Коли держава виставляє підприємства чи інше майно на приватизацію, насамперед визначається стартова ціна — це початкова вартість, з якої розпочинаються онлайн-аукціони. Далі ціна зростає під час торгів, а власником стає той учасник, який запропонує найбільшу суму.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Президент України підписав зміни до Закону України "Про Рахункову палату"
Як формується стартова ціна, пояснили у Фонді держмайна.
Там зауважили, що все залежить від типу об'єкта приватизації. Для підприємств та майна використовують їхню балансову вартість. Це та вартість, за якою вони обліковуються у фінансовій звітності (форма Ф1).
Для пакетів акцій підприємств порівнюють два показники. Перший — номінальна вартість акцій. Другий — балансова вартість підприємства. За основу беруть більшу з цих сум.
Особливості визначення стартової ціни під час воєнного стану
У мирний час стартову ціну можуть визначати і за результатами незалежної оцінки, замовленої Фондом держмайна чи його регіональними відділеннями. Однак нині, під час воєнного стану, законодавство обмежує проведення таких оцінок. Тож, якщо об'єкт не має балансової вартості або вона дорівнює нулю, його можуть виставити на аукціон із початковою ціною у 1 гривню.
У ФДМУ наголошують, що стартова ціна — це лише точка відліку: "Реальна вартість формується ринком під час аукціону. Якщо об'єкт цікавий багатьом покупцям, вони змагаються між собою, і ціна може суттєво зрости від стартової. Наприклад, стартова ціна нерухомості може становити кілька тисяч гривень, а продатися вона може за мільйони. Це відбувається, коли кілька покупців активно конкурують за привабливий об'єкт, підвищуючи ставки. Так ринок сам визначає справедливу вартість майна".
Кінцева ціна продажу об'єкта приватизації включає найвищу цінову пропозицію переможця аукціону та ПДВ у розмірі 20% (за винятком продажу пакетів акцій та часток держави у статутному капіталі підприємств)