17 грудня Президент України підписав ухвалений Верховною Радою України законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» та деяких інших законодавчих актів України (реєстр. № 10044-д).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Оновлено вимоги до інформування аудиторами НБУ про виявлені порушення»
Про ключові зміни розповіли у Рахунковій палаті.
Інституційний статус та повноваження
– Рахункову палату визначено вищим державним колегіальним органом фінансового контролю (аудиту);
– систему професійних документів INTOSAI (IFPP) визначено основою організаційно-методологічних засад здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
– повноваження Рахункової палати розширено на суб’єкти господарювання державного та комунального сектору економіки; на кошти, отримані від іноземних держав, Європейського Союзу, іноземних фінансових установ, міжнародних організацій, донорських установ у вигляді кредитів (позик), грантів, допомоги та на кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (до прикладу, Пенсійний фонд України);
– Рахункова палата зможе здійснювати аудити консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів.
Гарантії незалежності Рахункової палати
– припинення чи обмеження повноважень Рахункової палати у разі закінчення строку повноважень ВРУ чи дострокового їх припинення, а також введення воєнного чи надзвичайного станів є неможливим;
– у разі неврахування у проєкті закону про Державний бюджет України пропозицій Рахункової палати щодо її фінансового забезпечення, Уряд зобов’язаний аргументувати свою позицію;
– будь-який законопроєкт, що стосується діяльності Рахункової палати чи її повноважень, має отримати відповідний висновок від інституції.
Голова, члени Рахункової палати, аудитори
– попередній відбір кандидатів в члени Рахункової палати здійснюватиме дорадча група за участі міжнародних експертів, оновлено умови відбіркового конкурсу, вимоги до кандидатів, голосування за них тощо;
– кількість членів Рахункової палати зменшено до 11;
– визначено перелік обов’язків членів Рахункової палати;
– удосконалено повноваження членів Рахункової палати в частині координування контрольних заходів та здійснення такої координації двома і більше членами;
– Закон встановлює структуру та розмір оплати праці членів Рахункової палати, Секретаря Рахункової палати та аудиторського складу. На аудиторський склад не поширюються норми законодавства про державну службу, але поширюється дія антикорупційного законодавства.
Організаційні питання
– що п’ять років Рахункова палата повинна здійснювати зовнішнє оцінювання своєї діяльності на відповідність міжнародним стандартам аудиту;
– впроваджується планування діяльності на основі ризико-орієнтованого підходу;
– Рахункова палата не буде проводити позапланові заходи контролю;
– інформацію про засідання та технічні питання голосування на них розміщувати на сайті Рахункової палати;
– змінено підходи до документування результатів заходів контролю: зокрема, аудитори не готуватимуть акти за результатами аудитів;
– члени контрольної групи мають право на отримання необхідної інформації та даних (включаючи інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування).
Виконання рекомендацій
– розгляд звітів Рахункової палати у профільних комітетах Верховної Ради України є обов’язковим, як і відповідне реагування парламенту на інформацію Рахункової палати про неналежне виконання її рекомендацій;
– посилено процеси аналізу та моніторингу Рахунковою палатою її рекомендацій. Інформація про це розміщується на сайті інституції;
– разом зі щорічним звітом про свою діяльність Рахункова палата може надати ВРУ пропозиції щодо вжиття заходів відносно невиконання її рекомендацій;
– змінюються підходи до оскарження рішень Рахункової палати за результатами контрольних заходів у судовому порядку, а справи щодо втручання в роботу Рахункової палати перебуватимуть у підсудності Верховного Суду.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, вітаючи підписання Закону, подякувала Президенту України, народним депутатам, експертам та міжнародним партнерам - учасникам робочої групи, колективу Рахункової палати за внесок у реалізацію реформи.
«Цей закон – результат роботи народних депутатів, вітчизняних та міжнародних експертів. Вищий орган аудиту – це не та інституція, яку можна перезавантажити за лічені дні. Але тривала співпраця з проєктами міжнародної технічної допомоги створила достатнє підґрунтя для масштабного реформування, найважливіший етап якого - ухвалення ключових змін до профільного законодавства, вдалося здійснити менше ніж за рік», – зазначила Ольга Піщанська.
Більшість положень Закону набудуть чинності з дня, наступного за днем його опублікування: зокрема, розпочнеться конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати. Положення, що стосуються статусу членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, в частині оплати праці набудуть чинності з 1 січня наступного року.