21 жовтня 2020 р. уся правнича спільнота відзначала річницю прийняття Кодексу України з процедур банкрутства. Чи справдилися очікування стосовно нововведень? Чи впорались органи влади з імплементацією законодавчих змін? Як відбувалися перші кроки в самоврядуванні арбітражних керуючих? Про це та багато іншого говорили під час професійних дискусій на VІ Форумі з конкурсного права, організованому Асоціацією правників України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Голова Комітету АПУ з конкурсного права, партнерка Ario Law Firm Ірина Сербін разом з колегою, керівником проєкту ЄС «ПРАВО-Justice» Довідасом Віткаускасом розпочали захід вітальними словами, наголосили на отриманні позитивних результатів дії Кодексу з процедур банкрутства та закликали учасників до активних обговорень проблемних моментів конкурсного права.
Виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова першою аналізувала рік життя Кодексу України з процедур банкрутства і відзначила як позитивні, так і негативні моменти. Так, проблемним аспектом Олена вважає те, що Кодексу сьогодні притаманна занадто тривала процедура банкрутства. Наприклад, у Східній Європі вона становить 2–3 роки, у розвинутих країнах 1–2 роки, а найкращим прикладом у цьому виступає Ірландія. Наступними негативними аспектами, за її словами, є висока вартість та низький рівень ефективності процедури банкрутства. «Ми на правильному шляху, проте ще є куди розвиватися. Найголовніше — треба не допустити звуження прав кредиторів. Два законопроекти, №2276 та №3222, що вносять зміни в Кодекс, є невиправданими, і банкіри будуть вимагати змін для дотримання балансу прав кредиторів та боржників», — заявила пані Коробкова.
Продовжуючи аналіз функціонування Кодексу з процедур банкрутства, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Сергій Жуков зазначив, що цей рік був непростий, та звернув увагу на якісні та глибокі проблеми: «Неодноразово заявники зверталися з питанням: «Що застосовувати: перехідні положення Кодексу чи положення Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Для подання якісної заяви треба розуміти, як регулюються всі інститути Кодексу. Також виникають питання щодо відкриття і закриття проваджень, особливо щодо державних підприємств. На сьогодні вже з’являються у реєстрі рішення ВС, тому для усунення цих питань, перш за все, потрібно відстежувати правові висновки суду». «Кодекс України з процедур банкрутства не слід розуміти буквально, а треба застосовувати комплексно», — підсумував Сергій Жуков.
Голова Національної асоціації арбітражних керуючих України, керуючий партнер ТОВ «Правова константа» Микола Лукашук відзначив, що саме завдяки прийняттю Кодексу були створені ради арбітражних керуючих як постійно діючі органи, які вносять пропозиції до законодавчих актів, надають висновки по законопроектах та встановлюють зв’язки між учасниками конкурсного процесу. Крім того, було отримано доступ до кращих європейських практик конкурсних процесів, налагоджено систему взаємодії арбітражних керуючих та гравців ринку. У процесі змін у професійному житті ключовою позицією, на думку Миколи Лукашука, є затвердження порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих та розробка стандартів роботи.
Заступниця міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць, підтримавши тезу про позитивну тенденцію роботи Національної асоціації арбітражних керуючих України, вказала, що Мін’юст та Асоціація співпрацюють як партнери. І Зараз Мін’юст створив спільну робочу групу, через яку здійснюється аналіз законопроектів з метою усунення законодавчого спаму щодо Кодексу. «Наприклад, аналізуючи законопроект №3222, можна зробити висновки, що він неграмотно скорочує строки та вводить мораторій, лобійований бізнес-структурами. Робоча група Мін’юсту проти цього законопроекту», — зазначила Валерія Коломієць.
Народний депутат України Тарас Тарасенко запевнив учасників, що весь документообіг має бути в електронному вигляді, саме тому йде залучення органів до співпраці задля координування електронної взаємодії. Також він наголосив на необхідності запровадження Єдиної судової інформаційної системи України (ЄСІС) для належного функціонування конкурсної системи.
Експертка з фінансів, екс-консультантка Світового банку Анна Муріна повідомила, що за статистикою НБУ 58% кредитів є дефолтними, тому механізм реструктуризації має зняти соціальну напругу, а скасування мораторію приведе до покращення практики кредиторів і підвищить рівень співпраці між банками. Також Анна відзначила, що кредити на поточні справи є одним із факторів, що шкодять добробуту громадян, на відміну від іпотечних, які дають можливість підвищити рівень добробуту. Тому скасування мораторію та проведення реструктуризації поза судом украй необхідне для підвищення рівня життя в Україні.
Керівник проєкту «Надання консультацій з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб», старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий висловив своє бачення щодо існування інституту неплатоспроможності фізичної особи і зазначив: «Наразі можна спостерігати відсутність інтересу громадян до проведення реструктуризації як у судому порядку, так і позасудовим шляхом. А з продовженням дії закону про мораторій виникає проблема небажання банків іти на реструктуризацію взагалі. У зв’язку з цим виникає значна кількість об’єктивних та суб’єктивних проблем: велика кількість осіб, котрі є валютними позичальниками, вже є учасниками судових проваджень, значна кількість позичальників перебувають у процедурах стягнень або стосовно них уже проведено стягнення. Проблемою, що перешкоджає здійсненню позасудової реструктуризації, є те, що не зовсім чітко прописані норми Податкового кодексу. Суб’єктивною причиною є небажання банків увійти в ситуацію та піти на поступки позичальнику».
Модеруюючи сесію на тему «Кодекс у судах: куди йдемо?», радник ADER HABER Олександр Удовиченко навів статистичні дані: порівняно з 2019 р. кількість справ про банкрутство, розглянутих місцевими судами, зменшилася: у 2019 р. було отримано 6600 таких справ, а за перше півріччя 2020 р. — 6000 справ. Крім того, Олександр звернув увагу, що на сьогодні існує проблема у кредиторів щодо отримання інформації про боржника-фізичну особу. Дані про боржників-юридичних осіб можна знайти у відкритих реєстрах, а щодо фізичних осіб такі дані є приватними, тому закритими. Через це виникають ситуації при розгляді справ про банкрутство, коли жоден кредитор не заявляє свої вимоги, такі справи закриваються і погашаються усі або частина боргів. Таким чином ущемляються права кредиторів через нестачу у них інформації щодо боржників.
Радник Arzinger Антон Молчанов зазначив: «Аналізуючи перехідні положення Кодексу, коротко можна підсумувати, що дива не відбулося. Не вирішилася проблема спрощеної судової ліквідації, адже виходило так, що справи відправлялися на початковий етап Кодексу. Крім того, постраждалою стороною процесу банкрутства стали підприємці, адже й досі не визначений їх правовий статус у цій процедурі. Проте Кодекс — це крок уперед, адже жити за законом 2013 р. вже неможливо. Проте для вирішення наявних прогалин (це стосується і останніх внесених змін до перехідних положень щодо карантинних умов) одного року може бути мало».
Партнерка LCF Law Group Олена Волянська навела дані судової практики щодо скорочених строків розпорядження майном (170 днів) і повідомила, що найпоширенішою практикою є відрахування строку 170 днів з дати введення Кодексу в дію. Проте, за її словами, є і практика продовження строку за клопотанням сторін без урахування строків Кодексу. «Строк 170 днів є розумним, і загалом можна встигнути виконати всі завдання, які покладені на розпорядника. Але у розрізі цього питання виникає певна колізія: що буде, якщо спливе 170 днів дії мораторію, а підприємство не перейде в процес ліквідації і матиме заставне майно? Кодекс каже, що дія мораторію припиняється зі спливом строку, проте практика різна. ВС дотримується думки, що для розпорядження майном потрібна ухвала суду, але існує й протилежна думка. Я вважаю, що суд не має бути позбавлений можливості регулювати це питання».
Радник Ario Law Firm Владислав Грищенко та міжнародний експерт проєкту ЄС «ПРАВО-Justice» Арне Енгельс говорили про кримінальний арешт у справах про банкрутство. Владислав Грищенко зазначив: «Кримінальний арешт у процедурі банкрутства з’являється, коли одна зі сторін бажає заблокувати процедуру і використовує для цього правоохоронні органи. На майно, на якому вже лежить арешт, наприклад, господарським судом, можна накласти ще й кримінальний арешт, і він буде мати пріоритет, тому норми КПК вбивче діють на банкрутство». Арне Енгельс сказав: «У Німеччині не так багато можливостей накладення арешту на майно, як в Україні. Конфіскація може накладатися за двома процедурами, а в кримінальному провадженні обов’язковою є участь прокурора. За ст. 111 КПК Німеччини, прокурор має право подавати заяву про процедуру банкрутства, тільки якщо для покриття витрат постраждалій стороні не вистачає наявного майна».
Керуюча партнерка Elite Consult Group Діана Козловська запевнила учасників Форуму, що інститут субсидіарної та солідарної відповідальності у банкрутстві забезпечив збільшення відсотку повернення боргів, адже «притягнення до субсидіарної відповідальності відбувається незалежно від того, хто відповідає за результати діяльності підприємства, а обов’язок доведення відсутності своєї вини покладається на особу, що притягається до субсидіарної відповідальності. Заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності подає виключно ліквідатор».
Голова комітету з банкрутства Громадської ради при Міністерства юстиції України Ігор Ніколаєв та керівниця експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції Світлана Сухенко представили пропозицію запровадження в Україні спрощеного режиму неплатоспроможності, що включає можливість проведення процедури ліквідації, санації, притягнення до субсидіарної або солідарної відповідальності у строк 6 місяців. Проте спікери зазначили, що така процедура буде можлива лише для добросовісних боржників.
Під час аналізу роботи Національної асоціації арбітражних керуючих України розгорнулася дискусія, яку модерував Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і партнери», голова Ради арбітражних керуючих міста Києва. Він також прокоментував роботу Ради Національної асоціації арбітражних керуючих та висловив свої сподівання щодо інтенсивнішої роботи цього органу з метою отримання відчутних результатів для ринку. Крім того, велося обговорення щодо мети регіональних рад арбітражних керуючих, щодо дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих та порядку притягнення до такої відповідальності та здійснювався аналіз ефективності діяльності НААКУ. Так, Оксана Гонта, Андрій Палкін, Мар'ян Чорній, як представники регіональних рад переконані, що головним завданням діяльності регіональних рад арбітражних керуючих є підняття авторитету професії, захист прав арбітражних керуючих, побудова команди спеціалістів, які будуть неупереджені та професійні , а також розвиток та популяризація професії та її вдосконалення.
Закінчився захід врученням подяк за вагомий внесок у розвиток конкурсного права, а також врученням винагород «Визнання року-2020». Нагороду в номінації «Юридична фірма» отримала ЮА «Абсолют», переможцем у номінації «Арбітражний керуючий» став Денис Ткаченко, а у номінації «Суддя» переміг Сергій Жуков.