4-6 листопада 2024 року відбулася міжнародна науково-практична конференція "Інтеграція України до Європейського Союзу: виклики в умовах воєнного стану" пам’яті професора П. П. Заворотька та професора В. Н. Денисова.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У межах реалізації грантового проєкту ЄС "EU Law Postgraduate Studies (EULPS)" №101126964 – EULPS–ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH пам’яті цих вчених і була присвячена конференція.
Читайте також: "У Києві відбулася наукова конференція "IUSTITIA IN CORDE"
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
На початку заходу з вітальними словами виступили Олександр Скрипнюк, віцепрезидент Національної академії правових наук України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, д.ю.н., професор, академік НАПрН України; Наталія Оніщенко, д.ю.н., професорка, заслужена юристка України, академік НАПрН України, завідувачка відділу міжнародного права та права ЄС, заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Надєжда Шишкова, Assoc. Prof. (habilitation) у галузі міжнародного і європейського права та Assoc. Prof. (habilitation) у галузі міжнародних відносин, докторка права (JUDr.), Ph.D., Жан Моне професор, завідувачка Центру досконалості Жана Моне юридичного факультету Оломоуцького університету імені Палацького (Чеська Республіка), президентка Чеської асоціації європейських студій, шефредакторка наукового журналу "European Studies – the Review of European Law, Economics and Politics" (Scopus), експертка ЄК, експертка Агенції ЄС з основоположних прав.
Політика ЄС
Далі відбулася сесія на тему: "Актуальні питання права і політики Європейського Союзу", яку модерувала Надєжда Шишкова. Також вона виступила з темою: "Право на забуття – його особливості та межі у світлі основоположних прав". Зокрема, про актуальні питання міграційного права ЄС розповіла Лєнка Пітрова, Ph.D., Department of European Law, Faculty of Law, Charles University in Prague, Czechia.
Тему: "Загальний регламент ЄС про захист даних: право на персональні дані та приватне життя у сучасному суспільстві" розкрила Соня Матохова, Ph.D., LL.M., Czech Office for Personal Data Protection, Department of European Law, Faculty of Law, Palacký University in Olomouc, Czechia.
Ондржей Філіпец, Ph.D. Department of Politics and Social Sciences, Faculty of Law, Palacký University in Olomouc, Czechia, виступив на тему: "Відповідь Чехії на кремлівську дезінформацію та пропаганду: два кроки вперед, крок назад?".
Європейські стандарти
Людмила Фалалєєва, д.ю.н., професорка, провідна наукова співробітниця відділу міжнародного права та права ЄС Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, модерувала сесію "Застосування європейських стандартів: теорія і практика".
На початку панелі Наталія Оніщенко, д.ю.н., професорка, заслужена юристка України, академік Національної академії правових наук України, завідувачка відділу міжнародного права та права ЄС, заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, торкнулася теми права на мир як прогностичної складової безпекової політики Європейського Союзу.
Микола Козюбра, д.ю.н., професор, професор кафедри загальнотеоретичного правознавства і публічного права Національного університету "Києво-Могилянська Академія", науковий керівник Центру дослідження проблем верховенства права Національного університету "Києво-Могилянська Академія", суддя Конституційного Суду України (у відставці), розповів про національно-державницьку та ліберально-правову традиції в історії України та виклики щодо їх оптимального поєднання на шляху євроінтеграції в умовах російської агресії.
За його словами, одним із найбільших викликом є розв’язана рф війна проти України, головною метою якої є знищення української держави та перешкоджання нашому руху до ЄС та НАТО. Також запитання в тому, як поєднати національно-державницьку та ліберально-правову традиції, оскільки вони розвиваються паралельно. Водночас проблема є, зокрема, в різних ментальностях українців та європейців.
Особливості адаптації екологічного законодавства України до права Європейського Союзу в умовах воєнного стану розкрила Наталія Малишева, д.ю.н., професорка, академік Національної академії правових наук України, член-кореспондент Міжнародної академії космонавтики, заслужена юристка України, головна наукова співробітниця відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.
Вона розповіла, що в контексті наближення України до вступу в ЄС Європейська комісія вже попередньо оцінила можливості України в напрямі довкілля та зміни клімату. Так, нашій державі були надані пріоритети подальших дій з адаптації кліматичного та екологічного законодавств – понад 900 директив та регламентів, інших актів права ЄС має опрацювати Україна, щоб привести у відповідність до національного законодавства. Відповідна робота, вказала професорка, вже ведеться.
Серед іншого, Україна має впровадити шість основних реформ упродовж 2024-2026 рр., а саме щодо протидії промисловому забрудненню, незаконній вирубці лісів, курсу на кліматичну нейтральність, управління відходами тощо.
Олена Захарова, к.ю.н., доцентка кафедри цивільного процесу Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка, розповіла про застосування європейських стандартів у цивільному судочинстві України. За її словами, якщо проаналізувати українське законодавство в контексті реформи процесуального законодавства 2017 року, то більшість стандартів уже давно є імплементованими в наше законодавство.
"Якщо проаналізувати основні засади цивільного судочинства, то можемо побачити, що вони у своїй більшості вже продиктовані тими міжнародно-правовими актами, які всі нами сприймаються та які нам відомі. Але щодо процедурних стандартів (як має розвиватися процес тощо), то вони зазвичай регламентуються рекомендаціями й не є жорсткими правилами для виконання. Тому всі наші намагання мать бути зосереджені на тому, щоб надати їм статус саме імперативності, щоб вони були безумовно виконуваними", – сказала вона.
Також вона наголосила на проблемах незаповнених вакансій у судах, величезному навантаженні, а також дотриманні строків: "Зараз є ситуація, що виходить за межі тієї проблематики, яка є предметом мого виступу. Немає кому здійснювати судочинство".
Спогади про Заворотька
Окремо на заході учасники поділилися спогадами про професора Павла Заворотька. Так, про вагомий внесок Павла Заворотька в розвиток права, спогади знайомства з професором, його викладання в університеті, визначні досягнення, цікаві історії з життя розповіли:
- Олександр Скрипнюк, віцепрезидент Національної академії правових наук України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, д.ю.н., професор, академік Національної академії правових наук України, почесний академік Національної академії педагогічних наук України;
- Микола Козюбра, д.ю.н., професор, професор кафедри загальнотеоретичного правознавства і публічного права Національного університету "Києво-Могилянська Академія", науковий керівник Центру дослідження проблем верховенства права Національного університету "Києво-Могилянська Академія", суддя КСУ (у відставці);
- Наталія Малишева, д.ю.н.., професорка, академік Національної академії правових наук України, член-кореспондент Міжнародної академії космонавтики, заслужена юристка України, головна наукова співробітниця відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України;
- Віктор Акуленко, д.ю.н., професор, провідний науковий співробітник відділу міжнародного права та права ЄС Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України;
- Володимир Нагребельний, заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, к.ю.н., старший науковий співробітник, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України;
- В’ячеслав Олещенко, к.г.н., доцент, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений юрист України;
- Надєжда Шишкова, Assoc. Prof. (habilitation) у галузі міжнародного і європейського права та Assoc. Prof. (habilitation) у галузі міжнародних відносин, докторка права (JUDr.), Ph.D., Жан Моне професор, завідувачка Центру досконалості Жана Моне юридичного факультету Оломоуцького університету імені Палацького (Чеська Республіка), президентка Чеської асоціації європейських студій;
- Юрій Притика, д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного процесу Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Колективна монографія
Крім цього, Людмила Фалалєєва, д.ю.н., професорка, провідна наукова співробітниця відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, презентувала колективну монографію "Заворотько Павло Петрович: IUSTITIA in CORDE. Тенденції розвитку правової науки. Пам’яті професора до 100-річчя від дня народження". Професорка розповіла, що в монографії, зокрема, є фото з життя професора, багато спогадів його колег, друзів, актуальні питання теорії та практики, міжнародної інтеграції України тощо.
Про правову систему України (контекст взаємодії громадянського суспільства та ЗСУ) розповів Сергій Сунєгін, к.ю.н., старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.
Він наголосив на загальному впливі в цьому напрямі, який полягає в тому, що правова система впливає на складники суспільного життя, які стосуються загальних питань розвитку (забезпечення верховенства права, формування та реалізації соціальної політики в державі, вдосконалення юридичної відповідальності держави перед громадянським суспільством та особою). За словами Сергія Сунєгіна, хоча йде війна, це не означає, що не потрібно звертати увагу на соціальні права людини. Він вказав, що держава, зокрема, повинна дбати про гуманітарну політик та консолідацію суспільства.
Алла Федорова, к.ю.н., доцентка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, дослідниця юридичного факультету Оломоуцького Університету імені Палацького у межах програми MSCA4Ukraine, розкрила тему реформування соціального законодавства України з урахуванням європейських стандартів (основні виклики).
Вона вказала, що українська система має порушений баланс між соціальними видатками, передбаченими бюджетом, і потребами: "І загалом уже давно не відповідала й досі не відповідає ні завданням, які на неї покладаються, ні фінансовим можливостям нашої держави, ні принципу справедливого розподілу наявних ресурсів, захисту найуразливіших категорій осіб".
З іншого боку, за її словами, Україна імплементувала багато європейських стандартів, хоча вони не завжди виконуються.
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Право ЄС та євроінтеграція
Другий день розпочався із сесії, присвяченої праву ЄС та євроінтеграції України. Модерував сесію Олександр Батанов, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.
Розпочав обговорення Михайло Микієвич, завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.
Він наголосив, що правова система України пройшла дуже цікавий шлях адаптації, пристосування до міжнародних механізмів. Було сформульовано основні позиції конституційних норм, правонаступництва міжнародних договорів. Ще одним викликом, за його словами, стала необхідність прийняття масиву практики Суду Європейського Союзу: “І ми – старші колеги – пам 'ятаємо, наскільки великим викликом це було. Це для нас було незвично, як міжнародна судова інституція може формувати право всередині країни”.
Спікер акцентував увагу на відсутності конкуренції між правими порядками Страсбурга та Люксембурга та приділив увагу особливостям трактування судової практики Європейського Союзу з урахуванням особливостей української судової системи.
Продовжив обговорення професор, доктор юридичних наук Дмитро Беззубов, Інститут держави і права. Він зосередився на тематиці міжнародних механізмів компенсації Україні всіх завданих збитів від російської агресії.
“Якщо цивільну інфраструктуру ми можемо спокійно порахувати і визначити, є певні методики, вже розроблені Міністерством юстиції, які подаються до міжнародних судів щодо компенсації, то військові втрати доволі важко порахувати. Там є загиблі, там є поранені, там є покалічені, там є підбита техніка і таке інше. І рахування цих втрат – це достатньо складна справа, але вона потрібна. Чому? Тому що ми можемо порахувати скільки коштує, побудувати дім, його ремонт. Але вартість доставки пораненого бійця і надання йому допомоги, вартість його реабілітації, за яким стоїть людське життя, достатньо важко порахувати. Важко, але потрібно”, - зазначив він.
Також професор нагадав, що великі вчені в сфері міжнародного права, в тому числі видатний вчений Корецький, завжди казали, що право повинно вирішувати не тільки юридичні норми, воно повинно вирішувати питання справодливості, життя і розуміння людського співіснування. І ця війна показала дуже багато проблем, які існують і в самому Європейському Союзі.
Наступним взяв слово професор Павло Кулініч з доповіддю щодо вдосконалення земельного законодавства України відповідно до правил та цінностей Європейського Союзу в умовах воєнного стану. Він розповів про перебіг земельної реформи та законодавство, яке було ухвалене в її рамках, та зауважив, що для завершення земельної реформи нам доведеться прийняти ряд законодавчих змін, які, можливо, будуть болісними для декого. Серед іншого, Павло Кулініч акцентував увагу на практиці передачі земельних ділянок ветеранам: “Практика надання земельних ділянок по 2 гектари ветеран – це знущання. В прямому сенсі, знущання над ветераном, оскільки за виключенням кількох відсотків не збираються нікому дарувати землю”.
Далі науковець зосередився на місці України у світовій економіці: “Україна є провідною аграрною країною світу, яка забезпечує продовольчу безпеку не тільки своїх громадян, а і ще від 400 до 800 мільйонів громадян інших країн”. Він розповів про особливості українського експорту після початку повномасштабного вторгнення та висловив побоювання, що наші сільськогосподарські виробники зацікавлені в такому стилі виробництва і реалізації продукції, що не сподобається ЄС, та наголосив що блокування кордонів – лише один з проявів цього. Тож союзникам, зокрема Європі, треба перестати сприймати українську с/г індустрію як ворога і почати ставитись до неї як до партнера.
Ольга Шпакович, доктор юридичних наук, професор, яка представляє Інститут міжнародних відносин Київського національного університету, продовжила тему попереднього спікера. Вона наголосила, що у процесі євроінтеграції дуже важливим аспектом є необхідність впровадження європейських правових стандартів та принципів в реалі України: “Потрібно довести Європейському співтовариству, що Україна дотримується європейських цінностей та впроваджує їх на таких складних умовах, в яких зараз ми знаходимося, тобто в умовах воєнного стану. Саме впровадження дотримання європейських цінностей є не технічною або механічною складовою, а реально практичною інтеграцією права ЄС у вітчизняній політико-правої реалії”.
Вона підкреслила фундаментальну важливість верховенства права і нагадала, що Європейський Союз наголошував на недоліках української системи і правосуддя, і інших органів, що негативно впливають на втілення в практику саме принципу верховенства права і як наслідок певних недоліків у захисті прав людини: “Тобто, досягнення ефективності в реалізації цього принципу має важливе значення і потребує багато векторних таких зусиль, як з боку держави, так і, я вважаю, з боку громадянського суспільства”. Також спікерка акцентувала на складності збереження реалізації прав людини під час воєнного стану.
Продовжила обговорення Олена Святун, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри порівняльного та європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У своєму виступі вона зосередилась на міграційному законодавстві Європейського Союзу.
Пані Олена розпочала свій виступ зі статистичних даних стосовно вражаючих темпів і обсягів нелегальної міграції до Європейського Союзу за останні 9 років. Вона розповіла про знакову реформу Європейської системи надання притулку та міграції, яку ухвалили 14 травня 2024 року: “Цей пакет актів складається з 10 законодавчих актів, які спрямовані на створення зовсім нової Європейської системи управління притулком та міграцією. На сьогодні, в травні місяці, ці акти були прийняті, але держави -члени мають два роки, щоб імплементувати прийняті акти. Тому, наскільки це буде швидко зроблено, ми будемо бачити згодом. Вже на 26 -й рік держави -члени мають прозвітувати Європейській комісії про те, що вони зробили і які кроки були в житті”. Серед головних новацій – обов 'язкова процедура проходження кордону, запровадження єдиних стандартів відповідальності та солідарності держав -членів.
Також спікерка акцентувала на тому, що Європейський Союз зазнає критичного браку робочої сили через стрімке старіння населення в ЄС, і розповіла про головні механізми вирішення цієї проблеми.
Богдан Стрілець, кандидат юридичних наук, докторант, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, розповідав про тенденції правового регулювання свободи руху капіталу в Європейському Союзі, зокрема регулювання криптовалют, кібербезпеку, лібералізацію ринків капіталу. В контексті адміністративних бар 'єрів спікер розповів про санкції до агресора, Ірану та Північної Кореї: “Держава, яка була державним агресором, стала фактично порушником світового правопорядку. Це є фактично обмеження руху капіталу, але воно є справедливим для того, щоб таким економічним чином боротися з цією агресією”.
Алла Федорова, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, дослідник юридичного факультету Оломоуцького Університету імені Палацького у рамках програми MSCA4Ukraine, мала доповідь на тему “Стандарти ЄС та законодавство України з питань балансу між професійним і особистим життям батьків: ключові проблеми невідповідності”. Вона зазначила, що питання рівності й дискримінації – один з основних принципів у праві ЄС, яке охоплює практично всі сфери, в тому числі трудову і соціальну, які не безпосередньо стосуються і розподілу обов 'язків батьків щодо догляду за дитиною. Вона зазначила, що процес доопрацювання проєкту Трудового кодексу триває, як і процес розробки Соціального кодексу, залишаючи питання оплатного характеру відпустки для догляду за дитиною досі не вирішеним. “І очевидним є те, що чинні законодавчі норми викликають, ну м 'яко кажучи, питання щодо їхньої відповідності не тільки стандартам ЄС, але й взятим раніше міжнародним правовим зобов 'язанням України. Україна має негайно реформувати національне законодавство”, - наголосила спікерка.
Віктор Савченко, кандидат юридичних наук, доцент, докторант кафедри цивільно-правових дисциплін, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна приділив увагу питанню свободи волі як однієї з цінностей Європейського Союзу, зокрема на прикладі змісту Хартії Європейського Союзу про основоположні права: “Ідея свободи волі є ширшою за права, визначені у Хартії в категорії свободи. А тому не можна говорити, що правова ідея свободи волі дорівнює свободі як правовій цінності ЄС. Свобода волі є більш фундаментальною ідеєю”. Він наголосив, що свобода волі є однією з фундаментальних цінностей ЄС, яка впливає на вектор розвитку цього об 'єднання, парадигму актуалізації європейського законодавства, політику, країн, членів та кандидатів, а також проявляється через інші правові цінності. Дана проблематика багатошарова та має міждисциплінарний характер. І тому потребує окремого дослідження саме зв 'язку свободи волі з європейськими цінностями.
Юлія Коваленко, доктор філософії за міжнародного права,розповіла про захист персональних даних у контексті євроінтеграції України, виклики та перспективи у умовах воєнного стану. Вона наголовила, що одним з аспектів виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів, однак нині захист персональних даних в Україні, як сфера правильного регулювання, потребує свого оновлення.
Вона проаналізувала законодавство, що стосується тематики, та серед проблематичних моментів впровадження технологій, що загрожують захисту персональних даних, зосередилась на технології розпізнавання облич: “Масове спостереження з використанням біометричних даних, зокрема, за допомоги технологій розпізнавання обличчя, становить одну з найбільших загроз правам людей в епоху цифрових технологій. Найсерйознішим з ризиків є некомпромітне використання цієї технології та можливе зловживання в мирний час. Вочевидь, ця технологія є важливим інструментом, надає переваги у воєнний час, але водночас до цієї технології має доступ велика кількість людей, саме тому важлива є розробка чітких інструкцій та механізмів контролю, та належні гарантії проти ризиків зловживання”.
Спогади про професора Володимира Наумовича Денисова
Наступна сесія була присвячена пам’яті українського правознавця, доктора юридичних наук, професора, одного з батьків українського міжнародного права Володимира Наумовича Денисова.
У спогадах спікери зазначали, що професор Денисов -- видатний науковець, педагог і вчитель, присвятив науці все своє життя. Він відзначається простотою комунакацій, що підтверджувало спілкування з колегами, аспірантами, студентами та представниками інших відділів.
Професор Денисов пройшов шлях від аспіранта до завідувача відділу, був вченим секретарем інституту. Наукова спадщина проф. Денисова налічує близько 500 праць з теорії та історії міжнародного права, прав людини. Він був співголовою редколегії та автором 300 статей тритомної "Енциклопедії міжнародного права".
Науковець був активним громадським діячем, брав участь у роботі урядових делегацій, комісій, експертних рад. Його праці присвячені захисту цивільного населення у збройних конфліктах та ненасильству.
Денисов доклав максимум зусиль, щоб стати визнаним експертом у міжнародному праві на міжнародному рівні.
Під час вшанування пам’яті учні та колеги науковця поділились власними теплими спогадами про нього та визнали неоціненний вклад його наукового доробку у загальноукраїнську спадщину.
Політико-правові аспекти інтеграції України до ЄС в умовах воєнного стану
Під час третьої сесії науковці продовжили обговорювати процес євроінтеграції з точки зору політико-правової площини.
Серед іншого, спікери розповідали про:
- Конституційні рамки стану війни
- Деякі проблеми захисту трудових прав
- Національний та міжнародний механізми відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
- воєнних дій
- Реалізацію європейських стандартів відправлення правосуддя в умовах воєнного стану
- Міжнародне міжмуніципальне співробітництво
- Резолюції Парламентської асамблеї
- Вплив європейських стандартів на інститут адвокатури України
Організаторами заходу були Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Національна академія правових наук України, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Українська асоціація міжнародного права, Чеська асоціація європейських студій, Центр досконалості Жана Моне Оломоуцького університету імені Палацького (Чеська Республіка), Оломоуцький університет імені Палацького (Чеська Республіка) (Palacký University Olomouc).
У 2024 році виповнюється 100 років від дня народження та 40 років, як відійшов у засвіти український вчений-правознавець, декан юридичного факультету, один із засновників факультету міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), представник України в ООН, професор Павло Петрович Заворотько.
Крім цього, у 2024 році роковини, як відійшов у засвіти український вчений-правознавець, юрист-міжнародник, фахівець у сфері права ЄС та основоположник вітчизняного порівняльного правознавства, корифей української науки міжнародного права, завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства (нині – відділ міжнародного права та права Європейського Союзу) Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, професор Володимир Наумович Денисов.