2 червня в Києві відбувся I Національний форум на тему: «Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики військового часу», який організували Національна асоціація арбітражних керуючих України та Проєкт ЄС «Право-Justice». Захід проводився для представників бізнесу та юридичної спільноти з метою популяризації процедур банкрутства для допомоги бізнесу в питаннях відновлення платоспроможності, обговорення гострих питань та підтримки економічного фронту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку форуму з вітальним словом виступили голова НААКУ Олександр Бондарчук та міністр юстиції України Денис Малюська. Пан Бондарчук зазначив, що для НААКУ це велика історична подія, оскільки це перший захід такого формату та масштабу. Він зазначив, що арбітражні керуючі відіграють важливу роль в Україні, а в лавах ЗСУ, Нацгвардії та Державної прикордонної служби зараз проходять службу понад 30 арбітражних керуючих.
Денис Малюська сказав, що поточне законодавство України та практика застосування не завжди відповідають сучасним потребам підприємств: «Але те, що перед нами величезний виклик, і те, що нам давно потрібно було б імплементувати механізми, які є розвинутими на заході, щодо виведення підприємств зі стану неплатоспроможності – це точно».
За його словами, попит на це в ринку величезний, зокрема зі сторони держави. «Війна довела чимало навіть гарних бізнес до ситуації вкрай критичної, де втрачені активи, ланцюжки постачання, клієнти, ринку збуту. І все це потребує величезних інвестицій у реструктуризацію, в тому числі з тим, щоб якось впоратися з кредиторами», – зазначив Денис Малюська.
Міністр заявив, держава часто неадекватно реагує в цьому питанні у вигляді різних мораторіїв: «Заморозити проблему, зробити її ще більшою, насправді неправильно втручаючись в економічні відносини. Єдиним, напевно, правильним шляхом було б застосування процедури неплатоспроможності».
Серед інших викликів для держави, сказав він, – це виклики, пов’язані з євроінтеграцією, а також боротьба з корупцією.
Гармонізація законодавства та зміни
Перша сесія заходу стосувалася державного регулювання та підтримки України в умовах воєнного стану. Її модератором був голова НААКУ Олександр Бондарчук. Учасники, зокрема, обговорили питання гармонізації законодавства про неплатоспроможність із законодавством ЄС, законодавчі зміни воєнного часу у сфері банкрутства, регуляторної діяльності Міністерства юстиції України в умовах повномасштабної війни тощо.
Народний депутат України Олексій Мовчан розповів про долю та перспективи прийняття законопроєкту №7442 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Зокрема, він заявив, що у Верховній Раді тісно співпрацюють у цих питаннях із НААКУ: «За що я люблю питання щодо банкрутства – за те, що тут досить сильно кристалізовані стейкхолдери… чітка та зрозуміла їхня позиція. Вони якісно артикулюють свої позиції. Це дуже хороша робота і стейкхолдерів, і якість для ухвалення рішень. У тебе немає жодних неоднозначних думок».
Також слово взяв народний депутат України Тарас Тарасенко, який наголосив на важливості зростання нових арбітражних керуючих в Україні, які по-новому мають дивитися на процедури банкрутства.
Крім того, він зазначив, що в питанні євроінтеграції України потрібно звернути увагу на те, що більшість підприємств, які наразі зруйновані, подаються на банкрутство, а в справах є мільярдні кредиторські вимоги: «Я поки що не почув позиції, шо нам потрібно фіксувати компенсації. Тобто ми повинні враховувати, що зафіксована ухвалами суду в реєстрі вимог кредиторів… Вони потім можуть бути доказами для компенсації від рф. Це важливо, бо на сьогодні формуються міжнародні реєстри, а одне з важливих завдань арбітражних керуючих – якісно сформувати в цьому випадку саме пакет кредиторських вимог».
За його словами, компенсація може буде отримана через 5 чи 10 років, але кредитори повинні мати шанс на отримання такої компенсації.
Директор Департаменту з питань банкрутства Владислав Філатов повідомив, що має надію, що електронний кабінет арбітражного керуючого запрацює вже восени цього року: «Ми вже тестуємо автоматизовану систему, фахівці Міністерства юстиції опрацьовують, є технічні моменти. Пошук, як це можна виправити, якраз на програмному рівні. Доволі складна робота, тому що програмістам важко пояснити, як і що працює».
Головний національний експерт, компонент Захист прав власності та виконання Проєкту ЄС «Право-Justice» Олег Михалюк, зокрема, розповів про директиву ЄС 2019/1023, а також основні принципи ЄБРР щодо ефективної системи врегулювання неплатоспроможності:
- законодавство країни про неплатоспроможність має відповідати потребам основних учасників ринку, включаючи мікро-, малі та середні підприємства;
- ефективне законодавство про неплатоспроможність має передбачати як ліквідацію, так і реорганізацію, а також дозволяти перехід між цими двома видами процедур;
- правова система країни повинна підтримувати консенсусну фінансову реструктуризацію бізнесу поза офіційною процедурою банкрутства.
Також на заході виступили міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», арбітражний керуючий, адвокат (Німеччина) Арне Енгельс та заступник директора інституту з питань банкрутства, реструктуризації та досліджень неплатоспроможності Бартош Сєраковський.
За словами пана Енгельса, в проєкті намагають знайти кошти для того, щоб підтримувати фонди, які створюють в Україні. Крім того, він зазначив, що добре обізнаний у ситуації щодо тих чи інших законопроєктів в Україні, а також у питанні мораторіїв, запропонувавши раніше певні рішення. Проте ситуація змінилася, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Бізнес в умовах війни
Далі відбулася друга сесія на тему: «Бізнес в умовах війни: збереження, відновлення, відповідальність». Модераторкою сесії була членкиня Ради арбітражних керуючих України Наталія Тищенко. Учасники розглянули питання спільних умов виживання під час війни, практичні кейси представників різних галузей, досудової санації як відповідального вибору, відшкодування збитків, спричинених війною тощо.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков розповів про ситуацію із «зеленою» електроенергією в Україні, зазначивши, зокрема, що багато із захоплених російськими окупантами вітроелектространцій були просто зупинені. Він зазначив, що компанії в цій сфері несуть значні збитки й насправді важко оцінити наслідки війни. Тому, на його думку, важливо прописати чітку процедуру фіксації збитків, щоб у подальшому повернути кошти.
Також він наголосив на викликах галузі 2022-2023:
- забезпечення повноти розрахунків за вироблену електроенергію;
- забезпечення відбудови та відновлення пошкоджених об’єктів без зменшення встановленого «зеленого» тарифу;
- забезпечення «зеленого тарифу» для проєктів, що добудовані під час війни.
Також викликом є забезпечення подальшого розвитку галузі:
- продовження строку дії технічних умов на приєднання до електромереж для проєктів, що мали укладені договори про приєднання станом на 24.02.2022;
- розвиток конкурентного та прозорого ринку електроенергії;
- розвиток механізму гарантій походження електроенергії.
Член Ради арбітражних керуючих України Олена Волянська зазначила, що на сьогодні швидких і зрозумілих механізмів отримати кошти за збитки, спричинені війною, немає. Вона заявила, що в збитках, завданих державі (прямі збитки – 13 млрд дол., непрямі втрати – 33 млрд дол., сума на відновлення – 25 млрд дол.), безпосередньо є частина збитків кожного українця.
Вона наголосила на трьох проблемах у цьому питанні: відсутність юридичних процедур, суверенний імунітет рф (кожна держава має імунітет перед позовами громадян інших держав, а без її згоди вона не може бути залучена до розв’язання спорів), а також відсутність механізмів стягнення на підсанкційні активи.
Окрема пані Волянська поділилася інструкцією щодо порядку фіксації та документування фактів знищення/пошкодження активів та оцінки збитків, завданих підприємству-боржнику внаслідок збройної агресії російської федерації.
Заступник голови правління АТ «Ощадбанк», відповідальний за роботу з NPL, Арсен Мілютін, зокрема, розповів, що в банку була створена комісія щодо фіксації збитків: «Фіксується факт, причинно-наслідковий зв’язок, бо іноді щось вкрали, а виявляється, що це зробили не росіяни. Це для юристів і суду важлива річ. Напрацювали багато, прямі втрати умовно помірні. Значними є втрати у вигляді резервів, тобто клієнти втратили активи».
Суддя Верховного Суду Сергій Жуков розповів про особливості солідарної та субсидіарної відповідальності. За його словами, сутність солідарної відповідальності полягає в залученні керівника боржника (органів управління боржника) – юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов’язку з виконання грошових зобов’язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які були необізнані з його вини про стан неплатоспроможності боржника.
Водночас суб’єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника (органи управління боржника), в тому числі колишній керівник.
Також пан Жуков зазначив, що суб’єктами субсидіарної відповідальності (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) за доведення до банкрутства є засновники (учасники, акціонери), керівники боржником, а також інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу інакше визначати його дії.
Керуюча партнерка Elite Consult Group, арбітражна керуюча, адвокатка, співголова Комітету Асоціації адвокатів України з господарського права та процесу Діана Козловська наголосила на проблемі банкрутства забудовників. За її словами, суддя Верховного Суду Тетяна Дробот виділила наступні шляхи залучення інвестицій у будівництво:
- укладення попереднього договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна;
- укладення договору купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомого майна;
- укладення інвестиційного договору;
- участь у кооперативі (наприклад, житловому);
- інвестування через фонди фінансування будівництва або фонди операцій із нерухомістю, або інститути спільного інвестування, або із застосуванням емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється передаванням об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва;
- укладення договору пайової участі;
- укладення договору купівлі-продажу деривативу.
Директор Департаменту з правових питань ДК «Укроборонпром» Даніїл Федорчук розповів про особливості діяльності підприємств УОП під час воєнного стану. За його словами, основним завданням ДК є безперебійне забезпечення сил безпеки і оборони озброєнням та військовою технікою. Водночас «Укроборонпром» продовжує роботи в будь-яких умовах: підприємства є постійними цілями ракетно-бомбових ударів, а частину з них критично пошкоджено або захоплено.
Також він розповів, що практично єдиним замовником ДК є держава (90% – це Міністерство оборони/ЗСУ), а перебування у процедурі банкрутства не є перешкодою для укладення державного контракту, експорт майже відсутній.
Водночас, за словами директора Департаменту, реформа «Укроборонпрому» триває (на підставі Закону №1630):
- 28 державних підприємств уже перетворено на ТОВ;
- концерн перетворюється на акціонерне товариство.
Серед очікувань ДК:
1) можливість введення підприємств УОП у процедуру санації (керуючий санацією – керівник підприємства; мета: обов’язкове збереження профільної діяльності; погашення боргів – із доходів від операційної діяльності тощо);
2) списання безнадійних боргів минулого;
3) залишення мораторію на примусову реалізацію основних фондів стратегічних оборонних підприємств.
Також на заході виступив суддя Центрального апеляційного господарського суду Ігор Вечірко, на думку якого важливим є створення законодавства, яке б сприяло розвитку бізнесу, а також директорка з юридичних і земельних питань групи компаній «Аграрні системні технології» Лілія Тімакіна, яка зазначила, що найбільший виклик, з яким стикнувся бізнес після початку повномасштабного вторгнення, – це незупинення діяльності українських підприємств, а також збереження платоспроможності боржника, який є.
Виклики війни
Третя сесія стосувалася викликів війни: функціонування банківського сектору, мораторії, санкції та націоналізація, модераторкою якої була членкиня Ради арбітражних керуючих України Олена Волянська. У фокусі дискусії були проблемні питання банківського сектору під час війни, мораторії, санкції та націоналізація майна тощо.
Суддя Вищого антикорупційного суду Євген Крук розповів, що наразі в Україні зароджується нове санкційне законодавство: «Якщо ВАКС розглядає вже три категорії справ, то зараз ще й КАСУ розглядаємо санкції. Тобто здавали іспит по кримінальному праву, а зараз здійснюємо судочинство по трьох галузях».
Крім цього, голова Ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова навела статистику щодо непрацюючих кредитів: «За останній місяць вона зросла на 0,5%. Станом на 1 травня частка непрацюючих кредитів становить 39,3%. До повномасштабного вторгнення вона в нас знизилася і була 27-28%, але ми пам’ятаємо часи, коли вона була й 60%».
За її словами, загальний обсяг кредитного портфеля в Україні зменшився на 11,1 млрд грн, що означає, що питання неповернення боргів болюче, актуальне й потребує негайного розв’язання: «Те, що банківська система працює, фінансова стабільність у країні існує й завдяки НБУ та злагодженій роботі банків – це супер, але нам потрібно розуміти, що та як ми будемо робити в майбутньому».
Суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова, серед іншого, розповіла про види санкцій, що є актуальними для процедури банкрутства:
- блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
- стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особа, до яких застосовано санкції згідно із Законом;
- заборона на набуття у власність земельних ділянок.
Також вона наголосила на запитаннях, що виникають під час здійснення провадження у справі про банкрутство:
1. Чи повинен суд або арбітражний керуючий перевірити самостійно чи за заявою інших учасників провадження кредитора, на предмет пов’язаності з рф чи наявність інших підстав для застосування санкцій?
2. Відкриття провадження за заявою такого кредитора?
3. Право на визнання грошових вимог такого кредитора?
4. Процесуальні наслідки для суду та арбітражного керуючого щодо вже визнаних раніше грошових вимог та права на забезпечення такого кредитора?
5. Повноваження кредитора в органах управління боржником та реалізація кредитором інших прав процедурі (оскарження правочинів боржника тощо)?
6. Як здійснити розподіл коштів та задоволення вимог такого кредитора?
7. Чи потрібно перевіряти потенційного покупця - учасника аукціону з продажу майна банкрута?
8. Якщо відомості до справи щодо «особливостей» кредитора чи боржника подав не учасник справи про банкрутство?
9. Якщо кінцевий бенефіціар має подвійне громадянство, в тому числі рф?
10. Якщо кінцевий бенефіціар є іноземною ЮО, але фінансується з коштів рф, чи пов’язаних з нею осіб?
Крім цього, на заході виступили суддя Верховного Суду Олег Васьковський, який розповів про вплив на процедури банкрутства та необхідність вдосконалення регулювання (мораторій, санкції та націоналізація майна), навівши цікаві постанови судів, та директор Департаменту з питань банкрутства Владислав Філатов.
Процедура банкрутства
На четвертій сесії учасники заходу поговорили на тему: «Судові процедури банкрутства в умовах воєнного часу. Актуальна судова практика». ЇЇ модератором був член Ради арбітражних керуючих України Євген Іваненко.
У фокусі дискусії були функціонування судової системи під час війни, електронний суд та дистанційне правосуддя, банкрутство і війна: актуальні питання судової практики у процедурах банкрутства, банкрутство у виконавчому провадженні, банкрутство фізичних осіб під час війни тощо.
Суддя Верховного Суду Олександр Банасько навів актуальну судову практику ВС у справах про банкрутство, зокрема щодо авансування винагороди арбітражному керуючому, розгляду скарг на органи ДВС поза межами/в межах справи про банкрутство, розгляду заяв різних ініціювальних кредиторів, які надійшли до різних господарських судів тощо.
Голова Асоціації приватних виконавців України Віталій Чепурний розповів про загальні показники роботи системи примусового виконання рішень у 2022 році. За його словами, 2 760 444 документів було на залишку з 2021 року; пред’явлено за період війни до виконання документів – 2 709 725 документів, а 26 545 документів – це ті, виконання яких ускладнено внаслідок дії мораторіїв.
Також пан Чепурний опублікував загальні показники роботи системи у грошовому еквіваленті:
Крім цього, голова АПВУ поділився показниками виконання під час воєнного стану:
Професор, експерт із питань оцінки фінансових ризиків, банкрутства та санації підприємства КНЕУ Олег Терещенко розповів про реформування підходів до аналізу фінансового стану підприємств у процедурі банкрутства. Він зазначив, що є традиційний та інтегральний підходи.
Зокрема, традиційний полягає в застосуванні стандартних аналітичних прийомів: горизонтальний та вертикальний аналіз, трендовий аналіз, розрахунок певної кількості відносних показників, порівняльний аналіз. Підхід закладено в чинні Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій із приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (наказ №14).
Водночас інтегральний підхід передбачає використання економетричних моделей для розрахунку узагальненого показника фінансового стану з присвоєнням рейтингового класу та оцінкою ймовірності дефолту боржника.
Також на заході виступили член Ради арбітражних керуючих України Оксана Гонта, яка розповіла, як повномасштабне вторгнення вплинула на професію, а також арбітражна керуюча Юлія Карауш, яка наголосила на проблемах, які виникають щодо підприємств, які розташовані на окупованих територіях.
Окремо на заході було проведено лотерею та благодійний збір на допомогу одному з українських військових підрозділів. Серед лотів були:
- тубус (картридж) для 155 мм зарядів для американської гаубиці «777» (був куплений за 25 000 грн);
- тубус (картридж) для міни на 120 мм міномету з розписом «Біологічна зброя України» (художниця – Світлана Теренчук; був куплений за 32 000 грн);
- тубус (картридж) від M72 LAW (M72 Light AntiTank Weapon) – американської реактивної протитанкової гранати з розписом «Воїн світла», який присвячений героям України (був куплений за 35 000 грн);
- книга «Велика президентка маленької країни» з особистим підписом президентки Литви (2009-2019 рр.) Далі Грибаускайте (була куплена за 18 000 грн);
- книга «Незламні» з автографом авторки Вікторії Покатіс (була куплена за 23 000 грн);
- річний доступ до рішення «Юрист Професійний» від українського розробника інформаційно-аналітичних продуктів LigaZakon (був куплений за 24 000 грн).