Українські аналітичні центри (серед яких Інститут Податкових Реформ, Інститут соціально економічної трансформації, Палата податкових консультантів, Український інститут майбутнього (співзасновник - А. Амелін), Центр економічної стратегії, CASE Ukraine звернулися до Уряду, ВРУ та Президента з проханням переглянути жорсткість карантинних заходів з 4 квітня.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Що аудитори радять бізнесу в умовах епідемії коронавірусу».
У листі йдеться про те, що економіка України ще достатньо слабка, щоб витримати зупинку значної частини бізнесу на період, більший за кілька тижнів, або без значних втрат витримати наслідки друку десятків мільярдів гривень.
«Безумовно, людське життя є найвищою цінністю, але слід зважати на те, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях - передчасних смертях від хвороб, пов'язаних з бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадків та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг тощо.
За даними Торгово-промислової палати, вже зараз близько 600-700 тис. підприємств, малих підприємців та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб, зупинили роботу через карантин. Це близько ¼ частини від всього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні.
Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме більше, ніж до 3 квітня, будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до держбюджету та соціальних фондів, з іншого боку - необхідність у збільшенні видатків фондів та бюджету, на що відсутні кошти тощо.
Вже поточні заходи за оцінками фахівців призведуть до падіння економіки у річному вимірі у 4-5% від ВВП, а продовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведуть до падіння у 9-10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевого бюджетів складуть 150-200 млрд грн», - стверджують вони.
Разом з цим, аналітики наголошують, що карантин не може взагалі зупинити розвиток епідемії, натомість його мета - дещо розтягнути її у часі, аби дати системі охорони здоров'я можливість краще підготуватися, а надалі зменшити пікові навантаження на неї. Проте ці заходи будуть ефективними лише на початку. «Є сподівання, що Україна встигла їх вжити своєчасно, але тепер задача - так само своєчасно послабити, а потому і скасувати обмеження, оскільки, коли вони досягли своєї мети, подальше їх існування є контрпродуктивним», - йдеться в листі.
Тому вони вважають, що доцільно розглянути альтернативні варіанти «хірургічних» заходів з 4 квітня для України, які впроваджують розвинені країни, зокрема Швеція, Данія, Південна Корея, Тайвань тощо, на заміну «килимових бомбардувань». Такі заходи вбачаються набагато менш згубними для економіки, ніж ті, які діють на цей час в Україні, в той же час вони довели свою ефективність у низці країн. Пропонується детально проаналізувати відповідний досвід, напрацювати план реалізації та запровадити саме такий комплекс заходів - на заміну згубних для економіки та соціальної політики прямих заборон ведення бізнесу.
В тому, що продовження жорстких карантинних заходів зашкодить економіці, впевнені і європейські лідери. «Карантин не може продовжуватися надто довго, оскільки наслідки для економіки будуть ще гіршими, ніж наслідки від хвороби», - йдеться в повідомленні politico.eu. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що, скоріше за все, вакцина з’явиться в кінці 2021 р., і зрозуміло, що до тих пір люди не зможуть сидіти вдома. Тому доведеться приймати важке рішення, адже скасування карантину неминуче призведе до другої хвилі захворювання.
Погляд бізнесу на цю кризову ситуацію
Водночас Європейська Бізнес Асоціація, громадська спілка «Спілка українських підприємців», IT Ukraine, ФРУ, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club хоча і підтримують докладені зусилля щодо карантинних заходів, проте наголошують, що дуже важливо при мінімізації ризиків розповсюдження забезпечити функціонування каналів збуту для бізнесу, адже якщо зупинити більшість компаній, то мільйони українців втратять роботу, а бюджет - велику частину доходів.
«Соціальні наслідки будуть дуже негативними. Велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними», - йдеться в спільній заяві бізнес-спільноти.
Читайте також: «В Україні формують платформу для реагування на надзвичайні виклики».
Дійсно, в Україні були введені дуже жорсткі заходи - навіть порівняно з тими країнами, де кількість хворих на коронавірус перевищує показники України у сотні разів. Водночас в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю. Якщо такі заходи будуть прийняті, на думку бізнес-спільноти, це призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Відтак бізнес-спільнота закликає:
- не допустити значної втрати робочих місць;
- якнайшвидше виконати державою зобов’язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти два закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;
- негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;
- забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати державного бюджету;
- централізувати використання коштів у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;
- держава має забезпечити зі сторони держави неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;
- зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій всім суб’єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.
Економічні прогнози
Зниження світової економіки очікує і МВФ, і ОЕСР.
Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що вплив на економіку з боку COVID-19 є і буде серйозним, але чим швидше вірус буде зупинено, тим швидше і потужніше буде відновлення. «Ми рішуче підтримуємо екстрені фінансові заходи, яких багато держав уже вжили для зміцнення систем охорони здоров'я та захисту постраждалих співробітників і компаній. Ми схвалюємо кроки найбільших центральних банків щодо пом'якшення грошово-кредитної політики. Ці заходи відповідають інтересам не лише кожної країни, а й світової економіки загалом», - сказала вона.
Також голова МВФ заявила, що держави з розвиненою економікою здебільшого перебувають у кращому становищі, щоб реагувати на кризу. Водночас країни, що розвиваються, і держави з низьким рівнем доходів стикаються з серйозними проблемами.
При цьому Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Анхель Гурріа вважає, що з наслідками захворювання країнам доведеться боротися ще кілька років. «Сподіватися на те, що держави швидко оговтаються від пандемії, - це видавати бажане за дійсне», - зазначив він.
Читайте також: «АСС закликає Парламент проголосувати за законодавство МВФ цього тижня».
Він також не погодився з тим, що графік економічної активності в найближчі роки буде виглядати як буква V: з різким спадом на початку і настільки ж швидким підйомом, як пророкують деякі аналітики. «Ми вже зараз знаємо, що це не буде графік V. У кращих випадках він буде у формі літери U з довгим періодом спаду перед тим, як перейти до підйому. Ми можемо уникнути перетворення його в букву L, якщо зробимо правильні рішення вже сьогодні», - заявив Генсек ОЕСР.
Юридичної роботи менше не стає
Натомість Міністр юстиції Денис Малюська повідомив про зростання кількості випадків рейдерства в Україні від початку запровадження суворих карантинних обмежень.
«Окремі таланти чомусь вирішили, що на час карантину Офіс протидії рейдерству не зможе ефективно захищати власність. Розпочалися відверті і примітивні атаки, окремі зміни вносилися до реєстрів навіть без підвантаження будь-яких документів», - заявив він на своїй сторінці у Facebook.
За розрахунками Мін'юсту, за тиждень карантину в Україні зафіксували стільки ж випадків рейдерства, скільки за останні 4 місяці до цього. Найбільше випадків рейдерства здійснював державний реєстратор Генічеського району Херсонської області Мустафаєв Фаріт Анварович. Мін'юст вже обмежив йому доступ до держреєстрів, а захоплену за допомогою його дій власність вже повернули колишнім власникам.
Про активізацію рейдерів заявляв і OpenDataBot.