Бути нейтральним посередником між сторонами збройного конфлікту в забезпеченні гуманітарних коридорів або для доставки гуманітарної допомоги може не тільки Міжнародний комітет Червоного Хреста. Такі функції здатна брати на себе як держава-покровителька, так і неупереджена гуманітарна організація. Натомість виключно МКЧХ безпосередньо наділений статусом забезпечення положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оленівський злочин як масове вбивство українських військовополонених у виправній колонії в Оленівці, що на тимчасово окупованій території Донеччини, вкотре від початку великої війни актуалізував претензії українського суспільства до діяльності в Україні як Міжнародного комітету Червоного Хреста, так і до недостатньо активної позиції Організації Об’єднаних Націй.
«Вони взагалі нічого не роблять. Червоний Хрест досі не повідомив, скільки людей загинуло, скільки перебуває у донецьких лікарнях, на непідконтрольній території. Як вони будуть повертати загиблих хлопців – нам так само невідомо. Ми чекаємо відповіді від Червоного Хреста. Ми дуже обурені. Вони нам обіцяли, вони хлопцям обіцяли, що хлопці повернуться живими, але вони своїх зобов’язань не дотримали».
Це – фрагмент коментаря в ефірі Радіо Свобода Сандри Кротевич, члена Асоціації родин захисників «Азовсталі», сестри начальника штабу полку «Азов» Богдана Кротевича, який перебуває у російському полоні.
«Я за 72 дні від Червоного Хреста не почула, чи живий у мене брат і де він перебуває», – сказала жінка, додавши, що родичі полонених вимагатимуть відставки голови Міжнародного комітету Червоного Хреста.
За що іще критикують президента Маурера та команду МКЧХ в Україні?
Особисто до президента МКЧХ швейцарського дипломата Петера Маурера, який обіймає посаду третю 4-річну каденцію, чимало запитань від початку повномасштабного вторгнення. І якщо сама по собі його поїздка до Москви 24–25 березня відповідає компетенції Міжнародного комітету Червоного Хреста як нейтрального посередника, то тодішня занадто люб’язна фотосесія з міністром закордонних справ держави-агресорки обурила українців, адже почасти пом’якшила образ рф. При тому, що з перших днів міжнародного збройного конфлікту сусідня держава обвинувачується в серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, «хранителем» якого є МКЧХ.
Без реакції в березні залишилося й публічне звернення до керівництва Міжнародного комітету Червоного Хреста українських правників, правозахисників, представників громадськості. Його було оприлюднено в «Українській правді». МКЧХ закидали, що евакуацією з Київщини, а потім із Маріуполя займалась переважно українська сторона – Товариство Червоного Хреста, чиновники та волонтери.
Ба більше, на офіційному багатомовному інформаційному ресурсі гуманітарної організації і від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, і нині – через п’ять місяців – відсутня вказівка на міжнародний збройний характер конфлікту. Навіть в україномовній версії в розділі «Про нас» мовиться: «В Україні МКЧХ допомагає людям, які постраждали в результаті конфлікту». Кваліфікація «міжнародний» є принциповою, вона впливає не лише на застосування міжнародного гуманітарного права, в межах якого діє Міжнародний комітет Червоного Хреста, а й на оцінку характеру збройного конфлікту між двома державами (ст. 2 Женевських конвенцій).
Російська сторона поки не надає доступу до Оленівки представникам МКЧХ
Єдиною відповіддю гуманітарної організації за чотири дні після Оленівського злочину було у Твіттері «ми запросили доступ до контрольованого російськими військовими табору для військовополонених, але нам відмовили». «Це не роль або мандат МКЧХ щодо проведення публічних розслідувань ймовірних воєнних злочинів», – йдеться в заяві організації, яку цитує агенція Reuters.
1 серпня в ефірі національного телемарафону Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що росіяни досі не надали представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста доступу в Оленівку, а ООН взагалі не реагує на запити омбудсмена. «У нас є комунікація з МКЧХ. По ООН у нас гірша ситуація. Листи, запити я направляю. Я зробив це в перший день зразу після трагедії. Якогось сигналу, навіть неофіційного, я особисто не отримав. Можу це публічно підтвердити», – сказав він.
Міжнародний комітет Червоного Хреста та Організація Об’єднаних Націй виступали гарантами евакуації цивільного населення з маріупольського заводу «Азовсталь» на початку травня. Потім в середині травня сталося виведення захисників Маріуполя з території заблокованого підприємства, що тривалий час було оточено та знаходилося під ударами російських військ.
Так звана евакуація, як називала її українська влада, відбувалася також за посередництва ООН та МКЧХ. «Даний формат був обраний та затверджений захисниками Маріуполя, що брали участь в перемовинах», – нагадується в спільній заяві Служби безпеки, Збройних Сил, Головного управління розвідки та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Заяву було оприлюднено 29 липня – тільки-но стало відомо про масове вбивство українських військовополонених в Оленівці на тимчасово окупованій Донеччині.
Варто нагадати, що під час виведення з «Азовсталі» її оборонців команда Міжнародного комітету Червоного Хреста заявляла, що «працює над реєстрацією українських військових». Кожен полонений заповнював анкету, вказуючи свої особисті дані, такі як ім'я та дата народження, а також найближчого родича. Йшлося про те, що така інформація дасть змогу МКЧХ стежити за долею взятих у полон осіб та допомагати їм залишатися на зв'язку зі своїми сім'ями.
І наприкінці – кілька красномовних фактів:
● За понад два місяці перебування в полоні захисників Маріуполя стався лише один обмін військовополонених. 144 людини, серед них 95 оборонців «Азовсталі», повернулися до України 29 червня.
● Міжнародний комітет Червоного Хреста – численна міжнародна гуманітарна організація: лише в її женевській штаб-квартирі працюють майже 900 співробітників. Бюджет організації становить щонайменше 2,2 млрд швейцарських франків ($2,45 млрд – дані станом на 2020 рік, наведені на офіційному сайті МКЧХ).