Уряд схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану». Він передбачає розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі. Це має сприяти зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Бажання засудженого воювати за Україну не єдина підстава для умовно дострокового звільнення, - суд"
Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.
Для забезпечення змiни карального підходу на реабілітаційний та виконання вимог міжнародних документів, проєктом Закону пропонується змінити існуючий перелік видів покарань. Так, покарання у виді обмеження волi замінюється на новий вид покарання у виді пробаційного нагляду. Пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, що спрямовані на його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, без ізоляції його від суспільства на строк від одного до п'яти років. Як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до трьох років. При цьому у разі призначення пробаційного нагляду як додаткового до покарання у виглядi штрафу, його строк не може перевищувати одного року.
Крім того, суд може зобов’язати особу, засуджену до покарання у виді пробаційного нагляду, носити засіб електронного контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою.
В Міністерстві наголошують, що на сьогодні суттєвим фактором, який сприяє високому показнику осіб, узятих під варту, є значне застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Як наслідок, українські слідчі ізолятори – переповнені, що регулярно констатує Європейський суд з прав людини. Саме тому законопроєктом пропонується запровадити норми, що зроблять заставу більш доступною, як дієву альтернативу триманню під вартою. Так, передбачається, що з урахуванням майнового стану підозрюваного чи обвинуваченого, який суттєво ускладнює внесення застави, слідчий суддя, суд може розстрочити внесення застави протягом одного року. Перший внесок частини застави у розмірі не менше десяти відсотків від визначеної суми вноситься не пізніше десяти робочих днів з дня обрання запобіжного заходу.