Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 269 та 270 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Тимчасове вивезення обладнання для надання в оренду нерезиденту: що з ПДВ".
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого впродовж календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПКУ, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
При цьому, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Так, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу (ст. 82 ЗКУ).
Водночас юридична особа, до якої впродовж року, перейшло право власності на земельну ділянку, у т.ч. у разі внесення такої ділянки до статутного фонду, сплачує земельний податок з 1 числа місяця, в якому набула право власності.
За інформацією Вісника ДФСУ.