Питанням застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) був присвячений круглий стіл, організований 26 квітня ц.р. Комітетом сімейного права та майнових спорів, а також Комітетом медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України. Під час заходу було обговорено питання сучасного стану розвитку ДРТ та їх правового регулювання, допустимість певних ДРТ з етико-правової точки зору, медико- і сімейно-правові аспекти застосування деяких ДРТ, практика іноземних судів та Європейського Суду з прав людини тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модераторами заходу виступили голова Комітету медичного і фармацевтичного права ААУ, керуючий партнер Консалтингової компанії «Юркрафт Медицина» Радмила Гревцова, та голова комітету сімейного права та майнових спорів ААУ, Керівник Юридичного агентства Ганна Гаро.
Власник та керівник Інституту репродуктивної медицини Федір Дахно розповів про досягнення медичної науки і практики у лікуванні безпліддя, висловив власну думку щодо етико-правових аспектів застосування певних методів його лікування, висвітлив досвід зарубіжних країн, зокрема Великобританії, Бельгії, США та інших. Доповідачем також було проаналізовано законодавчі тенденції в регулюванні питання репродуктивних технологій закордоном.
Анастасія Сербенюк, лікар – акушер-гінеколог, виступила із доповіддю щодо сучасних репродуктивних технологій, зокрема, досягнень та перспектив розвитку в лікуванні безпліддя. Доповідачка окреслила сучасну демографічну ситуацію в Україні, зазначивши, що вона характеризується різким зменшенням народжуваності, збільшенням смертності та відсутності природного приросту. Пані Сербенюк звернула увагу на те, що з проблемою безплідності в Україні сьогодні зіштовхується кожна четверта-п’ята пара. Частота неплідних подружніх пар в Україні з кожним роком зростає та становить більш ніж 20%. Державою фінансується близько 600 циклів на рік, що становить менше 1% від загальної потреби в ДРТ у країні. Існуюча ситуація фактично позбавляє найбільш зацікавлені у народженні дитини сімейні пари шансу реалізувати батьківство. Також лікар проаналізувала найбільш використовувані методи запліднення. Доповідачка наголосила на тому, що варто звернути увагу на досвід розвинутих країн, які вже забезпечили активну підтримку державних програм ДРТ, зокрема, показовим у цьому контексті є досвід Ізраїлю, Франції, Німеччини. Подальша дискусія велася довкола проблем правового регулювання методу сурогатного материнства та міжнародних аспектів даного питання.
Адвокат, медіатор, директор департаменту сімейного права Української іноземної юридичної колегії Ольга Данченко зазначила, що перша програма сурогатного материнства в Україні (і одночасно на території СНД) була проведена в 1995 році, однак на даний момент розвиток науки і техніки у цій галузі випереджає морально-правову адаптацію суспільства до нових досягнень, що особливо стосується застосування методу сурогатного материнства. Доповідачка звернула увагу присутніх на законодавче регулювання даного питання, умови участі для потенційних генетичних батьків та сурогатної матері, особливості договору про виношування дитини та державної реєстрації. Пані Данченко запропонувала внести зміни до законодавства, зокрема, удосконалити визначення самого поняття «сурогатне (замінне) материнство», запровадити заборону оспорювання батьківства чоловіком сурогатної матері (якщо вона перебуває у шлюбі), закріпити необхідність надання його згоди на участь дружини у програмі сурогатного материнства, передбачити необхідність нотаріального посвідчення договору про виношування дитини між сурогатною матір’ю та потенційними батьками; закріпити вимоги до змісту договору про виношування дитини; встановити більш чіткий порядок реєстрації народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану України з метою уникнення можливості реєстрації дитини безпосередньо сурогатною матір’ю на своє ім’я тощо…
Представник Мін’юсту Людмила Руда поінформувала про роботу Гаазької конференції з міжнародного приватного права у напрямку розробки міжнародного інструменту з питань правового статусу дітей, зокрема, визнання батьківства, у тому числі, щодо дітей, народжених внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій. Крім того, було повідомлено про розробку Міжнародною соціальною службою принципів щодо забезпечення прав дітей, народжених в результаті таких угод, що спрямовані на попередження дискримінації таких дітей, а також отримання інформованої згоди сурогатної матері.
Президент Української Асоціації медичного туризму Віолетта Янишевська зазначила, що в останні роки Асоціація також стикається з проблемами захисту прав сурогатних матерів та дітей, народжених за допомогою ДРТ. Вона вказала, що для законодавчого врегулювання обговорюваних питань потрібно враховувати інтереси дитини, клінік, держави, розвитку такого напряму вцілому.
Адвокат, керівник Юридичного бюро Олени Бабич Олена Бабич, яка висвітлила проблемні правові питання постмортальної репродукції, зокрема, розкрила поняття постмортальної (посмертної) репродукції, яким є зачаття, народження дитини після смерті одного або обох батьків. Доповідач звернула увагу на відсутність належного законодавчого регулювання постмортальної репродукції, проблемні питання використання кріоконсервованих ембріонів та кріоконсервованої сперми тощо.
Про проблеми правового регулювання сурогатного материнства в Україні розповів засновник та керівник проекту "Відкритий Суд", директор ЮФ "Lions Litigate" Станіслав Батрин. Доповідач поділився власним досвідом щодо представництва інтересів громадян Італії у судовому спорі про визнання батьківства та про зобов'язання передати двох малолітніх дітей сурогатною матір`ю їх генетичним батькам – громадянам Італії. Результатом даної справи стали рішення на користь громадян Італії в судах першої, апеляційної, касаційної інстанції. Однак, рішення суду так і не було виконане, а громадяни Італії відмовилися від пошуку справедливості та не змогли продовжити боротьбу за свої батьківські права і на 4 році життя дітей втратили з ними повний зв'язок. Доповідач підкреслив, що в цій ситуації дітей позбавлено права знати своїх батьків, їх піклування, права на сім`ю.
Завершився круглий стіл доповіддю Радмили Гревцової, яка висвітлила актуальні проблеми застосування допоміжних репродуктивних технологій у контексті практики Європейського Суду з прав людини. Доповідачка проаналізувала рішення ЄСПЛ щодо застосування ДРТ, які можна взяти до уваги при удосконаленні законодавства України щодо ДРТ і практики його застосування. Пані Гревцова звернула увагу на рішення ЄСПЛ, які стосуються правового статусу ембріона, вирішення питання про долю ембріона, права на застосування ДРТ, правовідносин між батьками і дітьми, народженими у результаті ДРТ, тощо.