26 вересня 2019 р. в Українському кризовому медіа-центрі (УКМЦ) було представлено результати досліджень «Статистичний аналіз застосування судами запобіжних заходів, 2014-2018» та «Статистичний аналіз впливу судового збору на надходження справ та застосування штрафів за зловживання процесуальними правами, 2014-2018».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дослідження проведені за грантової підтримки Програми USAID «Нове правосуддя» Українським центром суспільних даних у партнерстві з Центром демократії та верховенства права в рамках проекту «Зміни у судовій системі України: статистичний аналіз судових рішень».
Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) являє собою величезний масив інформації, яку за допомогою сучасних інструментів можна перетворити на дані і аналізувати статистично. Такий аналіз може дати розуміння наявності або відсутності змін у судовій системі.
Для аналізу застосування судами запобіжних заходів було відібрано 73390 судових рішень, опублікованих у ЄДРСР впродовж 2014-2018 рр., з яких 8294 були відкинуті, як такі, що були ухвалені до 2014 р.
Проведений статистичний аналіз судових рішень, що стосуються обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів у рамках кримінальних проваджень, вказує, що тримання під вартою є найбільш поширеним видом запобіжного заходу як у цілому, так і щодо абсолютної більшості категорій злочинів, незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим та найбільш суворим запобіжним заходом.
Водночас найменше обираються такі види запобіжних заходів, як особиста порука та застава. Також дуже мало міститься рішень у реєстрі, які б стосувалися зміни чи скасування запобіжних заходів.
Суми застави при цьому, мають тенденцію до зростання з року в рік. Загальна сума застав за 2014-2018 рр. склала 5 784 164 888 грн (5,8 млрд грн).
Також у ході аналізу були виявлені проблеми із внесенням рішень, що стосуються запобіжних заходів, до ЄДРСР. Зокрема, дуже часто такого роду судові рішення вносяться із значним запізненням або не вносяться взагалі (виявлено випадки затримок аж до майже 9 років).
Повний текст звіту «Статистичний аналіз застосування судами запобіжних заходів, 2014-2018» з діаграмами, а також масив підготованих даних, доступний на сайті.
У ході проведеного впливу судового збору на надходження справ було встановлено значну залежність кількості судових справ майнового характеру від розміру судового збору.
Зокрема, зростання ставок судового збору, починаючи з 2015 р., призвело до значного зниження кількості позовних заяв майнового характеру у цивільних, господарських та адміністративних справах. Аналогічна ситуація склалася із зростанням розміру судового збору при поданні апеляційних скарг на рішення суду, скарг у справі про банкрутство, заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами – їх кількість також значно зменшилася.
При цьому, зменшення розміру судового збору за подання заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, заяв про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяв про скасування рішення третейського суду, заяв про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, заяв про роз’яснення судового рішення призвело до поступового збільшення їх кількості.
Зміни розміру судового збору не позначилися або майже не позначилися на кількості позовних заяв немайнового характеру.
Аналіз застосування штрафів за зловживання процесуальними правами був важливий з огляду на те, що 15 грудня 2017 року набули чинності нові процесуальні кодекси (нові редакції Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Господарського процесуального кодексу України).
Так, у 2018 р. було сформовано практику застосування інституту заходів процесуального примусу у судових процесах. Серед заходів процесуального примусу найчастіше застосовувався штраф та привід.
Серед усіх документів, що були опубліковані у ЄДРСР впродовж 2018 р., і містили згадку про «процесуальний примус» (таких було 66077), лише 1740 стосувалися застосування (або відмову застосування) заходів процесуального впливу. Решта 64337 документів містили згадку «процесуального впливу» в іншому контексті.
Штрафи за зловживання процесуальними правами протягом 2018 року мали загалом тенденцію до зростання — як у плані кількості присуджених штрафів, так і щодо сумарних обсягів штрафів. Найменшу тенденцію до зростання кількості штрафів та їх сум зафіксовано у господарських справах (якщо не враховувати одноразовий пік, пов’язаний із однією справою).
Усього впродовж 2018 р. було ухвалено 719 штрафів у якості заходу процесуального впливу. Загальна сума таких штрафів склала 3 188 947 грн 96 коп.
Повний текст звіту «Статистичний аналіз впливу судового збору на надходження справ та застосування штрафів за зловживання процесуальними правами, 2014-2018» з діаграмами, а також масив підготованих даних, доступний на сайті.