23 жовтня 2024 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція «IUSTITIA IN CORDE» до 100-річчя з дня народження професора Павла Заворотька та 80 річниці НН Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Учасники конференції обговорили, зокрема, актуальні тенденції розвитку в галузі українського, європейського та міжнародного права і міжнародних відносин.
На початку заходу з вітальним словом виступив професор Валерій Копійка, д.політ.н. директор НН Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. За його словами, без постаті Павла Заворотька неможливо уявити взагалі напрям міжнародного права в Україні. Також він розповів про історію Інституту.
Спогадами про професора Павла Заворотька поділилися Володимир Буткевич, д.ю.н., професор, суддя Європейського суду з прав людини у відставці, Анатолій Довгерт, д.ю.н., професор кафедри міжнародного приватного права НН Інституту міжнародних відносин, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Надєжда Шишкова, донька професора, Ph.D., Head of the Jean Monnet Centre of Excellence in EU Law (Faculty of Law, Palacky University in Olomouc, Czech Republic), President of the Czech Association of European Studies. Серед іншого, вони відзначили неоціненний вагомий внесок професора в розвиток права, а також поділилися спогадами знайомства із Заворотьком, його викладанням в університеті, цікавими історіями тощо.
Далі відбулося представлення колективної монографії «Заворотько Павло Петрович: IUSTITIA in CORDE. Тенденції розвитку правової науки. Пам’яті професора до 100-річчя від дня народження». Представляла монографію Людмила Фалалєєва, д.ю.н., професорка, провідна наукова співробітниця відділу міжнародного права та права ЄС Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України. Професорка розповіла, що в монографії, зокрема, багато фото з життя професора. Також вона має 4 розділи – спогади про самого професора, а також про актуальні питання права – національного, міжнародного, а також тенденцій розвитку європейського права.
Людмила Фалалєєва розповіла, що монографія може бути в пригоді фахівцям із міжнародного права, загальної теорії права, вченим-конституціоналістам, цивілістам, викладачам, аспірантам, студентам тощо.
Виклики та ЄС
Далі відбулася панель на тему: «Складні виклики права та політики ЄС», яку модерувала Надєжда Шишкова.
Так, Ондржей Філіпец, Ph.D. Department of Politics and Social Sciences, Faculty of Law, Palacký University in Olomouc, Czechia, розповів про реакцію НАТО на загрозу когнітивної війни. Водночас Бланка Вітова, Ph.D., LL.M, Department of Private Law, Faculty of Law, Palacký University in Olomouc, Secretary of the Czech Association of European Studies, Czech Republic, виступила з темою: «Сталий розвиток у законодавстві ЄС про захист прав споживачів».
Соня Матохова, Ph.D., LL.M., Czech Office for Personal Data Protection, Department of European Law, Faculty of Law, Palacký University in Olomouc, Czech Republic розповіла про міжнародне та європейське регулювання захисту даних у цифрову епоху.
Також слово взяла Олена Святун, к.ю.н., доцент кафедри порівняльного і європейського права, НН Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, яка розповіла про реформу міграційного законодавства ЄС 2024 року.
Наприкінці панелі виступила Надєжда Шишкова, яка розкрила тему: «Обумовленість верховенства права та інші правові інструменти для захисту спільних європейських цінностей».
Міжнародне право
Далі відбулася друга сесія на тему: «Актуальні проблеми міжнародного права». Її модерувала Альбіна Басиста, к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права НН Інституту міжнародних відносин, Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Марина Медведєва, д.ю.н., професорка кафедри міжнародного права НН Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, торкнулася теми феномену кліматичного правосуддя в міжнародному праві. За її словами, серед розгляду кліматичних справ є певна «мозаїка», оскільки там є цікаві поєднання застосування принципів міжнародного та міжнародного екологічного права: «Там є принципи міжгенераційної рівності, принципи, пов’язані з досягненням кліматичної нейтральності, оцінки на довкілля, попередньої транскордонної шкоди та доступу до правосуддя. Всі ці аргументи аналізуються національними та міжнародними судами».
Вона вказала, що Європа стала найбільшим континентом щодо розгляду таких кліматичних справ. Є три хвилі кліматичного судочинства: перша датується приблизно 1990-и роками, коли в національних судах оскаржувалися застосування законів про планування проєктів відновлювальної енергетики; 2000-і роки – ухвалення Кіотського протоколу та запровадження на рівні ЄС схеми торгівлі викидами, які впливають на приватних осіб; з 2015 року – третя хвиля, коли кліматичне судочинство переважно представлено в судах, де аргументом виступають права людини (право на гідність, чисте повітря, права дітей і корінних народів тощо). Марина Медведєва вказала, що буде також четверта хвиля, яка, за словами вчених, буде пов’язана із запровадженням жорсткішої кліматичної політики в ЄС.
З темою: ««Культурний геноцид»: нове поняття чи навмисне замовчуваний злочин» виступила Ольга Буткевич, д.ю.н., президент ВГО «Українська асоціація міжнародного права. Вона зазначила, що в питанні застосування терміна «культурний геноцид» важливо не зменшити вагу такого терміна, як «геноцид»: «Звісно, коли ми говоримо, наприклад, про екоцид, то тут усе прийнятно. Коли про «культурний геноцид» – є запитання. Але по своїй суті термінологія не зменшує тяжкості злочинів проти культурної спадщини».
За її словами, наразі на рівні ООН ведуться розмови про можливість розробки нового документа чи внесення додаткових протоколів до конвенцій, щоб увести термін щодо такого геноциду.
Ольга Буткевич також розповіла, що в міжнародному праві злочини проти культурної спадщини криміналізовані під час збройного конфлікту, є відповідальність, однак розглядаються лише в контексті воєнних злочинів. В Україні ж злочини проти культурних цінностей розглядаються як кримінальне правопорушення проти громадського порядку.
Анна Крижанівська, представниця Студентської спілки УАМП, студентка НН Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, розповіла про механізми протидії та попередження сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). За її словами, злочини СНПК не мають строку давності – потерпілі можуть звертатися й говорити про цей злочин як через 10, так і 20 років.
Вона розповіла, що міжнародне правове регулювання СНПК полягає в багатьох документах (наприклад, Женевські конвенції або Додаткові протоколи до них). В Україні наразі розвинена мережа реагувань та протидій СНПК, зокрема є центри допомоги врятованим, які функціонують у 10-и містах і де люди можуть отримати допомогу та підтримку (правова, психологічна допомога тощо). Також у березні 2023 року відбулася презентація онлайн-майданчика – платформи допомоги врятованим, де потерпілі можуть знайти інформацію про те, як отримати допомогу.
Також на панелі виступив Михайло Буроменський, д.ю.н., професор кафедри міжнародного права НН Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, який розповів про зобов'язання erga omnes як суперечливу основу світового правопорядку.
Питання права
Третя сесія конференції стосувалася питань цивільного, цивільного процесуального, трудового права, а також права соціального забезпечення. Її модерував Юрій Притика, д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного процесу Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка.
Оксана Клименко, д.ю.н., професорка, Дослідницька служба Верховної Ради України, виступила на тему: «До питання про правову природу пропорційності як засади судочинства». Вона розповіла, що питання пропорційності було запроваджено в результаті конституційної реформи 2016 року, яка стосувалася судочинства. В результаті реформи було внесено комплексні зміни в Конституцію України та прийнято нові редакції Цивільного, Господарського процесуального кодексу України тощо.
За її словами, раніше засади пропорційності як засади судочинства не розглядалися, але потім вони увійшли в процесуальні кодекси по суті в однаковому формулюванні.
Також слово взяв Віктор Савченко, доктор філософії, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Оксфордський університет, який розповів про фундаментальне значення свободи волі в цивільному праві. Він, зокрема, висловив упевненість у тому, що саме для цивільного права є найбільш характерним доцільність до суспільних змін, а проблематика питання свободи волі пройшла довгий шлях – від античності до сучасності. Водночас сьогодні немає основного визначення, що це таке, хоча питання в різний час досліджували медики, філософи та вчені тощо.
Крім цього, на панелі виступив Мануел Айрапетов, аспірант кафедри міжнародного права НН Інституту міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка, на тему перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами в межах цивільного судочинства та інші.
Наприкінці конференції відбулася студентська секція.
Організаторами заходу були ННІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, ВГО «Українська асоціація міжнародного права», Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Центр передового досвіду з права ЄС імені Жана Моне, Юридичний факультет Університету Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) та Чеська асоціація європейських студій.
Форум був присвячений 100-річчю від дня народження та 40-річчю від дня смерті професора Павла Петровича Заворотька – декана юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, засновника та завідувача кафедри процесуального права (правосуддя) цього ж факультету, одного із засновників факультету міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка та Представника України в Організації Об'єднаних Націй.