Перший сенат Конституційного Суду України 1 липня 2020 р. ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава" щодо конституційності положень ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. №3425-XII (далі - Закон).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "В Україні набув чинності закон про кримінальні проступки".
Про це повідомляє відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Цим Рішенням Суд визнав оспорювані положення Закону такими, що відповідають Конституції України.
Зазначається, що ТОВ "Укркава" звернулося до Конституційного Суду з клопотанням визнати неконституційними положення ч. 1 ст. 88 Закону, відповідно до якого нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Так, автор клопотання стверджував, що неконституційність оспорюваних положень Закону "має наслідком протиправне позбавлення права власності".
Конституційний Суд України, вирішуючи порушені в конституційній скарзі питання, виходить, зокрема з того, що передбачене оспорюваними положеннями Закону регулювання є реалізацією Верховною Радою України виключних повноважень визначати організацію і діяльність, у тому числі нотаріату, як це встановлено в п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України.
"Встановлюючи порядок нормативного регулювання діяльності нотаріату в частині визначення строків, у межах яких нотаріус може вчинити виконавчий напис, законодавець запровадив чітку їх диференціацію залежно від суб’єктного складу учасників правовідносин", - йдеться у Рішенні.
Зокрема, суд вважає, що оспорювані положення Закону, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами - не більше одного року, є чіткими, зрозумілими та однозначними. Таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування, тому застосування оспорюваних положень Закону особами (органами), діяльність яких ґрунтується на принципі верховенства права, жодним чином не призводить до протиправного позбавлення права власності.
Отже, положення ч. 1 ст. 88 Закону не суперечать приписам ст. 6, ч. 1 ст. 8, ст. 19, п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
Нагадаємо, КСУ визнав неконституційними деякі положення ст. 79 ЗУ "Про банки і банківську діяльність.