Чи виправдали зміни в процесуальних кодексах очікування, які були у правової спільноти і суспільства? Що ще потребує реформування? Ці та інші питання сьогодні, 14.02.2019 р., обговорювалися на круглому столі «Рік нового процесуального законодавства: очікування і висновки». На порядку денному був аналіз ситуації як зі сторони бізнесу, так зі сторін основних гравців процесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час першої панелі експерти розглядали плюси і мінуси, які відчув бізнес у процесі впродовж року. Представник Незалежної Асоціації Банків України Денис Грищенко зазначив, що судова система стала набагато прозорішою. Проте пан Грищенко наголосив на необхідності налагоджувати процеси із середини. «Будь-яку реформу потрібно починати з корпоративної культури і її основа вже зароджується», - заявив він. Також Денис Грищенко відмітив певні поліпшення щодо протидії корупції: «За нашими спостереженнями, наразі з’явилося більше інструментів, які покликані зробити корупційну складову для своїх опонентів дорожчою, а значить - економічно невигідною».
Натомість старший юрист Arzinger Антон Молчанов зазначив, що господарські суди, зважаючи на судові збори в господарському процесі, мають розуміти, що суд виступає здебільшого як сервіс, тому рівень цих послуг має відповідати їх вартості. Адже при наявності таких альтернатив як МКАС при ТПП, господарські суди значно програють за критерієм «ціна/якість».
Під час другої панелі на тему: «Рік нових процесуальних кодексів очима ключових стейкхолдерів у судовому процесі» найбільш дискусійними виявилися питання про відшкодування витрат на правову допомогу та відсутність реального впровадження інформаційних технологій у судовий процес.
Стосовно першого питання суддя Верховного Суду Сергій Жуков пояснив, що, дійсно, в таких рішеннях присутній певний суб’єктивізм. За його словами, якщо адвокат сподівається на позитивне рішення, доречно не лише прописати бажану суму, а й детально мотивувати, що входило у вартість юридичних послуг і чому має відшкодуватися саме така сума. Разом з цим пан Жуков зазначив, що суди у своїх рішеннях також мають пояснювати, на підставі чого вони зменшують суму, що підлягає відшкодуванню.
Водночас експертів бентежить і відсутність явних зрушень в бік електронного суду. «У зв’язку з тим, що рух міжнародних капіталів все більше спрощується, колеги, які брали участь у структурних корпоративних перетвореннях, знають, що бізнес (особливо міжнародний), обираючи, в яких знаходитись юрисдикціях, крім податкових питань, дивиться й на те, як працює судова система і чи буде там «судитися» просто і зрозуміло. В цьому плані нормальні країни боряться за капітал і спрощують свої судові процеди, роблячи їх доступнішими і врешті-решт електронними, завойовують довіру капіталу і перетворюють судочинство в статтю експорту», - розповів Іван Захарко, керівник практики банкрутства ЮФ «Хоменко, Піта і Партнери». На його переконання, еволюція є кращою, ніж революція, тому не варто робити різких кроків, а потрібно поступово рухатися в заданому напрямку.
«У нас все ще є можливості та обов’язки рухатися вперед, інакше ми ризикуємо залишитися на місці на досить тривалий час. Я вважаю, що всі погоджуються з тим, що реформа не повинна зупинятися на досягнутому. Один рік - це незначний термін для того, щоб зрозуміти результати, але достатній для того, щоб побачити перспективи того, як процес може рухатись далі», - підсумував пан Молчанов.