Коли після реєстрації права власності на будинок виявляється, що він є незаконним і був зведений із порушенням технічних норм, то у власника відкривається два шляхи: зносити за свій кошт або сперечатися із державою аж до Страсбургу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: коли держава не квапиться компенсувати надмірну тривалість провадження".
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Байкін та інші проти Росії» (№ 45720/17), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Як зазначається, Станіслав Байкін придбав у селі земельну ділянку з недобудовою, завершив зведення хати та зареєстрував свої права власності на нерухомість за спрощеною процедурою. Після цього він поселив у будинок своїх батьків.
Через півроку компанія, яка володіла та експлуатувала підземний трубопровід поблизу села, зажадала знести будинок, адже відстань між будівлею та трубопроводом була меншою 100 метрів – нормою, передбаченою будівельними стандартами. Для цього було відкрите провадження з вимогою ухвалення відповідного судового рішення.
Суд постановив знести незаконну будівлю за рахунок власника. Апеляція підтвердила порушення норм містобудування та забудови, а подальше оскарження з питань права успіху не мало.
Байкін звернувся до Європейського суду з прав людини. Він стверджував, що визначення судом його будинку як «незаконної будівлі» і рішення про знесення складали порушення його права, закріпленого в статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у Страсбурзі дослідили, що суперечки стосовно житлових будинків, розташованих поблизу газопроводів та нафтопроводів, існували в майже третині всіх регіонів Росії. Це викликало соціальну напруженість і недовіру суспільства до органів влади. У переважній більшості справ суди задовольнили заяви, подані компаніями, які експлуатують небезпечне устаткування, та ухвалювали рішення про знесення відповідних будинків. Компенсації власникам, як правило, не присуджувалося.
У своїх зауваженнях уряд РФ повідомив, що заявник не був позбавлений права на будинок. С.Байкін також підтвердив, що будинок не був знесений. Тим не менш, ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Протоколу №1 та присудив 2 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
Читайте також: "ЄСПЛ: чи можна стягувати збитки з маленької пенсії за віком?".
З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Байкін та інші проти Росії» (№ 45720/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.