02 грудня 2019, 10:00

Розрізнення процедур виклику присяжних та відбору присяжних: постанова ККС ВС

Прес-служба Верховного Суду

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду залишила без змін вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів, які оскаржував захисник особи, засудженої за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Надмірно виплачена субсидія може бути стягнута в разі доведення недобросовісності у діях її отримувача, - КЦС ВС".

Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Так, у касаційній скарзі захисник, зокрема, зазначив, що вирок суду першої інстанції постановлений незаконним складом суду, оскільки визначення та відбір присяжних було проведено з порушенням процедури відведення попередньо відібраних присяжних, без проведення жодного судового засідання, яке, безумовно, мало проходити за правилами ст. 387 КПК України.

На думку колегії суддів ККС ВС, ці доводи захисника є неспроможними з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 1 ст. 385 КПК України, після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, котрі внесені до списку присяжних.

У порядку, передбаченому ст. 387 КПК України, після відкриття судового засідання здійснюється вже відбір присяжних, під час якого за правилами ч. 5 ст. 387 КПК України питання, пов’язані зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або із самовідводом чи відводом присяжного, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним.

Таким чином, у ККС ВС вказали, що слід відрізняти процедуру виклику присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК України (попередній відбір) та процедуру відбору присяжних у порядку, передбаченому ст. 387 цього Кодексу.

"З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно з протоколом попереднього відбору присяжних від 20 жовтня 2016 р. було попередньо відібрано сім присяжних. Однак 28 жовтня 2016 р. у судовому засіданні відбір присяжних не відбувся, оскільки один із суддів перебував у відпустці. Водночас, як з’ясувалося, рішенням Чернівецької міської ради від 28 жовтня 2016 р. списки присяжних були змінені і затверджені нові списки, а тому суд не мав підстав ні здійснювати відбір присяжних з числа тих осіб, котрі були визначені згідно з ч. 1 ст. 385 КПК України за списками присяжних, які вже не були чинними на час проведення судового засідання 28 жовтня 2016 р., ні вирішувати питання про їх відведення відповідно до ч. 5 ст. 387 КПК України.

Підставою для проведення нового виклику присяжних (попереднього їх відбору автоматизованою системою документообігу суду) від 10 листопада 2016 р. слугувало згадане рішення Чернівецької міської ради від 28 жовтня 2016 р.", - зазначили у ККС ВС.

Читайте також: "ЗНЗ незалежно від форми власності звільнені від сплати земельного податку".

Таким чином, суд першої інстанції дотримався вимог статей 385, 387 КПК України, а відбір присяжних, який відбувся у судовому засіданні 14 грудня 2016 р., було проведено відповідно до нового списку, затвердженого вказаним рішенням міськради, та протоколу попереднього відбору присяжних від 10 листопада 2016 р. До того ж сторона захисту, будучи ознайомленою з усіма підготовчими діями щодо виклику (попереднього відбору) присяжних, під час судового розгляду в суді першої інстанції не заявляла жодних відводів такому складу суду.

Детальніше з текстом постанови у справі №725/3927/16-к (провадження №51-4798км18) можна ознайомитися за посиланням.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати