Читайте також: "ВС розгляне зразкову справу щодо підвищення до пенсії особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це зазначено у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який переглянув у касаційному порядку справу за позовом мешканців Херсону, котрі оскаржили рішення Херсонської міської ради від 22 лютого 2019 року № 1840 "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк" у частині перейменування вулиці, а також просили визнати протиправними дії Херсонського міського голови при проведенні голосування, на підставі якого було прийнято це рішення, повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Зазначається, що суть спору полягає у тому, що під час голосування Херсонською міськрадою за рішення щодо надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування було також враховано пропозицію, ініційовану з голосу депутатом цієї міськради щодо перейменування вул. Лютеранської, проєкт рішення було доповнено відповідними пунктами та за це проголосовано.
Позивачі доводять, що перейменування географічних об’єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, а таку думку ніхто не з’ясовував. Крім цього, під час прийняття оскаржуваного рішення були грубо порушені вимоги Регламенту Херсонської міської Ради, у зв’язку з чим рішення в частині перейменування вулиці є протиправним та підлягає скасуванню.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково. Верховний Суд залишив ці рішення без змін, вказавши, що у справі встановлено факти, які можуть мати вплив на права, свободи та інтереси позивачів як членів територіальної громади стосовно формування громадського простору, та наявність відповідних перешкод для реалізації цього права, що, у свою чергу, відповідає обраному позивачами способу захисту порушеного права шляхом звернення до суду із цим позовом.
Верховний Суд зазначив, що оскільки в цьому випадку подання про присвоєння об’єкту права власності імені фізичної особи стосовно перейменування вулиці Лютеранської Херсонським міським головою не готувалось, громадські слухання не були проведені, узагальнені зауваження і пропозиції за результатами проведення відповідних слухань, інформаційні довідки про фізичну особу, ім’я якої запропоновано присвоїти вулиці, розрахунки та кошторис витрат, пов’язаних із присвоєнням вулиці імені фізичної особи, не були складені, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення (в частині) з огляду на положення Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" та вимоги Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989.
Щодо правомірності дій Херсонського міського голови колегія суддів КАС ВС зазначила, що він поставив на обговорення питання про перейменування вулиці без підготовки проєкту зазначеного рішення до розгляду на пленарному засіданні міськради, а отже, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Так, колегія суддів вказала, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Правова процедура прийняття міською радою відповідного рішення спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
Таким чином, позивачі правомірно очікували, що оскаржуване рішення буде прийнято відповідно до встановленої правової процедури, у тому числі після проведення громадських обговорень.
Постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 540/427/19 (адміністративне провадження № К/9901/32944/19) за посиланням.
Нагадаємо, КСУ ухвалив рішення у справі щодо конституційності карантинних обмежень.