На розгляд народним депутатам подано законопроєкт, метою якого є врегулювання питання зайнятості та офіційного працевлаштування домашніх працівників, забезпечення соціального захисту домашніх працівників, імплементація в національне законодавство положень Конвенції Міжнародної організації праці № 189 про домашніх працівників та зниження рівня незадекларованої праці.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Неповнолітні працівники: особливості залучення до роботи"
Проєктом акта № 5695 від 23.06.2021 передбачено доповнення КЗпП новою главою ХІ-А ,,Регулювання праці домашніх працівників”, що складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.
Так, визначається, що домашній працівник – фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем. Не допускається прийняття на роботу домашніми працівниками осіб, молодше 16 років. Домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового договору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства. Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно, але не більше 40 годин на місяць. Роботодавцем у такому випадку вважається фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства.
Законопроєктом передбачається можливість закріплення в трудовому договорі з домашнім працівником надання йому житла, вводиться гарантія щодо заборони роботодавцю самостійно проводити відрахування із заробітної плати в рахунок плати за користування таким житлом. Окремо передбачено законодавчу гарантію домашньому працівникові щодо необхідності забезпечення поваги до його честі, гідності та недоторканності особистого життя. При цьому роботодавцю надано гарантію щодо заборони для домашнього працівника розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відома домашньому працівнику і зв’язку з виконанням ним своїх трудових обов’язків та проживанням у домашньому господарстві.
Проєктом акта окремо врегульовано робочий час та час відпочинку домашніх працівників: передбачено альтернативні варіанти вибору системи обліку робочого часу, закріплено гарантії щодо використання праці домашніх працівників при надурочних роботах, передбачено гарантії домашніх працівників при залученні до чергування та при супроводженні членів домашнього господарства на їх відпочинку.
Законопроєктом передбачено введення додаткових підстав для припинення трудового договору з домашнім працівником, зокрема, введено розумну диференціацію для роботодавця і працівника про терміни попередження припинення трудового договору, передбачено випадки припинення трудового договору в разі смерті однієї із сторін трудових правовідносин, закріплено випадки надання можливості кожній стороні негайно розірвати трудовий договір у випадках, що завдали чи могли завдати їй певної шкоди.
Також законопроєктом передбачено введення обов’язку фізичної особи, яка використовує найману працю, на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю надавати інформацію щодо виконання іншими фізичними особами робіт, пов’язаних з обслуговуванням домашнього господарства.
Крім цього, проєктом акта пропонується звільнити роботодавців домашніх працівників від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та передбачити добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.