Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% річних та скоригувати параметри операційного дизайну процентної політики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "НБУ: Оновлено методику оцінювання системно важливих платіжних систем"
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначається, що НБУ буде готовий ужити додаткових монетарних заходів у разі подальшого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань.
Інфляція на початку року очікувано продовжила зростати
У січні інфляція пришвидшилася до 12,9% у річному вимірі. За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. Пришвидшення споживчої інфляції зумовлювалося передусім дією тимчасових чинників. Такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу НБУ (Інфляційний звіт за січень 2025 року). Водночас посилювався вплив фундаментальних інфляційних чинників через подальше відображення в цінах підвищених витрат підприємств на енергоресурси та оплату праці, а також збереження досить жвавого споживчого попиту. Як наслідок, базова інфляція стрімко прискорювалася, випереджаючи прогнозні оцінки, передусім за компонентою "послуги".
Заходи НБУ сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5% на горизонті політики
В НБУ наголошують, що інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Водночас застосовані заходи НБУ з посилення монетарної політики обмежуватимуть фундаментальний ціновий тиск, а надходження нових урожаїв улітку загальмує зростання цін на продовольчі товари.
Завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції вона має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі та знизитися до однознакового рівня наприкінці року. На горизонті політики інфляція знизиться до цілі 5%.
Очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку
Міжнародна підтримка України зберігається. Країни G7 перерахували Україні перші транші допомоги в межах програми ERA Loans – кредиту, забезпеченого доходами від знерухомлених російських активів. Наприкінці лютого Україна також досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування з МВФ.
Ризики для достатності міжнародного фінансування залишаються збалансованими. Підтверджених на цей рік обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, так і підтримання належного рівня міжнародних резервів. Це дасть змогу НБУ й надалі забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку та контрольованість інфляційних і курсових очікувань.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни
Геополітична невизначеність збільшилася. Це посилює ризики, спричинені російською агресією, зокрема такі:
- виникнення додаткових бюджетних потреб передусім для підтримання обороноздатності;
- подальше пошкодження інфраструктури передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Крім того, посилилися ризики менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через подальшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.
В НБУ наголошують, що можуть реалізовуватися і позитивні сценарії. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної.
Крім того, для посилення привабливості заощаджень у гривні НБУ вносить зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики. Так, з 04 квітня 2025 року:
- спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами зросте на 1 в. п.;
- спред між обліковою ставкою та ставкою за кредитами овернайт теж зросте на 1 в. п.;
- розширяться можливості банків розміщувати кошти в тримісячних депозитних сертифікатах залежно від успішності нарощування протягом останніх 12 місяців портфеля гривневих депозитів населення зі строком більше трьох місяців (мультиплікатор підвищується з 3 до 3,5).
Такі зміни посилять ринкові стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні. Це сприятиме подальшому зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами, а відповідно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення. У результаті очікується зниження ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та міжнародних резервів.
НБУ буде готовий ужити додаткових заходів у разі подальшого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань
Стійкіший, ніж очікувалося, тиск з боку фундаментальних чинників та вищі проінфляційні ризики посилюють загрозу погіршення інфляційних очікувань і тривалішого закріплення інфляції на високих рівнях. Це відповідно підвищує імовірність переходу до циклу зниження облікової ставки пізніше, ніж передбачалося в січневому макропрогнозі. Крім того, у разі подальшого зростання проінфляційних ризиків НБУ не зволікатиме з додатковим посиленням процентної політики.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 17 березня 2025 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 17 квітня 2025 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.