2 лютого 2023 року Європейська Комісія оприлюднила аналітичні звіти, в яких було оцінено спроможність України, Республіки Молдова та Грузії взяти на себе зобов’язання, передбачені перспективою членства в Європейському Союзі. У звітах міститься детальний аналіз сучасного стану зазначених країн щодо узгодження їх законодавства з нормативно-правовою базою ЄС (acquis) – комплексом загальних прав і обов’язків Європейського Союзу. Звіти доповнюють Висновки щодо заявок від трьох держав на членство в ЄС, ухвалені Європейською Комісією в червні 2022 року. Європейська Рада надала європейську перспективу трьом країнам і статус кандидатів для України та Молдови відповідно до Висновків з визначенням ряду пріоритетних заходів, які необхідно здійснити в цьому контексті. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! У своїх звітах Єврокомісія оцінювала рівень наближення законодавства вищезгаданих держав до нормативно-правової бази ЄС (acquis) на основі анкетування трьох країн-кандидатів, а також відповідної інформації, отриманої в рамках інтенсивного діалогу, який проводився протягом багатьох років у рамках Угоди про асоціацію, включно з Угодою про поглиблені й всеохоплюючі зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ), для оцінки їх виконання. Всіх трьох претендентів оцінювали на основі однакових критеріїв та їхніх власних здобутків. Аналітичний звіт Європейської Комісії щодо спроможності України взяти на себе зобов’язання, передбачені перспективою членства в Європейському Союзі містить поточний огляд ситуації та пропонує цінні настанови стосовно подальшої роботи за різними розділами європейського законодавства (acquis) та містить сумарні підсумки сказаного за розділами. Зокрема, у такому підсумку за розділом 7 Право інтелектуальної власності зазначається таке. Загалом, узгодження законодавства з права інтелектуальної власності України з нормативно-правовою базою ЄС знаходиться на ранній стадії підготовки. Україна повинна продовжувати приведення свого законодавства у відповідність до права ЄС і, зокрема, покращити результати його правозастосування у цій сфері. Необхідно посилити боротьбу з контрафактною продукцією в усіх правоохоронних органах. Україні слід скористатися перевагами співпраці з Відомствоv з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) для зміцнення інституційної спроможності та кращого захисту прав інтелектуальної власності. А у підсумку за розділом 29 Митний союз Єврокомісія рекомендує наступне. Україна має хороший рівень підготовки щодо входження до Митного союзу. Україна підключена до загальної митної інформаційної системи ЄС (Common Communication Network) і використовує нову комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS). Україна є частиною Конвенції про спільний транзит, яка на 100% базується на системі транзиту Союзу. Незважаючи на те, що митне законодавство в більшості своїй наближене, воно потребує певного подальшого узгодження з acquis ЄС, передбаченого новим Митним кодексом, який має бути прийнятий у 2023 році. Покращення адміністративної спроможності в ІТ-секторі має бути пріоритетним. Для покращення імплементації та виконання митного законодавства, яке відповідає вимогам ЄС, знадобляться певні зміни поточних процедур і методів роботи в деяких сферах діяльності.
