11 березня 2019, 11:57

Що має враховувати суд, щоби кваліфікувати певне твердження як наклеп

"ECHR: Ukrainian Aspect"

Навіть у разі, коли стаття формує в читачів думку про порушення політиком норм моралі, неправильну поведінку в суспільстві тощо, для вирішення питання про наклеп слід враховувати додаткові фактори.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі "Скудаєва проти Росії" (заява №24014/07), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".

Читайте також: "ЄСПЛ підтвердив висновок щодо встановлення державою економічних переваг релігійним організаціям".

Так, у 2006 р. Анна Скудаєва написала статтю для місцевої газети про корупцію серед чиновників, зокрема й губернатора Костромської області Віктора Шершунова. Зокрема, там містилася фраза: "Незважаючи на всю серйозність пред’явлених заступнику звинувачень, губернатор Шершунов усіма силами намагався вигородити свого підлеглого, намагаючись зберегти "честь мундиру"".

Як зазначається, через такі заяви губернатор ініціював проти журналіста та видання цивільне провадження про наклеп. Журналіст та видання виходили з того, що "речення не може бути перевірене на відповідність його дійсності, адже є вираженням суб’єктивної думки автора, тобто оціночним судженням".

Водночас суд став на бік позивача і присудив 500 рублів компенсації. Там виходили з того, що поширені про губернатора відомості є "наклепницькими, оскільки формують у читачів думку про порушення ним норм моралі і моральності, неправильну поведінку в суспільстві, ігнорування вимог кримінально-процесуального законодавства".

Так, оскарження судового рішення успіху не мало, тому журналістка звернулася до ЄСПЛ, апелюючи до порушення її права на свободу вираження поглядів, гарантоване ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У Страсбурзі зауважили, що національні суди не враховували позицію заявника як журналіста і наявність або відсутність сумлінності з її боку, позицію позивача як політика і службовця, мету, переслідувану журналісткою під час публікації статті, наявність в спірній статті питання, що становить суспільний інтерес або викликає загальну стурбованість».

Читайте також: "Нацбезпека та права людини в аеропортах: ЄСПЛ про межі втручання у приватне життя".

У підсумку ЄСПЛ констатував факт порушення ст. 10 та присудив 2 тис. євро справедливої сатисфакції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "Скудаєва проти Росії" (заява №24014/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися тут.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати