До Верховної Ради України подано законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за викрадення дитини одним з батьків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Суддям, які ухвалили неправомірні рішення, доведеться відшкодувати державі витрати в ЄСПЛ, - законопроект"
Обґрунтування необхідності прийняття нормативно-правового акта
Наявне законодавство не врегульовує відповідальності за викрадення одним з батьків дитини, яка знаходилась на законних підставах у іншого з батьків. У зв’язку з цим, у того з батьків, з ким на законних підставах проживала дитина обмежується права на участь у вихованні дитини, що в свою чергу, порушує статтю 140 Сімейного кодексу України.
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за викрадення людини, однак, суб’єктом такого злочину не може бути один з батьків дитини з огляду на передбачену законодавством рівність прав кожного з них на участь у вихованні дитини. Варто зазначити, що проблема є вкрай актуальною, про що неодноразово зазначають ті з батьків, які роками не бачать своїх дітей. Також, варто враховувати, що досить часто, у разі наявності конфліктних ситуацій між батьками дитини, деякі з них використовують дітей як інструмент впливу або маніпуляції для вирішення таких конфліктних ситуацій, не думаючи про інтереси дитини. Такі ситуації виникають внаслідок відсутності відповідальності за вищезазначені дії.
Зарубіжний досвід свідчить про те, що у багатьох країнах світу, у тому числі Канаді та багатьох штатах Сполучених Штатів Америки, самочинна зміна місця проживання дитини без згоди іншого з батьків, із яким проживає дитина, є викраденням дитини і, відповідно, злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність.
Що пропонується?
Законопроектом №5549 від 21.05.2021 пропонується встановити кримінальну відповідальність за викрадення дитини одним з батьків, яка знаходилась на законних підставах у іншого з батьків. Такі дії каратимуться обмеженням волі на строк до 6 років або позбавленням волі на той самий строк.
З огляду на актуальність теми на розгляд народним депутатам також подано законопроект щодо врегулювання деяких питань у спорах щодо визначення місця проживання малолітньої дитини (№5548 від 21.05.2021).
Так, проектом Закону передбачені зміни до Цивільного процесуального кодексу України: при поданні позовної заяви про визначення місця проживання малолітньої дитини з одним з батьків останній має право одночасно подати заяву про забезпечення позову щодо встановлення графіку побачень, та/або часу зустрічей з малолітньою дитиною, який на період судового розгляду позовної заяви про визначення місця проживання малолітньої дитини та до моменту набрання законної сили рішення суду про встановлення місця проживання малолітньої дитини проживає окремо від малолітньої дитини, а суд зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж протягом 5 робочих днів, розглянути таку заяву про забезпечення позову.
Зазначені зміни допоможуть тому з батьків, хто позбавлений можливості бачитися з дитиною під час судового розгляду та окремо проживає від малолітньої дитини. у такому випадку суд зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж протягом 2 робочих днів, розглянути заяву про забезпечення позову у справі про визначення місця проживання з одним з батьків.
Запропоновані зміни до Сімейного кодексу України полягають у тому, що буде передбачена можливість того з батьків, з яким за рішенням суду визначено місце проживання дитини, самостійно вирішувати питання тимчасового виїзду дитини за межі України на строк, що не перевищує один місяць, у випадку самочинної, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, зміни її місця проживання, у тому числі способом її викрадення, внаслідок чого судом постановлено рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.