Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 Кодексу законів про працю і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Таким чином, граничні строки виплати зарплати — не пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця та не пізніше сьомого числа наступного місяця — за другу половину.
Про це роз'яснює Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою, і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника). Тобто розмір авансу повинен становити не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у строки, встановлені для виплати заробітної плати, за підсумками місяця.
Кодексом визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати зарплати. Водночас роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень).
Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.
Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність і строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі ст. 97 Кодексу власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.
Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
Якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець зобов’язаний розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум і здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.
Якщо заробітна плата на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникові, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.
Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, що належить працівникові за поточний місяць, оскільки вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникам втрати частини заробітної плати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
За порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більш ніж за місяць і виплату їх не в повному обсязі, ст. 265 Кодексу встановлено штрафи у трикратному розмірі мінімальної зарплати, визначеної законом на момент виявлення порушення.
Штрафи за порушення законодавства про працю накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.