Кабінет Міністрів України підтримав два розроблені Мін’юстом законопроекти, які приводять деякі положення українського законодавства у відповідність до практики Європейського суду з прав людини.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Мін'юст вніс зміни до порядку реалізації арештованого майна".
Про це повідомляє прес-служба Мін'юсту.
"Цими законопроектами ми виконуємо цілу низку рішень Європейського суду з прав людини: "Василь Іващенко проти України", "Найдьон проти України", "Петухов проти України №2", "Веніамін Тимошенко та інші проти України", "Швидка проти України", "Харченко проти України", "Чанєв проти України" та "Кущ проти України", - зазначив Міністр юстиції Денис Малюська.
Як зазначається, проектами Законів передбачено такі ключові зміни, як впровадження права засуджених на отримання електронних копій документів кримінального провадження; скасування окремих обмежень на проведення страйків; зменшення випадків застосування адміністративного арешту та прискорення розгляду апеляцій на застосування адміністративного арешту; запровадження можливості спільного утримання довічників та осіб, які повинні відбувати покарання у приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки.
"Прийнятими законопроектами ми також наводимо лад зі звільненням осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, оскільки ЄСПЛ констатував, що існуючий механізм помилування в Україні не відповідає Європейській конвенції, і механізм звільнення довічників повинен бути чіткішим, прозорішим та передбачуванішим", - наголосив очільник Мін’юсту.
Так, законопроектами пропонуються наступні зміни до механізму звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі:
- звернення про зміну покарання можна подавати після відбуття 10 років ув’язнення;
- повинен бути підготовлений аргументований план реінтеграції ув’язненого у суспільство;
- суд матиме право замінити довічне позбавлення волі на строкове позбавлення волі від 15 до 20 років (тобто мінімальний строк ув’язнення довічника буде 25 років: мінімум 10 років до звернення до суду, а потім додатково від 15 до 20 років ув’язнення).
"Довічники виходили на волю внаслідок помилування, як правило, раніше - після відбуття 15-22 років ув'язнення, та без чіткого плану реінтеграції у суспільство. За часів незалежності на волю вийшло 8 довічників. Вони відповідно відбули 20, 15, 14, 19, 15, 9, 22 та 27 років ув’язнення перед тим, як до них було застосовано помилування", - наголосив Денис Малюська.
Також, за словами очільника Мін’юсту, згідно з погодженими законопроектами, кримінальне провадження в суді першої інстанції у випадках розгляду питання про заміну довічного позбавлення волі здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів. Так само під час виконання вироків здійснюється розгляд питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким.
Нагадаємо, змінена процедура припинення інститутів спільного інвестування.