Розглянувши справу за заявою про визнання втрачених векселів недійсними та відновлення прав на втрачені векселі, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловив таку правову позицію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС роз’яснив, на якій стадії ФГВФО може приймати рішення щодо нікчемності правочинів".
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Зазначається, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
У силу ч. 6 ст. 294 цього Кодексу, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно з гл. 7 розд. IV ЦПК України суди розглядають справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі в окремому провадженні (статті 320–328 Кодексу).
За змістом ч. 1 ст. 320 ЦПК України особа, яка втратила цінний папір на пред’явника або вексель, може звернутися до суду із заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦПК України суд, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:
1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя до суду;
2) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред’явника або за векселем.
Згідно зі ст. 324 ЦПК України держатель втраченого цінного папера на пред’явника або векселя повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред’явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.
У частинах 1–3 ст. 325 цього Кодексу визначено, що якщо держатель втраченого цінного папера на пред’явника або векселя подасть заяву до суду, то суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного папера на пред’явника або векселя недійсним і відновлення прав на нього без розгляду та встановлює строк для пред’явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного папера на пред’явника або векселя про їх витребування.
Строк пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя не може бути більшим двох місяців.
Якщо заявник у встановлений судом строк не пред’явить позову до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем.
Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що цивільним процесуальним законодавством передбачено спеціальний порядок розгляду справ за заявами про визнання втраченого векселя недійсним та відновлення прав на втрачений вексель. Ухвала про залишення без розгляду заяви про визнання недійсним і про відновлення прав на втрачений вексель постановляється, якщо особа, яка є держателем втраченого векселя, подасть заяву про це до суду. Наслідком подання заяви держателем втраченого векселя є не лише залишення без розгляду заяви про визнання недійсним і про відновлення прав на втрачений вексель, але й встановлення судом строку для пред’явлення позову заявником в загальному порядку до держателя векселя про їх витребування.
Таким чином, з огляду на зазначене ВС визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 757/35571/18-ц (провадження № 61-18196св19) за посиланням.
Нагадаємо, Пленум ВС звернувся до КСУ щодо конституційності встановлених на час карантину обмежень прав і свобод громадян