З 1 листопада 2020 року в більшості українських водойм розпочалась осінньо-зимова заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. У переважній кількості областей вона триватиме до початку нересту 2021 року, в деяких – до кінця зимового періоду. Детальніше про правові особливості риболовлі розповідає фахівчиня Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Волевач, повідомляє прес-служба Мін'юсту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Домашнє насильство: як ефективно надавати правову допомогу"
Риба може коштувати дорого
З метою збереження водних біоресурсів у зимовий період територіальними підрозділами Державного агентства рибного господарство України видано відповідні накази. В них зазначено водойми та місця, де вводиться дана заборона. Крім того, з розміщенням зимувальних ям можна ознайомитися на відповідних інтерактивних картах.
Любительська риболовля у заборонений період дозволена на ділянках поза межами зимувальних ям. При цьому, дозволяється рибалити зимовими вудками із блешнею вертикального блесніння з гачком не більше №10, мормишкою, наживною і живцевою снастями. Загальна кількість гачків на водоймах загального користування не повинна перевищувати п’яти на рибалку, а на водоймах, де впроваджено платне рибальство – не більше десяти на одну особу.
За порушення правил рибальства, у тому числі добування риби на зимувальних ямах передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від двох (34 грн.) до десяти (170 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб − від десяти (170 грн.) до тридцяти (510 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Якщо вилов здійснюється забороненими знаряддями лову (із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову) – від двадцяти (340 грн.) до сорока (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої (ч. 4 ст. 85 КУпАП).
Крім штрафу за незаконний вилов нараховуються збитки за кожну виловлену рибину. Наприклад: судак – 510 грн., сом — 425 грн., щука — 340 грн., сазан (короп) — 306 грн. тощо.
Залежно від ступеня завданих збитків передбачена не тільки адміністративна, але і кримінальна відповідальність за ст. 249 Кримінального кодексу України.
Так, за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, передбачено накладання штрафу у розмірі від однієї тисячі (17000 грн.) до трьох тисяч (51000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, − караються штрафом від трьох тисяч (51000 грн.) до п’яти тисяч (85000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
З метою охорони більшості видів в період нересту, а також створення сприятливих умов водних біоресурсів на зимувальних ямах, в певні осінньо-зимові і весняно-літні періоди вводяться обмеження, і навіть повна заборона на риболовлю на певних водоймах.
Крім цього, кожен рибалка повинен знати, що для свого захоплення законом дозволено використовувати далеко не всі снасті, знаряддя та способи риболовлі. Зокрема, заборони стосуються лову мережами, острогами і косинками, також існують обмеження з ловлі риби з човнів.
Платити чи ні за задоволення порибалити?
Любительське і спортивне рибальство на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання.
Любительська і спортивна риболовля на території України дозволена не тільки громадянам країни, а й особам без громадянства та іноземцям, за умови дотримання правил рибальства. Дітям до 16 років вилов риби дозволено тільки з берега.
На водоймах, що експлуатуються в режимі спеціального водокористування, потрібен дозвіл органів рибоохорони.
Також існують ділянки водойм, закріплені за громадськими організаціями. Риболовля на таких ділянках здійснюється платно (або ж придбати відловлювальну картку чи стати членом організації). На таких водоймах правом безкоштовного лову можуть скористатися особи з інвалідністю І-ІІ групи, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і діти до 16 років.
Плату за риболовлю в комерційних водоймах (ставках, озерах) встановлює його користувач (орендар).
Риболовля дозволена у всіх водоймах України, за винятком:
- водойм природно-заповідного фонду;
- господарств, що використовуються для розведення риби;
- водойм зі спеціальним використанням (питні, технічні, лікувальні та ін.);
- водних ділянок і водойм, риболовля на яких заборонена Правилами любительського і спортивного рибальства, затвердженими наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19 (далі – Правила).
Правилами заборонено будь-який вид лову риби:
- у каналах теплоелектроцентралей, електростанцій, меліоративних систем та шлюзів;
- у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
- біля мостів, які охороняють, в межах режимних зон охорони;
- у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
- на водоймах, що у зоні відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС;
- на зимувальних ямах тощо.
Риболовля в Україні дозволена цілий рік, денна і нічна, як в зимовий період, так і навесні, восени або влітку. Але у певні періоди діє заборона/обмеження на вилов водних біоресурсів, а саме:
- нерестова заборона;
- заборона на лов у зимувальних ямах;
- у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях;
- лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування тощо.
Видобуток живих водних ресурсів заборонено:
- із застосуванням вибухових і отруйних речовин;
- за допомогою електроструму;
- з використанням колючих знарядь;
- з вогнепальної і пневматичної зброї (виняток становлять гарпунні підводні рушниці);
- промисловими знаряддями лову (сітки, неводи, верші та інш.);
Ловля риби – це ціле мистецтво, тому у кожного, хто по-справжньому захоплюється цим, є безліч власних хитрощів, правил і прикмет. Але крім них, будь-який рибалка повинен керуватися ще нормами законодавства, знати свої права та обов’язки та де можна ловити рибу в Україні. Всі ми маємо замислюватися над тим, як отримати максимум задоволення від улюбленого заняття, не маючи проблем з законом.
Нагадаємо, Президент пропонує виділити кошти з COVID-фонду на підтримку бізнесу.