До ВР подано проект закону №8396 «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди». Його автори пропонують вдосконалити інститут моральної шкоди, щоб суди мали певні орієнтири під час ухвалення рішень. Зокрема, проект визначає перелік випадків, у разі настання яких особа може претендувати на компенсацію моральної шкоди. Водночас міститься застереження, що ці правила не стосуватимуться поширення недостовірної інформації у ЗМІ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Передбачається, що визначенням розміру моральної шкоди зможуть займатися лише особи, які отримали відповідне кваліфікаційне свідоцтво, або суб’єкт господарювання, у штаті якого значитиметься бодай один такий фахівець. Всі експерти з моральної шкоди будуть вноситися до спеціального реєстру.
Проект передбачає створення професійного об’єднання таких фахівців, що контролюватиме діяльність своїх членів на засадах самоврядності. Однак видавати та позбавляти свідоцтв буде Мін'юст. Проект не визначає ні нижньої, ні верхньої межі моральної шкоди. Можливо, ці цифри з’являться в методиці визначення розміру моральної шкоди, яку доручать затвердити Уряду.
Читайте також: "14 липня відбудеться з'їзд аудиторів України".
Коментарі:
Віктор Дубовик, юрист ЮК «ВОЛХВ»
«Сучасні правові принципи будуються на захисті прав і свобод людини. Людина визнається найвищою цінністю, а завданням держави є захист її законних прав та охоронюваних законом інтересів. Україна також не залишається осторонь світових процесів та намагається будувати власну правову систему у взаємозв’язку з іншими.
В багатьох країнах світу інститут компенсації моральної шкоди давно є дієвим механізмом як превентивного захисту законних інтересів, так і компенсаційного відшкодування за фактом завданої шкоди. Таким чином, подання законопроекту №8396 є логічним та послідовним кроком законодавців на шляху гармонізації української правової системи.
Однією з новел цього законопроекту є встановлення особи, яка матиме право на визначення розміру моральної шкоди. Такими спеціалістами зможуть стати громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які здобули вищу освіту за спеціальністю «Право», «Економіка», «Психологія», «Соціологія» чи «Соціаьна робота», мають стаж професійної діяльності за відповідною спеціальністю не менше ніж 2 роки, а також склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво відповідно до вимог Закону. Такі спеціалісти зможуть утворювати самоврядні організації, які матимуть статус громадських об’єднань.
Методику щодо визначення розміру моральної шкоди запропоновано затверджувати Кабінету Міністрів України. Методика буде обов’язковою для спеціалістів з визначення розміру моральної шкоди, судових експертів, а також суддів, які використовуватимуть її відповідно до закону. Розмір моральної шкоди буде оформлюватися у вигляді висновку про визначення розміру моральної шкоди. Спеціалісти з визначення моральної шкоди нестимуть відповідальність за недостовірність чи необ'єктивність визначення розміру моральної шкоди.
Водночас дуже дивним виглядає положення законопроекту №8396 про скасування максимальної ставки судового збору, який становить 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою. Як це пов’язано з компенсацією моральної шкоди – достеменно невідомо, як і невідомо те, що законодавець мав на увазі, вносячи такі зміни непрофільним законопроектом».
Євгеній Столярчук, старший юрист Gryphon Group
«Сьогодні, як ніколи, необхідне нормативне врегулювання багаторічної проблеми визначення моральної шкоди, методики її обчислення, обсягів та достатності. Це пояснюється низкою чинників: застарілим законодавством, що фрагментарно регулювало деякі аспекти відшкодування моральної шкоди; відсутністю чітких критеріїв та принципів, якими могли б керуватися експерти у процесі визначення розміру моральної шкоди; суперечлива судова практика, де у справах з одними й тими ж обставинами приймаються кардинально різні судові рішення щодо розміру відшкодування моральної шкоди; підвищення значення ділової репутації компанії та розуміння необхідності її дієвого захисту.
Автори проекту Закону №8396 «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди» (далі – Проект) поставили перед собою достатньо амбітні цілі, однак їх практична реалізація може мати низку проблем, а безпосередньо Проект (у разі його прийняття у теперішній редакції) – внести певні правові колізії до наразі чинного законодавства України.
Зокрема, Проектом передбачається, що за результатами визначення роміру моральної шкоди складається висновок про визначення розміру моральної шкоди у письмовій формі. Відповідно до концепції авторів Проекту, саме цей документ повинен оцінюватися судом як доказ, наприклад, заявленого у позові розміру відшкодування моральної шкоди.
Водночас у ст. 23 Цивільного кодексу України, яка є чинною матеріально-правовою нормою, що регулює питання відшкодування моральної шкоди, залишено право суду визначати її розмір не лише на підставі висновку, але й враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації. Такий підхід може призвести до того, що в судовій практиці нічого не зміниться, а судові рішення все одно будуть прийматися на підставі суб’єктивної оцінки судді, який самостійно (враховуючи не лише результати висновку) зможе вирішувати, який розмір моральної шкоди підлягатиме відшкодуванню.
Іншим відкритим питанням Проекту є відсутність регулювання щодо визначення розміру моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Така підстава взагалі відсутня в переліку випадків визначення розміру моральної шкоди, що міститься у ст. 3 Проекту. Така ситуація може призвести до того, що потерпілі, яким завдано моральної шкоди кримінальним правопорушенням, будуть позбавлені можливості визначати розмір її відшкодування, подавати та обґрунтовувати відповідні цивільні позови в межах кримінального провадження».