України та Молдови вже є багато напрацювань.
Також на першій панелі виступили Іріна Урбоне, директорка Державного патентного бюро Литовської Республіки, Маргус Вігер, генеральний директор Естонського патентного відомства, та Агріс Баталаускіс, директор Патентного відомства Латвійської Республіки. Всі вони висловилися на підтримку України, вказавши, що очікують разом конкретних результатів у сфері IP, а пан Вігор вказав, що «ми не починаємо з нуля – всі знають, що саме потрібно робити».
Створення стійкої системи
Друга панельна дискусія мала тему: «Інтелектуальна власність – створення стійкої системи для інноваційної та конкурентоспроможної України сьогодні». Її модерував Богдан Падучак, перший заступник директора УКРНОІВІ. Зокрема, учасники обговорили вплив війни на інтелектуальну власність, творчу та інноваційну екосистему, пріоритети ІВ на коротко- та середньострокову перспективу, стан гармонізації права інтелектуальної власності та суміжних сфер із законодавством ЄС тощо.
Суддя ВС Ігор Бенедисюк розповів, що з початком повномасштабного вторгнення рф суди в Україні не перестали працювати та продовжують майже в тому ж режимі – з огляду на обстріли тощо.
За його словами, наразі існують дві проблеми, пов’язані з ІВ: «Ви знаєте, що з 2017 року в нас розпочато конкурс в IP-суд, який, на жаль, до цього часу триває та не є завершеним. Останні відомості, які я отримав, – це те, що ВККС, яка запрацювала цього року, хоче провести аудит складу цього конкурсу. І залежно від цього, я так розумію, буде вирішено питання щодо завершення конкурсу. Але зараз усе відбувається на стадії поки що перевірки письмових робіт, тобто ще не визначено переможців конкурсу. Він уже довго триває – я боюся, що ці п’ять років змінили не лише плани держави, а й конкретних людей, які прийшли на цей конкурс. Важливо було б завершити його та будь за що створити цей суд».
Також в Україні, за словами пана Бенедисюка, існує велика проблема з суддівським корпусом, зокрема наповненням спеціалістами, які займаються ІВ. На рівні Верховного Суду наразі це всього чотири судді, а на рівні апеляційних судів і судів перших інстанцій існує відповідна спеціалізація – наразі там, заявив він, залишилися «лічені судді». З огляду на це виникає друга проблема щодо навчання суддів.
Представник Державної митної служби України Олексій Гашицький зазначив, що війна суттєво вплинула на питання захисту прав ІВ. За його словами, митниця працює: впродовж 2023 року було близько 300 призупинень за підозрою порушення прав ІВ, 100 з яких завершилися вилученням товарів.
«Здебільшого це стосується радіоелектроніки – зокрема, гаджети, пов’язані з ІВ компанії Apple. Це навушники, об’ємні торговельні знаки, імітація Apple Watch тощо. Також порушенням є іграшки – зокрема, компанії Lego. Ну і певні товари широкого вжитку, зокрема будь-яке взуття. Наприклад, популярні кросівки компанії Puma», – розповів він.
Вероніка Березанська, координаторка з підтримки громадських проєктів Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, вказала, що, попри важку ситуацію в країні, правовласники та члени Альянсу активно налаштовані захищати свої права.
Зокрема, вона акцентувала на питанні боротьби з контрафактом: «Це вже загальновизнаний факт, що «швидкі» та неконтрольовані повністю державою гроші, які отримуються від виробництва та продажу контрафакту, можуть бути направлені й на потреби ворога. Тому боротьба з контрафактом у наші воєнні роки має нарощувати свої об’єми».
Також на заході виступив Олексій Столяренко, співголова Комітету з інтелектуальної власності Американської торговельної палати в Україні, який акцентував на фіналізації реформи ІВ в Україні та допомозі IP офісу для повного функціонування його роботи.
Володимир Кучеренко, генеральний директор Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «УКРВИНПРОМ», зазначив, що в напрямі виноробства ще з анексією рф Криму піднялося багато питань у сфері ІВ, які до цього часу є не вирішеними й над якими ведеться досі робота спільно з IP офісом.
«Наприклад, до цього часу є незрозумілим, за яких обставин права ІВ на українські сорти винограду були передані країні-агресору. Ми це питання підіймали та будемо підіймати – сподіваємося на допомогу, зокрема, європейських колег», – розповів він.
Юрій Капіца, директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, д.ю.н., вказав, що дуже важливим є впровадження сучасної європейської системи, законодавства та практики комерціоналізації об’єктів права ІВ: «Коли ми говоримо про це, то безумовно маємо на увазі законодавство. Це різні інструменти, які сприяють МСП, університетам і науковим установам. Що стосується податкового стимулювання використання ІВ в ЄС, то це, зокрема, IP-аудит для МСП, наукових установ та університетів. Також це стосується фінансових і податкових інструментів загалом, які сприяють у країнах-членах ЄС розвитку інновацій».
Тому, за його словами, потрібно донести до українських МСП той найкращий досвід, який існує в ЄС, у цьому напрямі. Водночас є важливим питання гармонізації законодавства України та ЄС: «Сьогодні Україна перебуває на новому етапі підготовки до вступу до ЄС. Ми маємо прийняти до уваги, що Угода про асоціацію – це окремі та важливі витяги з актів ЄС. І сьогодні Україна постає перед питанням, щоб загалом увесь зміст актів ЄС було відображено в законодавстві України. Тобто це новий етап розвитку законодавства нашої держави».
Коментарі
Олена Орлюк,
— Які у вас враження від заходу? Це саме знайомство з іноземними фахівцями?
— Це не було знайомство, а скоріше консолідація наших налагоджених партнерських відносин. З учасниками європейської делегації я познайомилася у Варшаві, пізніше продовжила спілкування у Женеві – в межах наших закордонних візитів.
Під час цих робочих поїздок відбувалася низка зустрічей, на яких я презентувала бачення розвитку ІР-сфери крізь призму нашого новоствореного IP офісу, обговорювалися конкретні кроки для підтримки.
Зокрема, ІР офіс підписав меморандум про співпрацю з Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO), з ІР відомствами Польщі, Литви, Латвії та Естонії український ІР офіс підписав Декларацію про наміри.
Сьогоднішня зустріч – це про конкретне наповнення підписаних документів. У нас є бачення, що хочемо зробити не лише для IP офісу (в частині підвищення кваліфікацій чи розвитку сервісів), а й загалом для IP-сфери, інноваційного та креативного секторів України.
— А як проходить комунікація з ЄС? Вони налаштовані позитивно до України в напрямі IP?
— З EUIPO та партнерами з ІР офісів європейських країн відбувається постійна комунікація. У нашому департаменті міжнародного співробітництва навіть не вистачає людей – листування та онлайн-зустрічі проходять щоденно. А все тому, що відбувається реалізація конкретних кроків, про які йдеться в меморандумах та деклараціях із нашими партнерами, у тому числі й з WIPO. Багато спільних ініціатив буде запускатися або вже запустилися. Ну і IP-сфера – це про все загалом – про економіку, культуру, спорт, IT, агро, military-tech, фармацевтику, легку та важку промисловості тощо – тобто куди б ви не пішли, але так чи інакше стикнетеся з IP.
Багато років політика в сфері IP була у занепаді – як казали: «не на часі». Було багато негативних подій. Тепер все інакше. Ми керуємо цим кораблем з оновленою візією, місію та завданнями – й тільки вперед морем, яке штормить від війни. Тому що маємо не лише боротися з негативними наслідками війни на ІР сферу, а й розвивати цю сферу попри все.
Тому всі ці програми, які зараз розробляються з нашими європейськими партнерами, дозволять працювати над покращенням якості експертизи, навчанням експертів, розвивати Центр медіації та посередництва, а також Центр спостереження з питань порушення прав інтелектуальної власності (обидва центри створені на базі ІР офісу), проводити спільні навчання з ІР Академією, удосконалювати роботу Апеляційної палати (робота якої має відновитися), працювати над оптимізацією доступу до професії патентних повірених, ефективніше працювати зі стартапами, винахідниками, новаторами, креаторами, допомагати розвивати малий і середній бізнес, креативні індустрії.
Також з урахуванням IT-можливостей України плануємо робити сильний, креативний, інноваційний, інформаційний простір, пов’язаний з IP. У мене є ідея зробити віртуальний музей IP, а також окремо – дитячий музей IP. Знаєте, амбітних планів дуже багато, рук бракує, але потроху йдемо (усміхається – ред.).
— Ось відбулася конференція – а що далі? Як відбуватиметься комунікація? Чи будуть ще такі конференції, наприклад, з іншими країнами?
— Так, звичайно! Це фактично перший приїзд такої високоповажної делегації в ІР-сфері до України під час війни. Я прогнозую, що після такого гучного старту до нас захочуть навідатися й інші країни.
І конференції з іншими країнами також будуть. Ми вже беремо участь у багатьох міжнародних заходах в онлайн-форматах.
— І останнє запитання: як ви думаєте, коли Україна стане членом ЄС? Це роки чи менше? Дехто каже, що до 2030 року точно ні.
— За декілька років. Це не десятиріччя – я думаю, що буде однозначно до 2030 року, але може бути й раніше. Якщо б усі сфери були підготовлені так, як, зокрема, IP-сфера, то, можливо, ми могли б це зробити й набагато швидше. В цьому контексті IP офіс постійно працює з Європейським представництвом в Україні – ми розповідаємо про динаміку звернень від заявників, зміни, ухвалені ініціативи, кроки, спрямовані на підвищення захисту ІР-прав.
Сьогодні Україні важливо якомога повніше і ширше себе презентувати не лише перед ЄС, а й в усьому цивілізованому світі. Наша країна робить дуже багато всього – важливо, щоб про це дізнавалися.
Юрій Капіца, директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, д.ю.н.
— На заході ви казали про важливість гармонізації законодавства України у сфері ІВ з ЄС. Які першочергові кроки має зробити Україна?
— Те, чим в Україні займалися останні п’ять років, – а саме міністерства, які опікуються сферою ІВ, «Укрпатент», зараз УКРНОІВІ, – це була робота з приведення українського законодавства у відповідність до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Це надзвичайно важлива робота, це прямі зобов’язання України – зробити так, щоб положення з ІВ, які є в окремій главі Угоди, були імплементовані в наше законодавство. І на сьогодні на майже 100% ця робота зроблена. Це був важливий, скажімо так, перший етап.
Щодо другого етапу, то для країни-кандидата в члени ЄС є загальні вимоги – як і для будь-якої країни, яка вступає в ЄС, – щоб національне законодавство відповідало так званому acquis ЄС, до якого входять насамперед директиви та акти ЄС загалом. В Угоді про асоціацію в декількох випадках були наведені досить об’ємні витяги з актів ЄС, що стосуються промислових зразків або інтегральних мікросхем, проте в деяких випадках були позначені окремі положення з регулювання, наприклад, що стосуються сертифіката додаткової охорони.
Тому на цьому етапі органи державної влади мають зробити дуже важливу роботу з порівняння вже законодавства України з текстами всіх прийнятих ЄС актів у сфері ІВ. Але є особливості, коли вже після укладання Угоди про асоціацію у 2014 році ЄС прийняв нові акти, які раніше зовсім не були предметом адаптації законодавства України. Це Директива ЄС, яка стосується комерційної таємниці, а також нова Директива 2019 року про авторське право в цифровій економіці, а також ще кілька актів.
Це нові акти, під які потрібно (у випадку останньої Директиви) розробляти зміни до закону про авторське право, а у випадку першої – думаю, що розробляти окремий закон про комерційну таємницю, а також зміни до інших актів, що стосуються комерційної таємниці. Так само це стосується й інших актів, що були прийняті нещодавно ЄС.
Я б сказав так: якщо ми говоримо про певний концептуальний вимір, то щось нове потрібно очікувати щодо авторського права та суміжних прав у цифровому просторі та саме комерційної таємниці.
— Ну і на тему штучного інтелекту, напевно, теж.
— Щодо штучного інтелекту, то в усьому світі, як і в ЄС, державні органи перебувають на рівні вивчення проблеми – як краще врегулювати використання ШІ щодо інтелектуальної власності. Ми не кажемо, наприклад, про ШІ та питання безпеки – щодо цього вже є багато актів, зокрема в ЄС. А щодо ІВ, то це питання вивчається, а також ще немає певних документів ЄС – Директиви або регламенту.
Водночас в Україні в законі про авторське право вже передбачена окрема стаття щодо права sui generis щодо результатів, які отримуються комп’ютерними програмами. Це, скажімо так, новела України – попереду того, що робиться в ЄС. Чи вона залишиться в законі про авторське право, чи буде змінена на усталені певні принципи, які прийме ЄС, ми побачимо. Зараз рано про це говорити.
— На вашу думку, скільки Україні буде потрібно часу, щоб доопрацювати всі ці законодавчі моменти?
— Мова йде не лише про ІВ. Є певне адміністрування процесу наближення законодавства в Україні, що стосується всіх сфер. І займається цим і Офіс європейської інтеграції Кабміну, і Міністерство економіки. Саме ними розробляються загальні рамки. Наскільки я знаю, всім міністерствам було запропоновано зробити перелік актів ЄС, які потрібно опрацювати, а також внести зміни до законодавства України, з вказівками певних строків.
І сама ця робота здійснювалася органами державної влади з результатами, які мали бути надані Мінекономіки десь у серпні-вересні цього року. Тому я думаю, що відповідні органи зазначили певні терміни, і мова навіть іде не в тому, що скільки часу потрібно, щоб розробити зміни. Мова йде про те, скільки часу потрібно, щоб потім ці проєкти законів пройшли етап узгодження та потім були прийняті парламентом. Як свідчить українська практика, на жаль, на це витрачаються роки, тому прогнозувати…
Я думаю, що тут є дві складові: одна – це реальні інтелектуальні, організаційні можливості органів державної влади (зокрема, Мінекономіки, УКРНОІВІ) з підготовки актів, а друга – це певні політичні рішення, які, наприклад, поставлять завдання перед Кабміном, Верховною Радою щодо загальних термінів узгодження та прийняття законів України, що спрямовані на зближення законодавства України із законодавством ЄС.
— На вашу думку, коли Україна може стати членом ЄС?
— Ви знаєте, я впевнений на всі 100%, що Україна увійде в ЄС за нашого життя (сміється – ред.). Але я розумію, що це процес, в якому є не лише формальні аспекти.
Наприклад, от Україна все зробила, повністю привела своє законодавство – у всіх сферах – відповідно до вимог ЄС. Ба більше, діяльність органів державної влади теж мала зміни в напрямку адаптації до практики діяльності відповідних органів держвлади в ЄС.
От уявіть, що ми це зробили. Ми самі себе запитуємо: наступного дня нас приймуть в ЄС чи ні? І це запитання не формальностей, а певних політичних рішень. І думати про те, які будуть політичні рішення через кілька років… Я не знаю, але впевнений, що Україна буде в Європейському Союзі. І буде скоро.