З 19 червня по 21 липня 2021 року в Україні проводилось соціологічне опитування «Готовність землевласників та землекористувачів до впровадження земельної реформи». Усього було опитано 1 тис. осіб, які мають у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ОАСК відкрив провадження щодо конкурсу на посаду держексперта Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту"
Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.
У результаті, більше половини опитаних українців вважають, що зможуть захистити свої права як власника землі чи землекористувача, якщо вони будуть порушені. Понад половині респондентів потрібна інформація про останні зміни у земельному законодавстві. При цьому у ТОП-3 найзручніших каналів комунікації – інтернет, національні телеканали та соцмережі.
«Ми побачили, що більшість людей, які брали участь у цьому опитуванні, потребують правової інформації, у тому числі – із земельних питань. Система безоплатної правової допомоги, яка відтепер регулярно може проводити соціологічні дослідження, здатна покривати цей правопросвітницький запит. Ми розповідаємо про права людей у сфері земельних відносин, застосовуємо всі методи, починаючи від безпосереднього спілкування і закінчуючи застосуванням діджитал-технологій», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.
Опитування проводилось методом телефонного інтерв’ю. Телефонні номери були відібрані з клієнтської бази системи безоплатної правової допомоги з тих, хто вперше звернувся до системи БПД у 2020–2021 роках із питань, пов’язаних із землею. Опитування проводилось Координаційним центром з надання правової допомоги за сприяння проєкту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», що впроваджується Світовим банком та фінансується Євросоюзом.
«Під час опитування інтерв'юери стикались із певним небажанням респондентів обговорювати питання, що стосуються володіння, користування та продажу-купівлі земель сільськогосподарського призначення. Це свідчить про поширеність побоювань щодо наслідків відкриття ринку землі та ризиків постраждати від неправомірних дій у цій царині», – розповіла соціологиня, аспірантка кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» Марина Шпікер.
Про наміри купувати та продавати землю
З 1 липня 2021 року вступив у силу закон щодо відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Відтак, фізичні особи – громадяни України отримали право купувати землю та продавати її.
За даними опитування, лише 19% респондентів збираються продавати, купувати землю або робити й те, й інше. Дещо більше зацікавлених у купівлі землі орендарів та тих, хто обробляє понад 11 га землі. Цікаво, що серед мешканців обласних центрів потенційних покупців вдвічі більше, ніж серед сільських жителів.
Запитання «Скільки, на вашу думку, буде коштувати 1 гектар після відкриття ринку?» виявилося занадто складним для 39% усіх опитаних – вони не змогли відповісти на нього.
«Опитування продемонструвало, що брак знань та потреба в інформації навіть більша, ніж очікувалося. Наприклад, 19% респондентів, які відповіли, що хочуть або купити (7%), або продати (12%) землю, були навіть менш поінформовані, ніж інші опитані. Зміна цього становища є негайним пріоритетом для забезпечення позитивних результатів земельної реформи. Інший приклад - лише 29% опитаних знають, що уряд надає фінансову підтримку фермерам для розширення виробництва, і лише 6% змогли назвати конкретну програму підтримки. Відтак, ті, хто не знають, просто втрачають таку можливість», – сказав провідний економіст Світового банку Клаус Дейнінгер.
Розібратися в тонкощах земельного законодавства
Перевірка знань респондентів щодо земельного законодавства показала, що їхній рівень правової обізнаності з земельних питань можна оцінити як посередній. На 14 запитань про оформлення документів на землю, оренди, продажу тощо 23% опитаних дали до 5 правильних відповідей, 55% – 6-9 правильних відповідей, а 22% – 10 та більше.
«Ці результати опитування свідчать про потребу в інформуванні та правопросвітництві, особливо через ті канали комунікації, які популярні серед певних категорій населення. Наприклад, для старших вікових груп – це національні та місцеві телеканали, преса та радіо», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Серед респондентів дещо вищий рівень обізнаності з питань оформлення документів на землю, а нижчий – з питань оренди та продажу землі.
«Результати дослідження надають державним установам та політикам багато вхідних даних для підвищення ефективності комунікації земельної реформи. Опитування необхідно буде провести повторно, аби дізнатися чи покращився рівень обізнаності, та визначити найефективніші інструменти для досягнення цього», – наголосив Клаус Дейнінгер.
Потреба в інформації та канали комунікації
Інформація про останні зміни у земельному законодавстві наразі потрібна 53% опитаних. Майже всі запропоновані категорії запитань однаково цікавлять респондентів: набуття та відчуження земельні ділянки (33%), приватизація та оренда (28%), оформлення документів на землю (27%).
«Те, що людей найбільше цікавлять саме ці питання у земельній сфері, підтверджується кількістю переглядів консультацій на цю тему у нашій правничій Вікіпедії «WikiLegalAid», – розповів Олександр Баранов.
Серед найбільш зручних способів дізнаватися інформацію про земельне законодавство 41% опитаних зазначили інтернет, третина (30%) – національні телеканали, кожен п’ятий (19%) – соціальні мережі «Фейсбук», «Інстаграм», «Твітер» тощо. Від близького оточення хочуть дізнаватися «земельні» новини 14% респондентів. Місцевим телеканалам як джерелу інформації довіряють 12% опитаних, місцевій владі та органам місцевого самоврядування – кожен десятий.
Загалом, що молодша людина, то більше вона надає перевагу інтернету, соціальним мережам та месенджерам; що старша – всім іншим каналам інформування (окрім зовнішньої реклами). У селах частіше відзначають, що їм зручно дізнаватися інформацію з місцевої преси, у маленьких містах та селищах міського типу – з національних телеканалів та від близького оточення, у великих містах – з інтернету.
На заході та сході країни більшу роль порівняно з іншими регіонами відіграє інтернет, а в центрі та на півдні порівняно частіше, ніж в інших областях, – місцеві телеканали.
Правоспроможність та верховенство права
Одним із показників правоспроможності громадян є їх переконання в тому, що вони здатні захистити свої права, якщо в цьому виникне необхідність.
Більше половини опитаних (59%) відповіли, що, ймовірно, зможуть захистити свої права як власника землі чи землекористувача, якщо вони будуть порушені. Майже три чверті опитаних (73%) вважають, що, ймовірно, знайдуть, де отримати хорошу пораду, якщо зіткнуться із проблемою, пов’язаною з правом приватної власності на землю. Серед тих, хто ідентифікує систему БПД як надавача правової допомоги, 77% відповіли на це запитання ствердно.
Менш впевнені у здатності захистити свої права та отримати хорошу пораду старші люди, мешканці сіл, переважно у західних регіонах країни, а також люди з нижчим рівнем обізнаності щодо земельного законодавства.
«Сподіваюся, що у подальшому система БПД зможе проводити не лише соціологічні опитування щодо земельних відносин, а й активно досліджувати правові проблеми людей з інших питань, з якими найчастіше звертаються клієнти. Ми зможемо надавати такі послуги для колег з інших державних інституцій та органів місцевого самоврядування», – зазначила Валерія Коломієць.