«Нудно не буде, держава нам в цьому допоможе», - наголосив Президент АПУ Денис Бугай сьогодні, 03.10.2019 р., під час відкриття VIIІ Судового форуму, організованого АПУ. За його словами, АПУ безумовно підтримує намагання влади продовжити судову реформу, але потрібно звернути увагу на ті ризики, які несе в собі законопроект №1008. «Ми не можемо погодитися із запропонованою моделлю реформування Верховного Суду, адже цей законопроект несе загрозу суддівській незалежності», - сказав він.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Також пан Бугай висловив сподівання, що, розглядаючи цей законопроект, депутати приймуть до уваги листи та заяви (в тому числі від європейських політиків) та дадуть можливість правничій спільноті разом доопрацювати цей документ і продовжити судову реформу, що розпочалася чотири роки тому.
Анна Огренчук, голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер Юридичної групи LCF, пояснила, чому основна увага форуму в перший день стосувалася не стільки аналізу сучасного стану речей, а визначенню бажаного вектору розвитку судової системи. За її словами, ключовим питанням є питання взаємодії судової, виконавчої і законодавчої гілок влади, адже лише ефективна взаємодія трьох гілок влади дасть результат у вигляді інвестиційної привабливості держави. «Якщо ми говоримо про те, що інвестиційний клімат не покращується через судову владу, то це теж саме, що говорити, що потяг спізнюється, бо 5-й вагон їде повільно», - наголосила вона.
Натомість Андрій Овсієнко, Голова Вищої ради правосуддя, зазначив, що успіх будь-якої реформи вимірюється певними критеріями. Для судової реформи - це ефективність розгляду справ судами, що включає оперативність розгляду, доступу до правосуддя, єдність судової практики. Іншим вагомим критерієм пан Овсієнко назвав незалежність суддів та суду як державної інституції.
У цьому напрямі з ключовою доповіддю на тему: «Судова влада як складова державного управління в умовах демократії» виступили Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду, та Террі Андерсон, професор Public Administration, Troy University, USA. За словами пані Кібенко, колись система стримувань і противаг мала досить теоретичне значення, але події і в Україні, і в усьому світі свідчать про важливість цієї системи. Судова гілка влади традиційно вважається найслабкішою гілкою, але завдяки США почалося відновлення її незалежності і ролі в державному управлінні.
Прикладом впливу на судову систему, пані Кібенко назвала ситуацію, коли, не дивлячись на те, що вся правнича спільнота спільно з ВС негативно сприйняла проект реформування системи правосуддя, парламентаріям нічого не заважає цей проект все-таки прийняти. «Де ця межа між правом законодавця покращити судову владу і правом проводити судову реформу, щоб зробити суддів залежним від політичної сили?», - запитала вона.
У контексті тріади гілок влади пані Андерсон звернула увагу на роль судової влади. За її словами, судді мають бути неупередженими і незалежними, інакше не можна буде подолати корупцію. «Це основний принцип, але є чимало випадків, коли політики намагаються диктувати суддям свої умови і нав’язують корумповані практики», - наголосила вона.
Виходом із ситуації, коли політики намагаються призначати своїх суддів або тиснути на тих, які їм не «сприяють», є створення суддівських рад, які не будуть залежати від політичної волі і зможуть самостійно проводити свої дисциплінарні процеси. Тоді судді будуть розуміти, що вони підзвітні не перед політиками, а перед колегами, і лише останні можуть визначити, чи правильно було прийняте рішення, чи ні.
Перша сесія форуму продовжувала вже підняту тему співпраці і взаємодії різних гілок влади. Проведене серед учасників форуму опитування показало, що переважна більшість вважає, що існує певна хаотична взаємодія між різними гілками влади.
Довидас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice», запропонував визначити спільний знаменник для всіх гілок влади, а саме покращення правил поведінки у суспільстві. На його думку, створення правил у демократичному суспільстві є певним циклом, який починається з суспільства, яке формує певні посили; Парламент ці посили перетворює у закони; виконавча влада через свою практику ці правила певним чином доповнює, а в судах виявляються проблеми і неспівпадіння соціальних посилів із тим, що вийшло в результаті.
Водночас він звернув увагу на те, що сам розподіл на три гілки влади ідеологічно дещо застарів. «Звісно, існує певний розподіл влади, але не в тому сенсі, що вони працюють окремо, а в тому, що кожен з них робить свій внесок заради досягнення спільних цілей», - зазначив пан Віткаускас.
Натомість Іван Крулько, перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань бюджету, зробив акцент на проблемах, пов’язанихі з необхідністю забезпечення сталості законодавства. «Судова влада ще не переварила стару судудову реформу, як вже планується нова. Потрібно подивитися, як спрацювала стара реформа, проаналізувати її результати, а на це потрібен певний час», - розповів він.
Болючий для всіх законопроект №1008 в цьому контексті прокоментував Олег Макаров, народний депутат ВРУ, секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. «За чотири тижні робити ВРУ вже можна зробити певні висновки, як виглядає співпраця гілок влади і які ризики несуть ініціативи, які не погоджували із основними стейкхолдерами», - сказав він. Так, законопроектом №1008 передбачається:
- зменшення кількості суддів ВС з 200 до 100;
- у тих 100 суддів, що залишаться, зменшиться розмір заробітної плати на 30%;
- ліквідується ВККС як орган, який складається із 16-и членів, частину з яких призначає з’їзд суддів, частину - з’їзд адвокатів і з’їзд учбових закладів. Натомість ВККС буде складатися не з суддів, а з людей, яких будуть обирати за конкурсом.
Друга сесія стосувалася теми підвищення репутації суддів. Ілля Черногоренко, керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», представив результати дослідження РЄ з центром Разумкова рівня довіри до суду, зробивши висновок, що левова частина сприйняття роботи суду у людей, які ніколи не були в суді, формується на основі того, що вони читають і бачать у ЗМІ (55%).
Натомість 72% людей, які зверталися до суду, вважають, що рішення по їх справі було справедливим. Відтак постає питання: як боротися з інформацією, яка шкодить репутації судової влади і не відповідає дійсності?
Вирішення цієї проблеми експерти бачать у роботі зі ЗМІ, створенні сторінок судів у соціальних мережах, проведенні освітніх заходів. Проте Олександр Мартиненко, генеральний директор інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», наголосив, що, якщо говорити про соціальні мережі, то тут важливо розуміти, де знаходиться цільова аудиторія, яка читає інформацію про судові рішення. «Ніхто в інстаграм не шукає судові рішення, і це логічно», - зазначив він.
Разом з цим, пан Мартиненко наголосив на тому, що проблема існує і в самих судових рішеннях, які часто є незрозумілими для суспільства і журналістів зокрема. «Пишіть судові рішення так, щоб їх сенс можна було викласти у трьох реченнях. Якщо так не виходить, то, мабуть, із цим рішенням щось не так», - наголосив пан Мартиненко. За його словами, на сприйняття суспільством суддів впливають і самі судді, адже, якщо б вони демонстрували свою нульову толерантність до корупції, населення довіряло б їм значно більше.
Іноземний погляд на цю ситуацію висловив Пітер Дікінсон, видавець та головний редактор видання «Business Ukrainе». «Я думаю, що однією з особливостей в українському суспільстві (і в ЗМІ зокрема) є тяга до підкреслення негативу. Тобто суспільство зосереджується на негативних аспектах, не помічаючи позитивні. Це в тому числі впливає і на ставлення до судової системи. Водночас до західних ЗМІ доходять лише найбільш кричущі випадки, наприклад, коли були намагання «рейдернути» SkyUp через позов жінки, яка послугами цієї компанії навіть не користувалася. Звісно, такі новини справляють негативне враження на інвесторів» - сказав він.